ПОЖЕРТВА.

Пожертва – це дарування нерухомих і рухомих речей , зокрема грошей та цінних паперів, фізичним особам, юридичним особам, державі , АРК, територіальній громаді, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети. (ч.1 ст. 729 ЦКУ)

Сторонами є пожертвував та обдарований. Договір є реальним , оскільки вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору застосовуються положення про договір дарування.

Пожертвував має наступні права:

v здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором пожертви

v Вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням

v Якщо використання пожертви за призначенням не можливе – використання її за іншим призначення можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті – за рішенням суду

Різниця з договором дарування:

- предметом пожертви не можуть бути майнові права, а лише речі

в договорі пожертви вказується конкретна мета використання пожерт

« ПОСТАВКА. ДОГОВОРИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ».

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, СТОРОНИ ТА ЗМІСТ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ.

2. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА СТОРОНИ В ДОГОВОРІ КОНТРАКТАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ.

3. ЗМІСТ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ КОНТРАКТАЦІЇ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН ЗА ПОРУШЕННЯ УМОВ ДОГОВОРУ КОНТРАКТАЦІЇ.

4. ІНШІ ДОГОВІРНІ ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ.

5. ДОГОВІР ПОСТАЧАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ТА ІНШИМИ РЕСУРСАМИ ЧЕРЕЗ ПРИЄДНАНУ МЕРЕЖУ.

1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, СТОРОНИ ТА ЗМІСТ ДОГОВОРУ ПОСТАВКИ.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦКУ)

Значення: на підставі поставки здійснюється реалізація товарів (продукції), що вироблені суб’єктами підприємницької діяльності. Є найбільш поширеною формою регулювання господарських зв’язків між суб’єктами у сфері підприємництва, що забезпечує ритмічний обіг товарів.

Договір поставки є одним із різновидів договору купівлі-продажу – з одного боку цей договір характеризується загальними (родовими) ознаками притаманними договору купівлі-продажу, з іншого - цей договір має специфічні характеристики, які виділяють його в окремий вид купівлі-продажу.

Договір є двостороннім, взаємним , консенсуальним і відплатним. При цьому строк виконання(передачі товарів) договору поставки не повинен збігатися з моментом укладення договору. Якщо укладення і виконання договору не збігається - має місце купівля-продаж.

Особливість договору поставки – товар купується для подальшого використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Сторонами в договорі поставки є продавець (постачальник) і покупець.

Продавцем завжди виступає суб’єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), котрий як правило одночасно і є виробником товарів.

Покупець – здебільшого суб’єкт підприємницької діяльності. Можуть бути і непідприємницькі товариства, установи (навчальні заклади, заклади медичного обслуговування), коли товар набувається ними для забезпечення ними своєї діяльності (столи, комп’ютери ).

Предмет - невилучені з цивільного обороту рухомі речі, котрі, як правило, характеризуються родовими ознаками та призначені для подальшого використання у підприємницькій діяльності покупця. На момент укладення договору товару немає , саме договором і обумовлюється його виготовлення (виробництво).

Обов’язковими до предмета договору є умови щодо асортименту , якості, кількості, комплектності товару.

Асортимент – це розподіл товарів за певними групами, зокрема за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. Асортимент визначається у самому договорі чи у специфікації до нього - зазначається кількість товарів кожної групи, що підлягає поставці.

Якість товару – визначається шляхом посилання на стандарти та технічні умови., у деяких випадках обов’язкова наявність сертифікатів. Товар має відповідати вимог щодо якості не тільки у момент його передачі , а й на протязі певного строку (строк придатності, гарантійний строк.).

Кількість товарів – визначається у договорі у відповідних одиницях виміру або у грошовому виразі.

Комплектність – сукупність складових частин виробу, як дозволяють використовувати його за призначенням. (договори поставки устаткування, складної техніки). Комплектність визначається відповідно до стандартів, технічних умов, прейскурантів, умов договору.

Строки поставки – розрізняють загальний строк поставки – строк дії договору поставки, та окремі строки поставки певних партій товару, що оформляється відповідним графіком, для запобігання додатковим витратам, пов’язаним із збереженням товарів, для можливості у разі необхідності змінити умови договору або розірвати його.

Ціна – визначається за домовленістю сторін у договорі.

Форма договору – не врегульована спеціальними вимогами, тому повинна відповідати загальним вимогам щодо чинності правочинів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ НА ВИМОГУ ДАРУВАЛЬНИКА.	\|	Зміст договору становлять права та обов’язки сторін.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.