Перший закон Ньютона.

У наведеному нижче формулюванні першого закону Ньютона зазначено, у яких системах відліку він справедливий: існують такі системи відліку, що називаються інерціальними, відносно яких тіла зберігають свою швидкість незмінною, якщо на них не діють інші тіла або дії інших тіл скомпенсовані.

Отже, існують системи відліку, у яких закон інерції виконується. З будь-яким вільним тілом можна пов’язати систему відліку, що називається інерціальною. Таким чином, інерціальних систем відліку нескінченно багато. У багатьох задачах інерціальною системою відліку з великим ступенем точності можна вважати систему відліку, пов’язану із Землею.

Явище інерції широко застосовується в побуті й техніці. Наприклад, витрушування курної ганчірки, струшування зайвої краплі чорнила з пера, «скидання» стовпчика ртуті в медичному термометрі — усі ці дії використовують інерцію руху тіл (порошинок, краплі чорнила, ртуті в капілярі термометра).

Явище інерції використано й у детонаторах артилерійських снарядів. Коли снаряд, ударяючись об перешкоду, раптово зупиняється, вибуховий капсуль, що знаходиться всередині снаряда, але не зв’язаний жорстко з його корпусом, продовжує рухатися й натикається на жало детонатора, з’єднаного з корпусом. Подібно до цього значне прискорення, яке отримує снаряд у момент пострілу, використовується для того, щоб відвести запобіжник, що усуває небезпеку вибуху снаряда під час його зберігання, перевезення або заряджання гармати.

Водночас явище інерції може бути й небезпечним, якщо його не враховувати. Наприклад, не можна різко гальмувати переднім гальмом під час їзди на велосипеді: «зберігаючи швидкість», можна легко вилетіти із сідла й отримати травму. Не можна перебігати дорогу перед транспортом, що проїжджає близько: це небезпечно для життя

Перша частина першого закону Ньютона підтверджується на кожному кроці: відносний спокій тіл порушується виключно під дією інших тіл. Однак друга частина закону начебто суперечить повсякденній практиці. Відповідно до закону, тіла мають рухатися прямолінійно й рівномірно самі, за інерцією. Але в житті ми зіштовхуємося з прямо протилежним: щоб тіло рухалося прямолінійно й рівномірно, на нього має діяти інше тіло. Наприклад, щоб санчата рухалися, їх потрібно тягти. Автомобіль рухається лише тоді, коли працює двигун.

Однак не поспішайте сумніватися в справедливості закону: справа в тому, що будь-який рух у навколишньому світі супроводжується тертям — ми його також не помічаємо, як не помічав його колись і Аристотель. Саме силу тертя й має зрівноважити сила тяги людини або двигуна автомобіля. Якби не було сил тертя, ні санчата, ні автомобіль не потрібно було б тягти.

Сьогодні, коли люди навчилися значно зменшувати тертя, здатність тіл зберігати рух перестала здаватися такою дивною.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рівномірний рух тіла по колу. Період і частота обертання. Кутова і лінійна швидкість.	\|	Сила. Види сил. Додавання сил.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.