• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сховища

Сховища - захисні споруди герметичного типу, які забезпечують колективний захист від дії вражаючих факторів сучасної зброї, від впливу високих температур і продуктів горіння при пожежах, від ОР і СДОР, від радіоактивних речовин і біологічних засобів. Вони повинні забезпечувати надійне укриття людей щонайменше протягом двох діб. Захист людей від впливу ударної хвилі забезпечується міцними загороджувальними конструкціями і установкою проти вибухових пристроїв у системі ве­нтиляції; захист від отруйних речовин, радіоактивного пилу і біологічних засобів досягається шляхом оснащення системи фі­льтровентиляції спеціальним устаткуванням (протипиловими фільтрами, фільтрами-поглиначами).

Класифікація сховищ.За захисними властивостями від дії надлишкового тиску (АР) та коефіцієнтом ослаблення сховища класифікують на чотири класи:

Надлишковий тиск ΔР=р_Ф – Р_о, де Р_о - атмосферний тиск, Р_ф - тиск у фронті ударної хвилі.

Коефіцієнт ослаблення (захисту) сховища залежить від його типу (вбудованого чи окремо побудованого), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування.

коефіцієнт захисту (ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (Косл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший, ніж ззовні. Він залежить від шару і властивостей матеріалу, що вкриває захисну споруду.
Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується товщиною шару половинного послаблення матеріалу -тобто такого, що зменшує інтенсивність радіоактивних випромінювань у два рази. Для різних матеріалів ця характеристика різна.
За шаром половинного ослаблення можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої споруди.
Косл= (3.1)
де h — товщина захисного шару матеріалу (см); d — шар половинного ослаблення (см).

Таблиця

Властивості матеріалів по ослабленню радіаційних матеріалів

Наприклад, перекриття має 12 см бетону, та 40 см грунту
Кoсл =

ПРУ оцінюються за KoeqbiuicHTOM захисту і поділяються на групи (табл.3.1).

За місткістю (кількість людей, що можуть переховуватися) сховища поділяються на малі — від 150 до 600 чол., середні — від 600 до 2000 і великі — більше 2000 (до 5000) чоловік.

За місцем розташування сховища можуть бути вбудовані (в підвальних приміщеннях будівель) і окремо побудовані.

За обладнанням сховища можуть забезпечуватись фільтровентиляційними установками промислового виробництва або спрощеного виготовлення із підручних матеріалів.

За часом зведення сховища бувають побудовані завчасно в мирний час і швидкозведені, що будуються у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

У будівництві сховища враховується радіус сектора збору людей (не більше 500 м).

Завчасно сховища будуються переважно для укриття виробничого персоналу найбільшої робітничої зміни підприємств, установ, органі­зацій, що продовжують свою виробничу діяльність у воєнний час; ук­риття персоналу, що забезпечує життєдіяльність міст, об'єктів економі­ки, персоналу АЕС; укриття нетранспортабельних хворих та обслуго­вуючого персоналу; лікувальних закладів, розташованих у великих містах; розміщення вузлів зв'язку і пунктів управління (ПУ) ЦО.

Вимоги до сховищ.Сховища повинні забезпечувати захист людей від усіх вражаючих факторів; будуватися на ділянках місцевості, які не затоплюються; мати входи і виходи з таким же ступенем захи­сту, що й основні приміщення, а на випадок обвалу - аварійні виходи; мати вільні підходи, де не повинно бути спалимих мате­ріалів або матеріалів, які сильно димлять; мати основні примі­щення висотою не менше 2,2 м і рівень підлоги, який лежить вище рівня ґрунтових вод не менше ніж на 20 см.

Фільтровентиляційне обладнання сховища повинно очищувати повітря від усіх шкідливих домішок і забезпечувати подачу чистого повітря в межах установлених норм.

Використання сховищ у мирний час для потреб народного господарства не повинно порушувати їх захисних властивостей. Переведення приміщень на режим укриттів у надзвичай­них ситуаціях повинно здійснюватися в мінімально короткі терміни.

Сховища повинні забезпечувати створення необхідних санітарно-гігієнічних умов для людей. Основними показниками цих умов є:

- Вміст вуглекислого газу. Повітря має містити не більше 1 % вуглекислого газу (гранично допустима концентрація дорівнює 3 %);

- Температура. Не повинна перевищувати +23 ^оС (гранично допустима - +31 ^оС);

- Вологість повітря. Не повинна перевищувати 70 % (гранично допустима – 80 %).

Приміщення сховищ поділяються на основні й допоміжні.

До основних належать приміщення для укриття людей, для пункту управління, медпункту (санітарного поста); до допоміжних - приміщення для фільтровентиляційної установки і дизельних електрос­танцій (ДЕС), санвузла, зберігання харчових продуктів, тамбур-шлюзи, тамбури та ін.

Приміщення для пункту керування. Приміщення повинно мати площу 10-20 м². Сховище повинне мати телефонний зв’язок з пунктом управління підприємства і гучномовець, підключений до міської чи об’єктової радіотрансляційної мережі.

Приміщення для медпункту (санпоста). Санпости призначаються із розрахунку один пост площею 2 м² на 500 чоловік. Крім санпостів, у сховищах місткістю 900-1200 чоловік повинні бути медпункти площею 9м²,а понад 1200 чоловік - додається 1 м² площі на кожні 100 чоловік.

У вбудованих сховищах передбачається аварійний вихід у вигляді підземної галереї з оголовком, винесеним за зону руйнувань.

Система повітрозабезпечення. Система повітрозабезпечення працює, як правило, у двох режимах:

режим 1 - чиста вентиляція (зовнішнє повітря очищується від пилу, в тому числі і від радіоактивного, на сітчастих фільтрах, змащених веретенною олією);

режим 2 - фільтровентиляція (повітря додатково пропускається через фільтри-поглиначі для очищення від ОР, бактеріальних засобів і радіоактивного пилу).

У сховищах, розташованих у пожежонебезпечних районах, у зонах катастрофічного затоплення, на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах, передбачається режим 3 - повна ізоляція або регенерація з подаванням кисню з балонів у сховище.

Система водозабезпечення. Передбачається приєднання водозабезпечення до зовнішньої водопровідної мережі. На випадок виходу із ладу водопроводу в сховищах передбачається режим аварійного запасу питної води з розрахунком 6 л на одну людину, а для санітарно-гігієнічних потреб – 4 л на одну людину на весь розрахунковий період перебування.

Система каналізації. Система каналізації дає можливість відводити нечистоти в будинкову та дворову каналізації. Санвузол обладнується окремо для чоловіків і жінок з розрахунку один унітаз на 75 жінок, один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків.

Система опалення. Опалення сховищ здійснюється системою опалювальних радіаторів чи гладких труб. Температурний режим вважається нормальним, у ме­жах 0. ..+30°С. У мирний час підтримується температура не вище +10° С. У сховищах, заповнених людьми, опалення вимикається.

Система електропостачання. Електропостачання здійснюється від міської (об'єктової) електромережі, в аварійних випадках - від захищеної дизельної електростанції, розміщеної у сховищі.

Правила користування сховищами.Сховище вводиться в експлуатацію лише після приймання комісією, яка діє згідно з «Інструкцією з приймання і експлуатації сховищ Цивільно оборони».

На кожне сховище складають план, картку прив'язки і схему шляхів евакуації людей зі сховища. На плані сховища вказуються: вентиляційні канали в стінах, повітрозабірні системи, мережі водопроводу, каналізації, опалення і електроосвітлення, місця розташування пристроїв відключення, аварійний вихід, товщина і матеріали стін та перекриття сховища, площа і внутрішня кубатура приміщень, наводиться таблиця гранично допустимого часу перебування людей при постійному (без вентиляції) об'ємі повітря в залежності від заповнення людьми.

У картці прив'язки вказуються місцезнаходження сховища і розташовані поблизу характерні орієнтири, що не завалюються, за якими можна швидко відшукати засипане сховище.

На схемі евакуації людей намічаються кілька можливих мар­шрутів виходу з району розташування сховища за межі міста. Один екземпляр документації зберігається безпосередньо у схо­вищі, другий - у штабі ЦО.

За сигналом «Закрити захисні споруди» або при заповненні сховища двері і ставні зачиняються і сховище постачається пові­трям у режимі чистої вентиляції.

Люди, перебуваючи в сховищі, зобов'язані мати при собі за­пас продуктів харчування на 2 доби, а також необхідні особисті речі, документи та індивідуальні засоби захисту (протигази або респіратори). Забороняється приносити з собою легкозаймисті речовини або речовини із сильним запахом та громіздкі речі, приводити домашніх тварин, ходити без потреби по приміщеннях сховища, шуміти, курити і запалювати без потреби гасові лампи, свічки та інші подібні світильники. Люди зобов'язані виконувати всі вимоги коменданта і допомагати йому в підтриманні порядку.

Виведення людей зі сховища виконується за вказівкою комен­данта і здійснюється особовим складом ланки обслуговування.

Читайте також:

1. Визначення об’єму водосховища
2. Коефіцієнти, що встановлюються залежно від місця розміщення відходів і характеру устаткування відходосховища
3. Підземні сховища нафти, газу і нафтопродуктів.

Переглядів: 3029