• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язання виконавець повинен сплатити замовникові неустойку, якщо вона передбачена законодавством чи договором.

Вимоги замовника, передбачені ст. 15 вищезгаданого закону, підлягають задоволенню в разі виявлення недоліків протягом гарантійного чи інших термінів, установлених договором. Позов з приводу недоліків у роботі, виконаній за договором побутового замовлення, може бути пред'явлений не пізніше шести місяців з дня відхилення претензії, а якщо претензія не заявлена або час її заявлення встановити неможливо — не пізніше шести місяців з дня строку, встановленого для заявлення претензії. Виконавець не повинен відповідати за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони сталися з вини самого споживача.

Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, яку він прийняв від споживача для виконання робіт або надання послуг. При цьому він не звільняється від відповідальності навіть якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до ст. 874 нового ЦК у разі нез'явлення замовника за одержанням роботи підрядник має право після спливу двох місяців з дня письмового попередження замовника продати предмет договору підряду за розумну ціну, а суму виторгу за належними відрахуваннями внести у депозит нотаріуса на ім'я замовника.

5. КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ ТА СПОСОБИ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ.

Капітальне будівництво — це галузь матеріального виробництва, в межах якої здійснюється створення нових, реконструкція діючих основних фондів виробничого і невиробничого призначення, а також технічне переоснащення їх.

Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підприємств, будівель і споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі початково затвер­дженої проектно-кошторисної документації.

Розширення - це здійснюване за новим проектом будівництво других і наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і виробництв, а також нових або розширення діючих цехів.

Технічне переоснащення— проведення відповідно до плану технічного розвитку об'єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки, технології, заміни устаткування тощо.

Способи здійснення капітального будівництва:

1. Підрядним способом, - тобто шляхом залучення до виконання будівельних і спеціалізованих монтажних робіт підрядних будівельних організацій, які на підставі договору із замовником будують об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації.

2. Господарським способом - власними силами замовника без залучення спеціалізованих будівельних організацій. Якщо виникає потреба поєднати зусилля підрядної організації і замовника, то будівництво об'єкта може вестись змішаним способом.

3. Будівництво об'єктів "під ключ" - коли забезпечується спорудження об'єктів, підготовлених до експлуатації або виконання додаткових робіт та надання послуг, на підставі зосередження функцій управління всіма стадіями інвестиційного процесу в одній організаційній структурі, коли будівництво здійснюється як єдиний безперервний процес створення завершеної будівельної продукції (проектування - - виконання будівельних і монтажних робіт, включаючи комплектацію будов технологічним та інженерним устаткуванням, — введення в експлуатацію). Як правило, функції єдиного керівництва будівельним процесом покладаються на підрядника.

Вибір способу будівництва залежить від конкретних умов, у яких перебуває замовник, від складності об'єкта, технічних можливостей замовника, наявності підрядних організацій, які були б зацікавлені у виконанні робіт для замовника, та ін.

6. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА СИСТЕМА ПІДРЯДНИХ ДОГОВОРІВ У БУДІВНИЦТВІ

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати в установлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи і оплатити їх.

Юридична характеристика:

1. двосторонній,

2. консенсуальний

3. оплатний.

За ЦК України, на договір будівельного підряду поширюються всі загальні положення, передбачені для підрядних договорів.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності — від проектування до виведення об'єкта на проектну потужність.

Юридична конструкція цього договору дає змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську самостійність виконавцю робіт — підряднику, з другого — гарантує замовникові право здійснювати на всіх етапах контроль за ходом виконання договору.

Система підрядних договорів у будівництві

1) на виконання проектних і розвідувальних робіт;

2) на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

3) на виконання пусконалагоджувальних робіт і шефмонтажу устаткування;

4) на виконання інших допоміжних робіт.

У ЦК України не передбачається самостійне регулювання договору підряду на капітальне будівництво, оскільки усі підрядні договори містяться в єдиній главі і мають єдиний уніфікований режим правового регулювання. У межах окремих видів підрядних договорів, на які, однак, поширюються загальні норми про підряд, передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві під час виконання проектних і розвідувальних, а також науково-дослідних і конструкторських робіт.

Ці договори охоплюють відносини між замовником і підрядником з приводу виконання певних робіт (створення нового об'єкта або його реконструкція, розширення, технічне переоснащення) і можуть мати певну специфіку, зокрема зумовлену тим, що об'єкт неможливо відокремити від місця його експлуатації.

Як правило, замовник укладає договір будівельного підряду з однією будівельною організацією, яка виступає як підрядник. Проте, враховуючи специфіку будівельного виробництва і багатопрофільність характеру робіт, ця будівельна організація може доручити виконання певних обсягів монтажних або інших спеціалізованих робіт іншій організації на підставі самостійного договору субпідряду. Таким чином, у складі учасників договірних відносин беруть участь замовник, підрядник і спеціалізована організація — субпідрядник. Якщо відносини будуються за наведеною схемою, то укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій замовника виконує підрядник. Така схема дістала назву генерального підряду, а підрядник іменується генеральним підрядником. Як правило, генеральний підрядник — це одна організація, яка виконує загальнобудівельні роботи і координує роботу субпідрядників, яких може бути кілька.

Якщо підрядна організація без залучення субпідрядників власними силами і засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою звичайного підряду.

Проте договори на виконання монтажних та інших спеціалізованих робіт із відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядник. Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення прямих договорів між замовником і спеціалізованими організаціями відбувається лише за згодою генерального підрядника.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру договірних зв'язків, а система генерального підряду — складну.

7. СТОРОНИ В ДОГОВОРІ. ПРАВА , ОБОВ’ЯЗКИ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН У ДОГОВОРІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ. ДОГОВІР СУБПІДРЯДУ.

Предметом договору є збудований відповідно до затвердженої документації об'єкт або виконані будівельні роботи.

Підрядний контракт розглядається як основний документ, що забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва.

Він складається на весь період будівництва з уточненням у разі потреби окремих умов шляхом укладення додаткових угод.

Головними принципами укладення і виконання підрядних контрактів є:

- врахування і додержання чинного законодавства

- економічна самостійність і незалежність учасників;

- чітке розмежування в контракті прав та обов'язків сторін,

- майнова відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань.

Сторони у договорі на виконання будівельних робіт — замовник і підрядник — це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни (фізичні особи).

Відповідно до п. 2.7 Положення про підрядні контракти в будівництві України підрядником можуть бути юридичні та фізичні особи, що одержали у встановленому порядку ліцензію на проведення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, що безпосередньо здійснюють добір виконавців, укладають з ними контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію.

Замовником виступає та юридична або фізична особа, для якої будується об'єкт. Якщо предметом договору є новобудова, то замовником буде дирекція підприємства, що будується. У тих випадках, коли договір укладається на реконструкцію, розширення або технічне переоснащення об'єкта, замовником виступає підприємство.

Замовником об'єктів житлового фонду в містах є відділ капітального будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора І замовника в цьому разі мають бути чітко розмежовані. Інвестор може залишити за собою право розв'язання основних питань будівництва об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.

Відповідно до ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані ним будівельні роботи згідно з проектною документацією, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає їх ціну. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва невраховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає потреби.

Відповідно до ст. 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10 відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитись від договору і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 879 ЦК України у разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плати за роботу або оплати витрат, якщо інше не встановлено договором.

Ризик випадкового зниження або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника (ст. 880 ЦК України).

Обов'язки замовника.

1. повинен у строки, визначені нормативно або за договором, надати генеральному підрядникові проектно-кошторисну та іншу документацію,

2. передати йому майданчик для будівництва підприємства,

3. забезпечити своєчасне відкриття і безперервність фінансування будівництва та оплату виконання будівельно-монтажних робіт.

4. відповідно до графіка, узгодженого із строками виконання будівельно-монтажних робіт і введення в дію завершених об'єктів, комплексно передати генеральному підрядникові устаткування, матеріали, вироби, обов'язок поставки яких покладено на замовника

5. своєчасно укомплектувати об'єкти, які підлягають введенню в дію, кадрами, забезпечити ці об'єкти сировиною та енергоресурсами, провести комплексне випробування устаткування,

6. прийняти від генерального підрядника за актом закінчені об'єкти, разом з іншими учасниками інвестиційного процесу ввести їх у дію у встановлені строки та провести за них розрахунки.

7. контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам та будівельним нормам і правилам, а матеріалів і конструкцій — державним стандартам і технічним умовам.

8. замовник не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність підрядника.

9. Якщо замовник виявить відхилення від умов договору, затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, він видає підрядникові розпорядження про усунення допущених відхилень, а в разі потреби припиняє будівельні роботи і затримує їх оплату до усунення відхилень.

Права та обов'язки генерального підрядника.

1.зобов'язаний збудувати передбачений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації,

2.забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил,

3.провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування,

4.взяти участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії закінчені об'єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і надання послуг

5.забезпечити разом із замовником і субпідрядними організаціями введення їх у дію у встановлені строки.

6.Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування.

7.У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування наданого замовником без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника оплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, і не покритих цією сумою.

8.має забезпечити виконання будівельно-монтажних робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.

9.повинен координувати дії усіх учасників будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов'язковими для всіх учасників будівництва незалежно від їх відомчої належності.

10.на підрядника покладається також обов'язок страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

11.гарантує якість виконаних робіт протягом певного часу (гарантійного строку).

12.Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо їх виявлено протягом гарантійного строку.

13.Підрядник, який веде будівництво житлових будинків, зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття житлового будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

14.може вимагати від замовника безумовного виконання всіх покладених на нього

15.Після закінчення всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовникові в гарантійну експлуатацію.

Здача об’єкта будівництва в експлуатацію (ст. 882 ЦК України.):

У процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.

У контракті визначаються етапи здачі об'єкта із зазначенням видів робіт, устаткування, систем, споруд, приміщень, що підлягають випробуванню при здачі. За домовленістю сторони можуть здійснювати попереднє приймання будівельної частини об'єкта або окремих робіт, устаткування після індивідуального і комплексного випробування, окремих приміщень і споруд тощо.

Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, — етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. Лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунуті підрядником, замовником або третьою особою.

Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, зумовлені незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, мають відшкодовуватися за рахунок винної сторони.

Відповідальність сторін. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором сторони — підрядник і замовник — несуть взаємну майнову відповідальність як у формі стягнення неустойки, передбаченої законом або договором, так і у формі відшкодування збитків.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові проектно-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);

б) передачу для монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;

в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені за кожний день прострочення;

д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, — у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

На підрядника може покладатись відповідальність за:

а) несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об'єктів — у вигляді пені за кожний день прострочення;

б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, — у вигляді пені за кожний день прострочення.

в) якщо у визначені гарантійні строки підрядник не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

8. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРІВ ПІДРЯДУ НА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТА ПОШУКОВИХ РОБІТ.

Пошукові та проектні роботи за своїм характером — це різні види робіт, і вони часто оформляються окремими договорами. Пошукові роботи, як правило, передують проектним роботам. Але пошукові роботи не є обов'язковими в усіх випадках будівництва. Будівництво деяких нескладних об'єктів часто проводиться без попередніх пошукових робіт. У разі здійснення складного будівництва його проектування просто неможливе без попередніх пошукових робіт. Тому зазначені види робіт часто оформляються окремо на виконання пошукових робіт і окремо на виконання проектних робіт. Проте здебільшого ці роботи оформляють одним договором.

Стаття 887 ЦК України дає таке визначення договору на проведення проектних і пошукових робіт: "За договором підряду на проведення проектних і пошукових робіт підрядчик зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити їх".

Предметом договору про виконання пошукових і проектних робіт є виконання обумовлених договором робіт. Пошукові та проектні роботи мають виконуватися на основі технічного завдання на пошукові роботи та проектування, а також інших вихідних даних, необхідних для складання проектної та іншої технічної документації. Таке завдання може підготувати також за дорученням замовника сам підрядчик. У такому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Пошукові роботи — це розвідка майбутнього місця забудови, дослідження його грунтів, майбутньої траси дороги, трубопроводів, ліній комунікацій тощо. Пошукові роботи мають на меті виявити місце, яке найбільш підходить для спорудження будівлі чи прокладання дороги, лінії електропередачі тощо.

Пошукові роботи проводяться з метою техніко-економічного обґрунтування вибору району і конкретного місця будівництва, комплексного вивчення природних умов району, можливості використання місцевих будівельних матеріалів, джерел водопостачання, транспортного сполучення, прокладання комунікацій тощо. Завданням пошукових робіт є підготовка необхідних даних для розробки техніко-економічного обґрунтування будівництва і наступного складання технічної документації.

Другий етап підготовчих до будівництва робіт — проектування, яке має завершитися комплексом технічної документації. Вона складається з техніко-економічного обґрунтування, креслень, схем, пояснювальної записки до них, специфікації тощо, які визначають обсяг і зміст робіт.

Будь-які відхилення як від технічного завдання, так і вимог самого договору мають обов'язково узгоджуватися із замовником. При виконанні проектування виконавець повинен також додержуватися будівельних норм і правил, встановлених технічних вимог та інших обов'язкових нормативів.

Замовник перевіряє відповідність технічної документації нормативно-технічним вимогам і своєму технічному завданню і, якщо не виявиться розбіжностей, погоджує технічну документацію вже готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби - разом із замовником з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування.

У договорі бажано обумовити строк, протягом якого замовник зобов'язаний розглянути подану йому технічну документацію.

Погоджена у встановленому порядку з усіма компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування, а також із самим замовником технічна документація передається йому. Відповідно до ст. 890 ЦК України підрядник зобов'язаний передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію, а також результати пошукових робіт у формі відповідної документації, що додається до проектно-кошторисної.

Технічна документація, яка є результатом виконаних пошуково-проектних робіт, може становити певну службову, комерційну чи будь-яку іншу конфіденційну таємницю, вона має певну вартість, що належить замовникові.

Права та обов’язки виконавця:

1. без дозволу замовника проектно-кошторисна документація не може передаватися третім особам.

2. Обов'язком виконавця робіт є його гарантія, що виконана за договором проектно-кошторисна документація не містить таких елементів, які б давали право третім особам перешкодити чи обмежити її використання.

3. виконавець зобов'язаний виступити на боці замовника і спростувати висунуті претензії, якщо до нього будуть висунуті претензії третіми особами.

4. Якщо ж претензії не будуть спростовані, то виконавець зобов'язаний відшкодувати замовникові заподіяні збитки.

5. зобов'язаний забезпечити необхідну якість виконаних пошукових і проектно-кошторисних робіт

6. несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної документації та результати пошукових робіт, включаючи і недоліки, що їх буде виявлено згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і даних пошукових робіт.

7. на вимогу замовника виконавець пошукових і проектних робіт зобов'язаний усунути виявлені недоліки проектно-кошторисної документації за свій рахунок.

8. має здійснити додаткові пошукові роботи і відповідно до одержаних результатів безплатно переробити проектно-кошторисну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо законом або договором не передбачено інше.

Права та обов’язки замовника:

1. зобов'язаний передати виконавцеві завдання на здійснення зазначених робіт та інші вихідні дані, необхідні для розробки проектно-кошторисної документації. У завданні замовника визначається предмет пошукових і проектних робіт, у тому числі вимоги до їх якості.

2. Для підготовки такого технічного завдання замовник може залучити спеціальні організації, у тому числі й самого виконавця.

3. зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену договором ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або ж в іншому порядку, передбаченому договором. Оплата може проводитися за окремо виконані пошукові роботи і окремо за проектно-кошторисну документацію. Крім того, замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві додаткові витрати, пов'язані зі змінами технічного завдання чи інших вихідних даних для виконання робіт за договором, які були зумовлені обставинами, що не залежали від виконавця.

4. є використання проектно-кошторисної документації, одержаної від виконавця, тільки на цілі, передбачені договором, не передавати її третім особам і не розголошувати дані, що містяться в ній без згоди виконавця.

5. в договорі можуть бути передбачені права замовника використовувати проектно-кошторисну документацію не тільки для спорудження обумовленого договором об'єкта, а й для інших цілей.

6. У договорі, може бути передбачено право замовника розмножувати зазначену документацію для наступної її реалізації.

7. обов'язок надавати виконавцеві робіт ті чи інші послуги, необхідні для успішного і якісного виконання пошукових і проектних робіт.

8. зобов'язаний всіляко сприяти виконавцеві. Це сприяння може полягати у наданні виконавцеві додаткових нормативно-технічних матеріалів, необхідних для виконання робіт, у виділенні своїх фахівців для допомоги, яких виконавець може включити до групи проектування, у передачі виконавцеві додаткових вихідних даних, необхідних для розробки проектно-кошторисної документації, тощо.

9. зобов'язаний разом з виконавцем брати участь у погодженні готової проектно-кошторисної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування.

10. обов'язок відшкодувати виконавцеві додаткові витрати, спричинені зміною вихідних даних для пошукових і проектних робіт внаслідок обставин, що не залежать від виконавця.

11. У разі вчинення до виконавця третіми особами позову у зв'язку з недоліками розробленої проектно-кошторисної документації або виконаних пошукових робіт замовник зобов'язаний залучити до справи самого виконавця.

9. РОЛЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗМІСТ ДОГОВОРІВ НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ.

Науково-технічна діяльність — це науково-дослідна творчість і перетворення її результатів на безпосередньо продуктивну силу, творча діяльність, спрямована на пізнання навколишнього середовища і використання накопичених знань для потреб людини. Результати цієї діяльності і становлять предмет договорів на їх створення і використання. Коло цих результатів необмежене, і з розвитком науки і техніки воно безперечно розширюватиметься. Сьогодні — це будь-які результати технічної творчості — винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, селекційні досягнення, науково-технічна інформація та інші об'єктивні результати безмежної науково-технічної творчості людини.

Договори про виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт дуже близькі до підрядних договорів. Предметом договору про виконання науково-технічних робіт є науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, результати яких не завжди можна передбачити. Якщо у договорах про виконання конструкторських чи технологічних робіт цей результат ще можна певним чином передбачити, то у договорах на виконання науково-дослідних робіт напевне визначити, який результат можна очікувати внаслідок здійснення їх, сказати важко. Цей результат може бути абсолютно протилежний очікуваному. Але негативний результат також вважається виконанням договору, за що треба платити. Якщо за договором підряду буде збудовано будинок, проживання в якому, наприклад, небезпечне для життя, то договір не можна вважати виконаним, бо не виконано умови договору.

Важлива особливість договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, що у процесі виконання цих робіт можуть бути одержані результати, які мають ознаки об'єктів права інтелектуальної власності. Це можуть бути наукові твори (об'єкти авторського права), винаходи, промислові зразки, корисні моделі, секрети виробництва (об'єкти права промислової власності), умови використання яких визначаються законодавством, а не договорами. Такі результати не можна одержати внаслідок виконання підрядних договорів.

Договори про виконання науково-технічних робіт дещо подібні до ліцензійних договорів. Обидва типи договорів опосередковують відносини з використання результатів науково-технічної діяльності. Проте між ними є істотна відмінність, яка полягає у різних предметах договору. Предмет ліцензійного договору — готові результати науково-технічної діяльності, які мають бути передані третім особам для використання. Предмет договору на виконання науково-технічних робіт — лише розробка, створення цих самих результатів.

За своїм змістом до договорів про виконання науково-технічних робіт наближаються авторські договори на створення наукових творів. Проте вони різняться між собою передусім метою. Авторській договір спрямований на придбання прав на використання наукового твору, який буде створено у майбутньому, на його використання і розповсюдження, переклад тощо. Мета договорів про виконання науково-технічних робіт полягає в тому, щоб силами виконавця розв'язати певні наукові проблеми, які виникли у практичній діяльності замовника.

Істотні умови договору про виконання науково-технічних робіт.

v Предмет - Предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є не сам процес роботи, а її результат. Мета зазначених договорів — досягнути саме бажаного результату і передати його замовникові. предметом договорів про виконання науково-технічних робіт є саме їх результат, а не процес одержання цього результату, хоч і не виключається останнє

Варто врахувати, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи це два самостійні етапи, які і є предметом окремих видів договорів — договору про виконання науково-дослідних робіт і договору про виконання конструкторських і технологічних робіт. Але ці два етапи становлять ланки єдиного науково-технічного процесу. Науково-дослідні роботи поділяють на два види — фундаментальні і прикладні. Перші виконують, як правило, академічні науково-дослідні установи, другі — науково-дослідні установи відомств та вузів. Але їх сутність полягає в тому, що результат науково-дослідних робіт повинен вказати шлях, як досягти тієї чи іншої виробничої мети (чи будь-якої іншої).

Другий етап — конструкторські і технологічні роботи — має дати відповідь, яким чином науковий результат використати у практичній і доцільній діяльності людей, запропонувати технічні засоби втілення наукової ідеї у виробничий процес. Результатами цього етапу можуть бути також винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти промислової власності. Проте не слід думати, що останні можна одержати тільки в результаті проведення конструкторських і технологічних робіт. Вони можуть бути результатами науково-дослідних робіт.

Як правило, ці два етапи послідовно настають один за одним. Конструк­торським і технологічним роботам завжди передують науково-дослідні роботи, мета яких — знайти принципову можливість розв'язання тієї чи іншої проблеми. Конкретними результатами зазначених досліджень можуть бути гіпотези, теорії, висновки, рекомендації, наукові положення. Найвищим результатом науково-дослідних робіт є відкриття, які існували і існують незалежно від того, чи надає за­конодавець їм правову охорону, чи ні.

Результатами виконання науково-технічних робіт є також звіти про виконання наукових досліджень, зразки нового виробу, нової техніки, конструкторська документація до них, створення нової технології та інші науково-технічні досягнення.

Іноді виконання науково-дослідних і конструкторсько-технологічних робіт можна спрямувати на розв'язання однієї і тієї самої проблеми. У таких випадках один договір може охоплювати виконання всього комплексу науково-технічних робіт.

Специфічною рисою науково-технічних робіт є те, що вони характеризуються не тільки творчим характером одержаного результату, якого має досягнути виконавець, а й неможливістю заздалегідь визначити конкретний зміст цих результатів, що має враховуватися при укладені договору. У договорі можуть бути визначені лише загальні науково-технічні, економічні, екологічні та інші вимоги, яким має відповідати очікуваний результат. Замовник повинен чітко визначити зазначені вимоги в технічному завданні, яке він дає виконавцеві.

v Сторони - замовник і виконавець

Замовником може бути будь-яка фізична і юридична особа. Це можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, а також будь-які юридичні особи незалежно від їх постійного місцезнаходження, вона має бути дієздатною.

Виконавцем науково-технічних робіт також може бути будь-яка фізична і юридична особа. За загальним правилом, виконавцями виступають науково-дослідні, проектно-конструкторські, конструкторські і технологічні організації, наукові центри, навчальні заклади, академічні наукові установи. Виконавцями можуть бути підприємства будь-якої форми власності, які мають у своєму складі наукові, конструкторські та інші подібні підрозділи.

Громадяни виступають виконавцями науково-технічних робіт, як правило, якщо їх може виконати одна особа або група осіб, тобто робіт, невеликих за обсягом.

v ціна - визначається угодою сторін. Найчастіше ціна встановлюється шляхом складання кошторису, який, розробляє виконавець. Кошторис має передбачати всі витрати виконавця на здійснення робіт (придбання матеріалів, устаткування, інструментів та інших засобів, необхідних для цього), належну виконавцеві винагороду, передбачені чинним законодавством обов'язкові платежі та інші необхідні витрати.

Крім того, в ціну мають бути включені певні суми у вигляді прибутку (доходу). Розмір цих сум може передбачатися у договорі залежно від розміру економічного (чи будь-якого іншого) ефекту, який може одержати замовник при використанні результату виконаної роботи. Ціна в договорі визначається точно або лише приблизно, враховуючи невизначеність витрат при виконанні договору. Звідси й різні наслідки необхідності підвищення ціни у процесі виконання. Якщо виникла потреба істотно підвищити ціну у процесі виконання договору за умови її приблизного визначення, то виконавець зобов'язаний негайно сповістити про це замовника. Останній має право погодитися з новою ціною або відмовитися від договору. У такому випадку замовник зобов'язаний оплатити виконану частину роботи.

Договір може передбачати підвищення ціни, якщо одержано кращий ефект від використання результату роботи, та винагороду за якісне чи дострокове (вчасне) виконання роботи або зменшення ціни в разі неякісного чи несвоєчас­ного виконання робіт.

Важливим є положення, яке передбачає обов'язок замовника оплатити вартість робіт у разі неможливості досягти передбачуваного результату. Якщо в процесі науково-дослідних робіт виявляється неможливість досягти результату через обставини, що не залежать від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, виконаних до виявлення неможливості отримати очікувані результати. Однак оплата не може перевищувати відповідну частину ціни, передбаченої договором.

Сторони можуть у договорі передбачити певне авансування робіт. Розрахунки за виконані науково-технічні роботи замовник проводить за кошторисною вартістю окремих етапів чи роботи в цілому на підставі актів здачі-приймання робіт. Одержання негативного результату виконавцем, за умови виконання роботи відповідно до погодженого сторонами технічного завдання, не звільняє замовника від оплати вартості виконаної роботи.

v строки. - Строки у договорах про виконання науково-технічних робіт мають бути чітко визначені. Вони визначаються угодою сторін залежно від обсягу, складності, матеріального та фінансового забезпечення та інших факторів. У договорі, як правило, встановлюються початкові і кінцеві строки виконання робіт. Проте, якщо договором передбачені окремі етапи виконання, то в такому разі мають бути визначені конкретні строки виконання окремих етапів. Взагалі на виконання договору складається календарний план виконання окремих етапів та елементів роботи, який є невід'ємним додатком до договору. Виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.

Форма договору про виконання науково-технічних робіт -Проста письмова форма для зазначених договорів є обов'язковою

Права виконавця.

Ø має право вимагати від замовника прийняти виконану роботу та оплатити її вартість (ст. 894 ЦК України).

Ø має право залучати до виконання третіх осіб тільки з дозволу замовника. Якщо в договорі це право не застережено, то виконавець зобов'язаний виконати роботи особисто.

Ø У договорах на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт навпаки, виконавець має право залучати до виконання договору третіх осіб, але за умови, що в договорі це право йому не заборонено. Але якщо до виконання робіт залучаються треті особи, то за недоліки в роботі перед замовником несе відповідальність сам виконавець.

Ø одержані у процесі виконання договору результати належать замовникові, в чому б ці результати не полягали, Але якщо договір не містить прямої заборони, то виконавець може використати результати для своїх потреб. Договір може також передбачати право виконавця реалізувати одержані результати третім особам (ст. 896 ЦК України).

Обов'язки замовника. (Стаття 898 ЦК України)

замовник повинен забезпечити виконавця роботи необхідною дійсною і повною інформацією.

Він зобов'язаний постачати виконавця робіт протягом усього часу виконання роботи.

підготовка технічного завдання, яке він має передати виконавцеві в обумовлений договором строк.

із виконавцем має бути погоджена програма (техніко-економічні показники), якій має відповідати очікуваний результат роботи. Якщо йдеться про виконання науково-дослідних робіт, то у завданні чітко визначається їх тематика. Погоджене з виконавцем роботи технічне завдання стає невід'ємною частиною договору на виконання роботи. Підготовка технічного завдання може бути покладена і на виконавця. У такому разі його розглядає і схвалює замовник.

Безумовним обов'язком замовника є оплата роботи. Оплата проводиться за обумовленою в договорі ціною.

зобов'язаний прийняти виконану роботу і оплати її вартість. Здача і прийняття роботи проводяться за спеціально виробленою і погодженою сторонами процедурою. Виконавець повідомляє замовника про виконані окремі етапи чи повністю роботу і подає йому акт здачі — приймання з доданням до нього інших передбачених договором додатків, зокрема звіту про виконану роботу, комплекту наукової, технічної, конструкторської, технологічної та іншої документації, протоколу комісії з прийняття дослідних зразків нових виробів (нової техніки) і т. ін.

Для прийняття виконаної роботи замовник формує спеціальну комісію або уповноважує на це спеціально виділеного фахівця. Після прийняття виконаної роботи замовник розглядає подані йому звітні документи і за результатами розгляду цих документів підписує акт здачі-приймання або відхиляє його. У разі відмови прийняти закінчену роботу замовник повинен аргументовано мотивувати свою відмову. Сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків, що підлягають усуненню, з визначенням конкретного строку.

Якщо замовник з тих чи інших причин ухиляється від прийняття виконаної роботи без достатніх для цього підстав, то виконавець письмово повідомляє замовника про необхідність прийняти роботу і через місяць після цього попередження має право продати результат виконаної роботи будь-якій третій особі, а одержаний виторг, за вирахуванням усіх належних виконавцеві платежів, внести на депозит нотаріальної контори на ім'я замовника. Крім того, виконавець має право замість продажу зазначеного результату скористатися правом на його утримання або стягнути із замовника завдані збитки.

Оплата роботи проводиться відповідно до погодженого кошторису плюс схвалені замовником інші непередбачені договором витрати. В оплату входять встановлені сторонами надбавки (знижки) за дострокове виконання робіт поліпшення техніко-економічних показників, проведення виконавцем варіантних дослідів та інші передбачені у договорі умови.

ризик випадкової неможливості виконання несе замовник, а це значить, що він зобов'язаний оплатити й ті роботи, виконання яких не дало очікуваного результату, але за умови, що неможливість виконання настала не з вини виконавця, а за обставин, які від нього не залежали.

У договорах про виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт у разі настання випадкової неможливості виконати зазначені роботи оплаті підлягають лише витрати виконавця.

Права замовника.

· має право вимагати передання йому виконаної роботи.

· має право вимагати усунення недоліків роботи, які були допущені з вини виконавця.

· Якщо в договорі було передбачено визнання за замовником права інтелектуальної власності на результати виконаної роботи, якщо ці результати можуть стати її об'єктами, то замовник має право на них.

· замовник має право вимагати виконання усіх обов'язків, які договором покладені на виконавця.

Сторони можуть визначати у договорі будь-які інші права та обов'язки, аби вони не суперечили чинному законодавству.

· замовник має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, передбачених договором.

Стаття 900 ЦК України встановлює відповідальність виконавця, оскільки замовник несе відповідальність за порушення договору за загальними правилами.

Відповідальність виконавця за порушення договору.

-відповідає перед замовником за невиконання та неналежне виконання договору про науково-технічні роботи, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Виконавець несе відповідальність за порушення умов договору тільки за наявності в цьому його вини. Відповідальність виконавця за обсягом обмежена, якщо інше не передбачено договором, оскільки він зобов'язаний відшкодувати замовникові лише реальну шкоду, а не втрачену вигоду. Реальна шкода визначається вартістю робіт, у яких виявлено недоліки. Більше того, у договорі може бути передбачено, що реальна шкода підлягає відшкодуванню лише в межах загальної вартості робіт за договором.Упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених Законом (ст. 900 ЦК України).

« ПЕРЕВЕЗЕННЯ. ТРАНСПОРТНЕ ЕКСПЕДИРУВАННЯ»

1. ВИДИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ.ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖУ.

2. ЗМІСТ, УКЛАДЕННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

3. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ДОГОВОРОМ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ.

5. ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА І БАГАЖУ. ПРАВА І ОБОВЯЗКИ ПЕРЕВІЗНИКА І ПАСАЖИРА. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕВІЗНИКА.

6. ПОРЯДОК ПРЕДЯВЛЕННЯ ПРЕТЕНЗІЙ ТА ПОЗОВІВ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ ІЗ ДОГОВОРІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. ПОЗОВИ ЩОДО ПЕРЕВЕЗЕННЯ В ЗАКОРДОННОМУ СПОЛУЧЕННІ.

7. ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ).

8. ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАНЯ.

9. ДОГОВІР БУКСИРУВАННЯ.

1. ВИДИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ЇХ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ВАНТАЖУ.

Головною особливістю договорів про надання послуг, на відміну від договорів про виконання робіт, є те, що надання послуг невіддільне від діяльності особи, яка надає послуги. Корисний ефект такої діяльності не виступає у вигляді певного досяжного матеріалізованого результату, як це має місце у підрядних договорах, а полягає в самому процесі надання послуги. Зобов'язання з надання послуг виникають, зокрема, з транспортних договорів.

Підприємства транспорту здійснюють перевезення та надають послуги на основі державних контрактів і договорів про перевезення пасажирів і вантажів з урахуванням економічної ефективності перевізних та переробних можливостей транспорту.

Переглядів: 2360