• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Надзвичайні ситуації природного походження

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльністю населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Серед НС природного походження в Україні найчастіше трапляються:

Геологічні - небезпечні явища (зсуви, обвали і осипи, просадки земної поверхні, землетруси) Їх наслідками є загроза руйнування і руйнування та інженерних споруд і мереж, будівель різного призначення;

Метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь). Їх наслідками є пошкодження і руйнування наземних інженерних мереж, будівель різного призначення, угідь, порушення автотранспортного і залізничного сполучення;

Гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.). Їх наслідками є загроза руйнування і руйнування інженерних споруд, підтоплення будівель різного призначення;

Природні пожежі лісових та торф'яних масивів;

Масові інфекції і хвороби людей і тварин.

Зупинимося на більш детальному розгляді деяких з них.

Геологічні небезпечні явища

Зсуви - це зміщення вниз по косій під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гірських річок, озерних та морських терас. Зсуви є одним із найнебезпечніших і дуже поширених природних явищ що може бути викликане як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи та інше. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах та інше. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів пов'язано з діяльністю людини (антропогенний фактор). Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених і виникають при крутизні схилу 10° і більше. Не глиняних ґрунтах при надмірному зволоженні вони можуть виникати і при крутизні 5-7°.

Зсуви за глибиною залягання бувають: поверхневі (1 м), дрібні (5 м), глибокі (20 м), дуже глибокі (понад 20 м); залежно від потужності – малі (до 10 тис. м³), великі (до 1 млн. м³), дуже великі (понад 1 млн. м³).

Найнебезпечніші зсуви, що відбуваються на забудованих територіях - передбачувані і такі, що виникають миттєво.

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, які виникають внаслідок раптових зсувів і розривів у земній корі або у верхній частині мантії, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань. Ділянка землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називається осередком (гіпоцентром) землетрусу, точка на поверхні землі, розміщена над центром осередку землетрусу, називається епіцентром землетрусу.

Основні характеристики:

Магнітуда – умовна величина, що характеризує загальну енергію пружних коливань, викликаних землетрусом.. Шкала магнітуд або шкала інтенсивності (шкала Ріхтера) використовується лише для порівняння землетрусів між собою за їх величиною.

Інтенсивність землетрусу –ступінь збитків і руйнувань у певному місці на поверхні Землі, спричинених даним землетрусом.

У світі використовують декілька шкал інтенсивності:

- шкала японського метеорологічного агентства (JMA);

- китайська шкала інтенсивності;

- з 1902 – шкала Меркаллі (зараз використовується в США та ін. країнах);

- європейська 12-бальна шкала MSK-64 (абревіатура від прізвищ розробників – С. Медведєв, В. Шпонхойєр, В. Карник). Використовується в Україні та країнах СНД. За шкалою МSК-64 землетрус має чотири градації: 1-5 балів - незначний; 5-7 балів - сильний; 8-10 балів - руйнівний; 11-12балів - катастрофічний.

Глибина осередку (гіпоцентру) -20-30 км, в окремих випадках до 750 км;

Тривалість коливань ґрунту – 20-25 с (максимальна - до 90 с).

За причинами і місцями виникнення землетруси поділяють на:

Тектонічні – переміщення мас земної кори під впливом гірських процесів.

Вулканічні – при виверженні вулканів, а часто перед ними.

Обвальні – при обваленні склепінь підземних карстових пустот.

Моретрус – різкі коливання води в морях і океанах, що виникають при землетрусі, гіпоцентр якого знаходиться під дном моря. Може супроводжуватися цунамі (до 800 км/год).

Обвали, осипи - це відривання і катастрофічне падіння великих мас гірських порід, їх дроблення і скочування з круч, урвищ та схилів. Обвали природного походження спостерігаються у горах, на берегах морів, обривах річкових долин. Це - результат послаблення зв'язаності гірських порід під дією процесів вивітрювання, підмиву, розчинення та дії сил тяжіння. їх виникненню сприяє геологічна будова місцевості, наявність на схилах тріщин та зон дроблення гірських порід. Найчастіше (до 80%) сучасні обвали пов'язані з антропогенним фактором. Вони виникають, в основному, при неправильному проведенні робіт, під час будівництва та гірських розробок.

Провалювання земної поверхні - це просідання ґрунту внаслідок різного роду геологічних процесів. Найбільш розповсюджене в місцях розміщення карстових порід. Посиленню виникнення карстових воронок може сприяти осушення території. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому, характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), при цьому в землі виникають тріщини, в які провалюються будівлі, споруди, транспортні засоби.

Лавини - швидкий, раптовий зсув вниз снігу та (або) льоду стрімкими схилами гір, який загрожує життю і здоров'ю людей, завдає шкоди об'єктам економіки та довкіллю. (Внаслідок перевантаження схилів снігом відбувається послаблення структурних зв'язків у середині снігової товщі або їх спільної дії). Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°. Швидкість — основна характеристика лавини і може досягати 100 м/с. Сила удару лавини досягає 40 т/м2, а при наявності чужорідних включень - до 200 т/м2. Розміри лавин характеризуються масою або об'ємом, який коливається в межах від кількох десятків і до мільйонів кубометрів снігу. Небезпека снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної дії на людей та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення), знищення лісових масивів. При цьому спостерігається значна кількість травмувань та людських жертв.

Гідрологічні небезпечні явища

Повінь - це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. Виникають під час тривалих злив та в результаті танення снігу, вітрових нагонів води, при заторах та зажерах. Вони супроводжуються затопленням значних територій і викликають необхідність часткової евакуації людей і тварин, завдають відчутних матеріальних збитків.

Основними характеристиками повені, паводку, а також катастрофічного затоплення є: чисельність населення, що може опинитися в зонах затоплення;

чисельність населених пунктів, які потрапляють у зони затоплення;

протяжність залізничних і автомобільних доріг, які потрапляють в зони затоплення;

кількість об'єктів економіки, що потрапляють у зони затоплення;

кількість мостів і тунелів, які затоплюються;

площа сільськогосподарських земель, які затоплюються та кількість загиблих сільськогосподарських тварин.

Сель - раптово сформований внаслідок різкого підйому води в руслах гірських річок, грязьовий потік. Причинами виникнення селевих потоків майже завжди бувають сильні зливи, інтенсивне танення снігу та льоду, прорив гребель водоймищ, а також землетруси та виверження вулканів. Виникненню селів сприяють і антропогенні фактори: вирубування лісів і деградація ґрунтів на гірських схилах, вибухи гірських порід при прокладанні доріг, роботи у кар'єрах.

Процес виникнення і розвитку селів проходить у три етапи: перший - нагромадження в руслах селевих басейнів рихлого матеріалу за рахунок вивітрювання гірських порід та гірської ерозії; другий — переміщення рихлих гірських матеріалів гірськими руслами із підвищених ділянок у нижчі; третій — розосередження селевих виносів у гірських долинах. Рух селів — це суцільний потік із каміння, бруду та води. Вони складаються із твердих матеріалів (10-75% від об'єму) і рухаються зі швидкістю від 2 до 10 м/сек. Об'єми селевого потоку можуть сягати сотні тисяч — мільйони метрів кубічних, а розміри уламків — до 3—4 м у поперечнику і масою до 100-200 тонн. Передній фронт селевої хвилі створює "голову", висота якої може досягати 25 м.

Підвищення ґрунтових вод. Одним із негативних явищ є підвищення ґрунтових вод та підтоплення внаслідок цього значних територій. Розвиток цього процесу на міських територіях залежить від низки причин і факторів: втрати води із водоносних комунікацій, неорганізований поверхневий стік, ліквідація або погіршення фільтраційних властивостей ґрунтів природних дренажних систем (ярів, балок, русел невеликих річок тощо), зменшення випаровування у зв'язку з асфальтуванням. Однією з найважливіших причин підтоплення земель є гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод. Основною причиною підтоплення сільськогосподарських угідь стало будівництво зрошувальних мереж при несвоєчасному введенні дренажних споруд. Все це призводить до таких негативних наслідків, як забруднення підземних вод, підвищення вологості і погіршення санітарного стану територій, засолення і заболочування ґрунтів, вимокання зелених насаджень, зниження урожайності сільськогосподарських угідь, деформація будівель і споруд, виникнення таких процесів, як зсуви, просадки, карст, обвали.

Метеорологічні небезпечні явища

Найбільш розповсюдженими є метеорологічні небезпечні явища, які не потребують якихось специфічних природних умов (море, гори та т. п.) і можуть мати місце на будь-якій території.

Зливи – дощі значної сили, коли протягом 1 хв випадає до 1 мм опадів. Вода не просочується в ґрунт, а стікає по поверхні. Зливи серед стихійних явищ є найчастішими. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Випадання великої кількості опадів призводить до появи інших небезпечних явищ таких, як селі, зсуви, підтоплення територій, повені. В теплий період року сильні дощі можуть супроводжуватися градом, грозою.

Град - це атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми, розміром від 5 до 55 мм і більше.

Сильна спека - це утримання високої температури тривалий час, що супроводжується температурою вище 30°. Такі температури мають негативний вплив на стан здоров'я людей, особливо з серцево-судинними захворюваннями.

Суховії - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря. При цьому посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин.

Посуха - тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті, і як наслідок - погіршення росту, а іноді і загибель рослин.

Ураган - вітер руйнівної сили і великої тривалості, швидкість якого більше 30 м/сек. (12 балів за шкалою Бофорта). Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шляхи руху, розміри та побудова ураганів, середня тривалість дії урагану.

Вихрові бурі - складні утворення, що обумовлені циклонічною діяльністю і розповсюджуванням на великій площі. Вони поділяються на пилові, непилові, сніжні і шквальні бурі. Ураганні і штормові вітри взимку часто призводять до виникнення снігової бурі, в результаті якої виникають значно менші руйнівні наслідки. Пилові або пісчані бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги та інше. Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.

Циклони - область низького тиску в атмосфері, причому мінімум тиску знаходиться у його центрі. Погода під час циклонів переважно похмура з сильними вітрами. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани.

Шквали - це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30-70 м/сек. із зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози.

Смерчі - найменш досліджене, але найбільш руйнівне явище. Це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі, коли стикаються повітряні потоки різних напрямів і температур. Він супроводжується грозою, дощем, градом і якщо досягає поверхні землі, майже завжди наносить значні руйнування, вбираючи у себе воду та предмети, що трапляються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Смерч вважається стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/сек. і більше, а для акваторій - 30 м/сек. Розміри смерчу складають: у поперек 5-10 км, іноді до 15 км; у висоту 4-5 км, іноді до 15 км. Воронка - основна складова смерчу і являє собою спіральний вихор, який складається з повітря, яке надзвичайно швидко обертається з домішками води, пилу тощо. Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600-1000 км/год., а іноді 1300 км/год. Середня швидкість переміщення смерчу - 50-60 км/год., іноді може досягати до 240 км/год. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї.

Пилові бурі - це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Типове явище у зораних степах, яке наносить значну шкоду сільському господарству. Висота підйому пилу може досягати 2-3 км, але найчастіше це - 1-1,5 км. У зимово-весняний період спостерігаються сніжно-пилові бурі.

Сильні снігопади і заметілі - це випадання великої кількості снігу за короткий час. Внаслідок сильних снігопадів утворюються снігові заноси. Вони бувають настільки сильними, що мають характер стихійних лих, при цьому на тривалий час зупиняється рух на автомобільних та залізничних шляхах, порушується нормальне життя населених пунктів.

Сильні морози. В Україні сильними вважають морози, що сягають 30 °С і нижче.

Ожеледь - це намерзання переохолоджених крапель дощу або туману. Виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману, частіше при температурі повітря трохи нижче 0 °С. Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не стільки інтенсивність, скільки тривалість цього явища. Сильна ожеледь триває близько 12 годин, іноді до 2 діб.

Тумани - це явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють завади для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря. Сильні тумани спостерігаються, в основному, у холодну половину року.

Природні пожежі

Пожежі - це неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в навколишньому середовищі і супроводжується інтенсивним виділенням тепла, диму та світловим випромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об'єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу.

Лісові пожежі виникають, головним чином, з вини людини та внаслідок дії деяких природних чинників (грози, вулканічної діяльності). Залежно від характеру горіння, швидкості розповсюдження вогню та розмірів пошкодження лісу розрізняють такі категорії лісових пожеж: низові (або низинні), верхові (або повальні), підземні (торф'яні або ґрунтові). Найбільш розповсюджені низові пожежі, частка яких складає близько 80% з усіх випадків можливих пожеж.

Низові (низинні) пожежі виникають у результаті згорання хвойного підліску, живого надґрунтового покриву (моху, лишайника, трав'янистих рослин, напівчагарників і чагарників) та мертвого покриву або підстилки (опалого листя, хвої, кори, сушняку, хмизу, бурелому, гнилих пнів), тобто рослин та рослинних залишків, розташованих на ґрунті або на невеликій висоті (1,5- 2 м). Полум'я має висоту до 50 см, швидкість розповсюдження вогню невелика - 100-200 м/год., а при сильному вітрі - до 1км у рівнинній місцевості та від 1 до 3 км на схилах.

Верхові лісові пожежі виникають із низових і відмінність їх у тому, що згоряє не тільки надґрунтовий покрив, але й нижні яруси дерев та крони жердняків. Однак, можуть бути ще й вершинні пожежі, коли вогнем знищуються лише крони дерев. Але без супроводу низинної пожежі, вони довго продовжуватися не можуть. Під час верхових пожеж виділяється багато тепла. Висота полум'я при цьому становить 100 м і більше. В таких випадках вогонь перекидається на значні відстані, іноді на декілька сотень кілометрів, тому що швидкість пожежі зростає до 8-25 км/год.

Торф'яні пожежі. В осередках ґрунтових пожеж створюються завали із опалих дерев і ділянок згорілого торфу. Однак торф'яні пожежі можуть і не бути результатом лісових. Вони часто охоплюють величезні простори і дуже важко піддаються гасінню. Небезпека їх у тому, що горіння виникає під землею, утворюючи пусті місця у торфі, який уже згорів. У ці пустоти можуть провалюватися люди і техніка. Всі види цього лиха супроводжуються такими уражаючими факторами, як висока температура в зоні вогню, задимлення великих районів, що подразнююче діє на людей і значно ускладнює боротьбу з пожежею, обмеження видимості, негативний психологічний вплив на населення прилеглих поселень.

Масові інфекційні захворювання і отруєння людей

Інфекційні хвороби - це такі хвороби, які передаються від однієї людини до іншої. Розповсюджуються вони не тільки серед людей, але уражають тварин і рослини. Шляхи і способи передавання інфекцій різні: через органи дихання; при використанні заражених продуктів, фуражу, води; після контакту з зараженими речами; при спілкуванні з хворими людьми і тваринами; при укусах комах та кліщів. Інфекційні хвороби можуть мати широке розповсюдження і масовий характер, при цьому виникають епідемії, епізоотії, епіфітотії, а також масове розповсюдження різних шкідників.

Епідемією називається швидке та широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей. До них відносяться: азіатська холера, природна віспа, брюшний тиф, сипний тиф, грип та інші.

Епізоотія - розповсюдження хвороб серед тварин. Серед них: сибірська виразка, сап, ящур, туляремія, чума великої рогатої худоби, африканська чума свиней та інші. Деякі хвороби тварин небезпечні і для людини.

Епіфітотія - це захворювання рослин і характеризується наступними хворобами: ржа хлібних злаків, фітофтороз (картопляна гниль) та інші.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть всі категорії надзвичайних ситуацій.

2. Визначте небезпечні фактори ураження джерел техногенних НС.

3. Назвіть несприятливі фактори, які викликають аварійні ситуації на підприємствах харчової промисловості.

4. Які об’єкти називаються потенційно небезпечними?

5. Найбiльш небезпечним при аварiї на АЕС може бути?

6. Що називається виробничою аварією? Назвіть можливі виробничі аварії на підприємствах харчової промисловості.

7. Як класифікуються надзвичайні ситуації природного походження за сферою виникнення?

Читайте також:

1. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
2. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
3. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
4. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
5. Апаратура методу природного магнітного поля
6. В осередку надзвичайної ситуації
7. В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАЛЯГАННЯ
8. Види грошей та їх походження
9. Визначення походження дитини
10. Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою.
11. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.
12. Виникнення (походження) держави.

Переглядів: 1849