• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шкірний свербіж

Шкірний свербіж також виникає при подразненні больових рецепторів. Причини, які його зумовлюють, різноманітні: пара-неопластичні процеси (наприклад, при лімфогранулематозі), жовтяниця, сухість шкіри, кропив'янка, ниркова недостатність, гематологічні причини (недостатність заліза, поліцитемія) тощо.

Свербіж посилюється при занепокоєнні, зневодненні організму, підвищеній пітливості, спеці, прийманні деяких лікарських пре­паратів. Появу свербежу можуть спровокувати, наприклад, алер-гійні реакції на мило і побутові мийні засоби, спирт, ланолін, гуму, антигістамінні препарати та ін.

Лікування шкірного свербежу передбачає, у першу чергу, якщо це можливо, усунення його основної причини і подальшу симптоматичну терапію. Особлива увага приділяється засобам бо­ротьби із сухістю шкіри. При сухій шкірі лусочки епідермісу від­шаровуються, оголюючи дерму, яка стає вразливою і зазнає за­палення й інфікування, що спричинюють свербіж. Необхідна во­логість шкіри підтримується тонким захисним шаром жиру. Найбільший зволожувальний ефект мають вазелін і жирні мазі, менший — креми і лосьйони. При сухості шкіри рекомендується відмовитись від використання мила, після миття теплою водою і на ніч шкіру змащують жирним кремом, а в місцях найбільшого свербежу накладають вологі пов'язки. Для захисту сухої шкіри, яка розтріскалася, можна застосовувати і спеціальні плівкові

пов'язки.

Підвищена (патологічна) вологість шкіри може розвиватися в результаті мацерації, розтину міхурів, посиленої ексудації та ін.

Найчастіше мацерація з'являється в місцях дотикання шкірних покривів: у паху, на промежині, під грудьми в жінок, між паль­цями, а також навколо пролежнів, виразок, нориць, стом. Догляд за вологою шкірою включає її осушення, профілактику інфекції і протизапальне лікування. Для осушення шкіри можна викорис­товувати спирт, сухі пов'язки, струмінь повітря. З протизапаль­ною метою застосовують гідрокортизонову мазь або 1 % розчин і. гідрокортизону місцево. Вологу шкіру в місцях дотикання захи­щають мазями або кремами, вживають заходів щодо запобігання травмуванню. Місцево використовують водні креми, кротамітон у вигляді крему або лосьйону 2—3 рази на день, гідрокортизонову мазь. Треба застерегти від тривалого застосування антигістамін-них мазей — це може призвести до розвитку контактного дерма­титу.

Загальна терапія свербежу включає призначення антигіста-мінних препаратів (антагоністів рецепторів): піпольфену (про-метазину, дипразину), центризину (зиртеку, цетрину), цимети-

дину (гістодилу, тагамету), кортикостероїдів, неетероїдних про­тизапальних засобів для зниження рівня синтезу простагланди­нів. При холестатичному свербежі ефект можуть мати деякі пре­парати, механізм дії яких поки не встановлено: андрогени (ме­тилтестостерон по 25 мг під язик двічі на день); рифамліцин (120 мг двічі надобу); левомелразин (тизерцян по 12,5мг під­шкірно, потімна ніч перорально); ондастерон (зофран, осетрон); паксил (пароксетин); при цирозі печінки можливе призначення кодеїну по 20 мг кожні 4 год.

Читайте також:

1. Простий безперервний Безперервний взахлест Підшкірний безперервний
2. Судороги, втрата апетиту, свербіжка шкіри, бронхіти, анемія, гастрити та ін.).

Переглядів: 417