Гіпертензивними називають засоби, які викликають підвищення системного артеріального тиску. їх застосовують при артеріальних гіпотензивних станах.
Класифікація. До гіпертензивних належать засоби, які є різними за походженням, хімічною структурою, фармакодинамікою.
За механізмом дії гіпертензивні засоби поділяють таким чином:
1. Засоби, що стимулюють судиноруховий центр (аналептики — кофеїн, кордіамін, камфора, сульфокамфокаїн).
2. Засоби, що тонізують центральну нервову і серцево-судинну системи (настойки, рідкі екстракти (елеутерококу, женьшеню, родіоли рожев' ї, заманихи, аралії, лимоннику та ін.), т антокрин).
3. Засоби периферчшої судинозвужувальної та кардіотонічної дії:
1) стимулятори а- та |3-адренорецепторів судин і серця (норадреналіну гідротартрат, адреналіну гідрохлорид, ефедрину гідрохлорид);
2) стимулятори а-адренорецепторів (мезатон);
3) гормональні препарати (вазопресин, пітуїтрин);
4) засоби периферичної дії (ангіотензинамід — гіпертензин);
5) кардіотонічні засоби (глікозидні — строфантин; неглікозидні — дофамін, добутамін).
Для стабілізації мембран призначають антиоксиданти, засоби метаболічної терапії (вітаміни групи В, рибоксин, калію оротат та ін.).
Засоби, що стимулюють судиноруховий центр.
У випадках гострого пригнічення функції судинорухового центру застосовують аналептичні засоби — кофеїн, кордіамін, камфору, сульфокамфокаїн та ін. Перевагу надають комбінації цих засобів, які однаково відновлюють синхронну активність усіх відділів судинорухового центру.
Аналептики збуджують дихальний та судиноруховий центри, що зумовлює підвищення артеріального тиску, а також регуляторних функцій центральної нервової системи. Ці засоби призначають внутрішньовенно, внутрішньом'язово, підшкірно (камфору тільки підшкірно).