Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Міжнародне підприємництво та об'єктивні умови його появи

Міжнародне підприємництво сукупність угод, які укладають і виконують через національні кордони. Міжнародне підприємництво пов'язано з переміщенням ресурсів, товарів і послуг з однієї країни в іншу. На нього впливає багато чинників, у тому числі мовні відмінності країн, традиції, валютні курси, політичні перешкоди, митні бар'єри та ін.

Умови появи та поширення міжнародного підприємництва: ü поглиблення міжнародного поділу праці та створення світового ринку ü розвиток міжнародного кредиту; ü розвиток транснаціональних корпорацій у різних країнах. Міжнародне підприємництво — сукупність угод, які укладають і виконують через національні кордони і які пов’язані з переміщенням ресурсів, товарів і послуг у між народному масштабі

Причини участі компаній у міжнародному підприємництві:

ü рамки національного ринку стають надто вузькими для вигідного застосування на ньому надлишкового капіталу;

ü за допомогою виходу на закордонні ринки продовжується існування товару на ринку;

ü отримання додаткових прибутків і збільшення обсягів продажу;

ü бажання підприємств краще використовувати ресурси та знизити витрати за ра­хунок доступу до більш дешевих сировини, робочої сили, землі;

ü ускладнення та підвищення різноманіття потреб, які неможливо задовольнити силами національних виробників;

ü рамки внутрішнього ринку обмежують зростання компаній, особливо якщо в країні діє антимонопольне законодавство;

ü використання переваг ділових зв'язків і кооперації партнерів, їхнього досвіду та зв'язків;

ü пільговий режим інвестування в іншій країні;

ü розподіл ризику між внутрішніми та зовнішніми ринками;

ü об'єднання фінансових зусиль для здійснення наукових досліджень;

ü підвищення престижу компанії за рахунок набуття статусу міжнародної.

Міжнародне підприємництво має свої особливості для різних країн:

1)індустріально розвинені країни активізують діяльність розширення експорту;

2)країни, що розвиваються, прагнуть підвищити активність власного капіталу у розвитку національної економіки та виході на світовий ринок;

3)країни перехідної економіки прагнуть поліпшити свій економічний стан на світовій арені, залучити закордонні високі технології, управлінський досвід, іноземні капіталовкладення.

Форми міжнародного підприємництва:

ü зовнішня торгівля;

ü вільні економічні зони;

ü спільні підприємства;

ü торгівля ліцензіями, ноу-хау та ін.

ü науково-технічне співробітництво;

ü спорту товарів, зростання поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів.

У часи Римської імперії, у Середньовіччі, прообразом БЕЗ були центри вільної торгівлі — вільні міста, вільні порти (Генуя, Мальта та ін.), де влаштувалися безмитні склади товарів. В Україні 1817 р. перший вільний порт створено в Одесі, з часом такі порти перетворилися на ВЕЗ.

Особливо інтенсивно ВЕЗ почали створюватися в країнах Європи й Америки у 50-і рр. XX ст. У США нині налічується 300 ВЕЗ, у всьому світі — більше тисячі, вони забезпечують приблизно 30% світового товарообігу.

У межах ВЕЗ передбачено такі пільги для іноземних і вітчизняних підприємств:

ü звільнення від сплати митних платежів на експортні й імпортні операції у межах ВЕЗ; ü занижені ставки мита в імпорті товарів, призначених для внутрішнього ринку; ü занижені податкові ставки; Вільні (спеціальні) економічні зони(ВЕЗ) - частина території країни, на якій встановлюється спеціальний режим господарської діяльності, що сприяє заохоченню іноземного капіталу

ü зменшені розміри орендних платежів;

ü спрощена система найму та звільнення робочої сили;

ü наявність необхідної доступної інфраструктури;

ü самостійне визначення термінів амортизації основного капіталу;

ü застосування договірних цін у реалізації товару всередині зони та на експорт;

ü право участі в управлінні ВЕЗ;

ü звільнення капіталу від податку у переказі за кордон;

ü спрощена процедура виїзду та в'їзду;

ü свобода вибору джерел фінансування операцій.

Можна виділити такі види ВЕЗ:

ü Зони вільної торгівлі найпоширеніші. Мають за мету заохочення торгівлі, прискорення торгівельних операцій, зниження торгівельних витрат. Вони забезпечують перевезення, обробку та зберігання вантажів. У них створюється пільговий імпортно-експортний режим (зниження розміру мита та обсягів митного контролю). До зон вільної торгівлі належать вільні порти, безмитні склади, транзитні зони, митні зони на окремих підприємствах.

ü Експортні промислові зони — передбачають пільговий експортно-імпортний режим, пільгове фінансування та оподаткування іноземного й національного ка­піталу, їхня мета — виробництво продукції на експорт.

ü Імпортні промислові зони — створені для стимулювання імпорту.

ü Банківські зони — передбачають особливий (пільговий) режим у банківській сфері.

ü Страхові зони — створюються для спрощення діяльності страхових компаній.

ü Офшорні (податкові гавані) — відрізняються сприятливим валютно-фінансовим режимом, високим рівнем банківської та комерційної секретності, лояльністю державного регулювання. Промислові, торгівельні та банківські компанії в таких зонах не підлягають оподаткуванню або ж оподатковуються за низькими ставками.




Переглядів: 1167

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Платіжний баланс країни | Інтеграція України у світову економічну систему

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.