США у 1980–2013 рр.

Президенство Рональда Рейгана (1981–1989). 4 листопада 1980 р. на чергових президентських виборах переміг Рональд Рейган, представник республіканської партії. Його новий внутрішньополітичний курс, спрямований на стабілізацію соціально-економічної системи, одержав назву «рейганоміка». Вона передбачала: скорочення податків, обмеження урядових витрат за рахунок скорочення соціальних програм, розширення свободи підприємництва, обмеження державного втручання в економіку, проведення твердої кредитно-фінансової політики, спрямованої на подолання інфляції. У сфері соціальної політики була висунута програма нового федералізму. Розділялися функції федеральних органів влади, органів влади штатів і місцевих. Федеральний уряд відповідав за медичну допомогу незаможним, місцеві органи влади – за допомогу багатодітним родинам, здійснення інших 44 соціальних програм було покладено на штати. У соціальній політиці Рейган орієнтувався на середній клас. Завдяки цим заходам в країні вдалося зупинити економічну кризу. Проте, варто відзначити, що у цей час США втратили статус головного світового кредитора, що зберігався з 1917 р.

Зовнішня політика США в 1980-х – на початку 1990-х рр.Рональд Рейган оголосив Радянський Союз «імперією зла». США вирішили розмістити ракети середнього радіусу дії у Великій Британії, ФРН, Італії та ін. країнах. У 1981 р. президент Рейган оголосив рішення призупинити польоти літаків «Аерофлоту» у США, обмежити продаж СРСР деяких видів обладнання. Украй загострилися відносини між СРСР і США після того, як у ніч з 31 серпня на 1 вересня 1983 р. радянський військовий літак збив південнокорейський авіалайнер з 269 пасажирами на борті. У березні 1981 р. Рейган виступив з ідеєю розгортання «стратегічної оборонної ініціативи» (СОІ) – довгострокової програми створення широкомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування. Програма отримала назву «зоряних воєн», на честь славнозвісного фільму. У середині 1980-х рр. широкого резонансу набув скандал у так званій справі «Іран-контрас». Його суть полягала в тому, що частина коштів виручених за постачання зброї Ірану, Білий дім таємно, без санкції Конгресу, перевів як військову допомогу керівникам нікарагуанських «контрас», які вели боротьбу проти прорадянського уряду Нікарагуа. У 1983 р. підрозділи американської морської піхоти окупували острів Гренада в Карибському морі, де при владі був уряд рядянсько-кубинської орієнтації. «Холодна» війна досягла свого апогею. З приходом до влади в СРСР нового керівництва на чолі М. Горбачовим ситуація змінилася. В листопаді 1985 р. в Москві і в жовтні 1986 р. в Рейк'явіку відбулися зустрічі на вищому рівні, які продемонстрували можливість кардинальних змін в американо-рядянських відносинах. 8 грудня 1987 р. у Вашингтоні лідери США і СРСР підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності. У 1988 р. президентом США був обраний Джордж Буш (1989–1993). Його президенство позначилось тенденцією співробітництва і взаємодії. 31 липня 1991 р. у Москві між США і СРСР був підписаний Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).

Президенство Білла Клінтона (1993–2001). У листопаді 1992 р. перемогу на виборах президента здобув лідер демократів – Білл Клінтон. Його адміністрація стала проводити «нову економічну філософію», яка передбачала три основні програми:

короткострокова програма стимулювання економіки, на яку виділялося 30 млрд. дол. Основне її завдання – збільшення кількості робочих місць через розвиток системи освіти, професійної підготовки, системи господарських робіт;

чотирьох інвестиційна програма передбачала створення пільг і стимулів для приватних інвесторів, цільові капіталовкладення в найважливіші галузі господарства;програма скорочення бюджетного дефіциту на 500 млрд. дол.

За перші два роки діяльності адміністрації Клінтона в країні скоротився рівень безробіття та інфляції, було створено 6 млн. нових робочих місць, знизився дефіцит державного бюджету. Наприкінці ХХ ст. в країні спостерігалося стійке економічне піднесення. Із розпадом СРСР Сполучені Штати фактично стали єдиною «наддержавою» у світі. У 1993 р. при сприянні США була підписана мирна угода між Ізраїлем і Організацією звільнення Палестини. За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії та Герцеговині. У 1996 р. була представлена концепція формування «Трансатлантичного європейсько-американського співробітництва».

США на початку ХХІ ст. У 2000 р. на президентських виборах переміг Джордж Буш (молодший)(2001–2009). 11 вересня 2001 р. відбувся терористичний акт в Нью-Йорку і Вашингтоні, внаслідок якого було зруйновано Світовий торговий центр і постраждав Пентагон (споруда Міністерства оборони). Під час терористичного акту загинуло близько 3000 осіб. Організатором нападу визнана терористична організація «Аль-Каїда». 7 жовтня 2001 р. збройні сили Сполучених Штатів і їхніх союзників почали здійснення міжнародної антитерористичної операції. Першим на черзі був режим талібів в Афганістані, що став прикриттям терористів Аль-Каїда на чолі з Усама бен Ладеном (організатор терактів 11 вересня). Режим талібів вдалося повалити, проте У. бен Ладен та ряд інших терористів втекли. 20 березня 2003 р. США в Іраку почали військову операцію під кодовою назвою «Шок і трепіт». Вона мала на меті знищити режим Саддама Хусейна. Операція була успішною, С. Хусейна було схоплено і у 2006 р. страчено через повішення.

На президентських виборах 2008 р. перемогу отримав республіканець Барак Обама (з 2009) – перший в американській історії темношкірий президент. У тому ж 2008 р. в США почалася фінансова криза, яка згодом охопила весь світ. 17 лютого 2009 р. Обама підписав закон про виділення 787 млрд. доларів, призначених для пом’якшення наслідків рецесії іпотечної та кредитної кризи. Було проведено реформу фінансової системи, яка забороняла банкам проводити операції на фінансових ринках за рахунок власних коштів, а також передбачала обмеження для зростання банків, оскільки занадто великі кредитні установи, що збанкрутували, ставили під удар всю фінансову систему країни. У зовнішньополітичній сфері адміністрація президента почала проводити політику координації дій і доброзичливого тону. У 2011 р. з Іраку були виведені американські війська. В Афганістані не втрачає сили Талібан. США продовжує нарощувати там свою військову могутність. 2 травня 2011 р. американським спецназом було ліквідовано «терориста номер один» Усама бен Ладена. У 2013 р. значно загострилися відносини між США і Сирією, де діє режим Башара Асада. У вересні його було звинувачено у використанні хімічної зброї проти мирного населення. Конфлікт настільки загострився, що Сполучені Штати грозили введенням своїх військ у Сирію, з метою повалення існуючого тут режиму.

Питання для самоперевірки:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
США у 1960–1970-х рр.	\|	З.М.20 Розвиток провідних країн Латинської Америки у 1945 – на початку ХХІ ст.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.