Облік реекспортних та реімпортних операцій

Митним кодексом України передбачений режим вивезення товарів, при якому не стягуються митні платежі та не застосовуються заходи економічної політики – реекспорт.

Реекспорт– це продаж іноземним суб'єктам зовнішньо економічної діяльності та вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих на територію України.

Розрізняють реекспорт без ввезення імпортного товару в країну та реекспорт з ввезенням в країну, коли товар прямує транзитом через територію країни в країну реекспорту.

Режим реекспорту відповідно до українського законодавства включає:

- ввезення товарів, що були завезені раніше, але які не підлягали в країні експортера будь-якій переробці;

- операції, що здійснюються без завезення товарів у краї-ну-експортера і не обліковуються в її митній статистиці;

- товари, що були реалізовані на міжнародних аукціонах, товарних біржах в Україні.

Підприємство закуповує товар в одній країні та продає його фірмі з іншої країни. Операція складається з двох частин – імпорту та експорту даного товару. Якщо товар прямує транзитом через територію країни, то ПДВ при проходженні ввізного товару через кордон країни не стягується. Виручка від реекспорту, що надходить на транзитний рахунок підприємства, розподіляється відповідно до встановленого порядку.

Реекспортні операції можуть здійснюватися і без ввезення в свою країну. Вони здійснюються торгівельними фірма ми з метою отримання прибутку завдяки різниці цін на один і той же товар на різних ринках. Основою для реекспорту можуть бути декілька ситуацій.

По-перше, це використання традиційних організаційних форм торгівлі на зовнішньому ринку, таких, як міжнародні біржі та аукціони. Реекспорт в цьому випадку є природнім продовженням торгової операції, яка потребує для продажу через біржу або аукціон ввезення товару в країну їх місцезнаходження з наступним його вивезенням покупцем третьої країни.

По-друге, ситуація вимушеного експорту може виникну ти в процесі призупинення нормального ходу зовнішньоторговельної операції у випадку відмови покупця оплатити то вар в момент прибуття його в порт призначення або стану банкротства покупця, який настав на період відправлення йому товару.

По-третє, реекспорт виступає також складовою більш складної зовнішньоторговельної операції, наприклад, при реалізації великих проектів будівництва за кордоном, які потребують закупівель окремих видів матеріалів та комплектного обладнання в третіх країнах, минаючи ввезення його в країну експортера.

Значна частина експортних операцій здійснюється на території вільних зон (територія порту, що знаходиться поза митною територією даної країни). Товари, що ввозяться на територію цих зон, звільняються на час перебування там та при вивезенні для реекспорту від будь-яких зборів, податків з імпорту, споживання та виробництва.

Слід відмітити, що коли мова йде про продаж товару на зовнішньому ринку через посередника за договором комісії чи договором консигнації, то, на перший погляд здається, що вони абсолютно однакові. Однак, кожен договір має свої характерні особливості. Спільними характеристиками договорів консигнації та договору комісії є:

1. Договори є двосторонніми, консесуальними і відплатними.

2. Комісіонер і консигнатор діють за дорученням комітента, консигнанта за їх рахунок від свого імені.

3. Власником переданих комісіонерові, консигнаторові товарів залишається комітент, консигнант до моменту передачі їх третій особі.

4. До обов’язків комісіонера, консигнатора входять збереження переданого на комісію, консигнацію товару.

Ще однією характерною особливістю консигнаційних угод є те, що продаж товарів за ними здійснюється консигнатором з консигнаційного складу. При продажу товару за такоюугодою товар може надійти до покупця прямо від консигнанта.

За договором комісії, згідно з яким комітент-резидент доручає комісіонеру-резиденту придбати імпортний товар, митне оформлення товарів при здійсненні імпорту проводиться, як правило, комісіонером, який для цього укладає договір з підприємством, яке здійснює декларування.

Незважаючи на те, що комісіонер здійснює митне оформлення товару, що імпортується, він не є його власником. Це, в свою чергу, спричиняє особливий порядок відображення такого імпорту у вантажній митній декларації.

Сплата податку на додану вартість здійснюється особою, яка ввозить (пересилає) товари в Україну для їх використання або споживання в Україні. Тобто йдеться про комітента, оскільки комісіонер товар, що ввозиться, не використовує і не споживає.

Незважаючи на те, що ПДВ сплачується комісіонером, права на податковий кредит він не має. Зазначена сума формуватиме кредит комітента, оскільки він є власником товару, що продається. Підтвердженням цього права буде оформлена вантажна митна декларація, в якій комітент зазначений як одержувач товару.

Сенс зазначеної норми полягає у відстроченні сплати “імпортного” ПДВ з моменту ввезення товарів (саме товарів, а не результатів виконаних робіт, наданих послуг) на митну територію (розмитнення) до моменту його реалізації, при здійсненні якої нарахування ПДВ проводиться в загальному порядку.

Вплив цієї особливості на порядок виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість при проведенні імпортних операцій, здійснюваних на підставі договорівкомісії, проявляється в наступному:

- комісіонер при здійсненні митного оформлення товарів, що ' імпортуються, ввізний ПДВ не сплачує. У даному випадку суми податку на додану вартість по таких товарах нараховуються умовно;

- при передачі комісіонером товару, придбаного у нерезидента, податкові зобов'язання у комісіонера не виникають, оскільки про продаж мова не йде, а отже, немає і об'єкта для оподаткування. Відповідно комітент не має права на податковий кредит при оприбуткуванні товару. При подальшому продажу товару податкові зобов'язання виникають у комітента виходячи з продажної вартості такого товару.

Організація експортних операцій, здійснюваних за договорами комісії можлива в двох ситуаціях: перша - коли комітент і комісіонер є резидентами України; друга - коли комітент є резидентом України, а комісіонер - нерезидентом.

По операціях з продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податків за межі митної території України, податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою.

При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податків за межі митної території України у випадку, якщо їх вивезення (експорт) підтверджено належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

З урахуванням цього найбільшу увагу при проведенні операцій з експорту товарів, здійснюваних за договором комісії, сторонам слід приділити правильному оформленню вантажної митної декларації.

Комітент-резидент (власник товару) передає товар комісіонеру-нерезиденту для його подальшої реалізації за межами митної території України. При одержанні від комісіонера-нерезидента договору на продаж товару складається друга вантажна митна декларація, оформлена в митному режимі експорту. При цьому необхідно пам'ятати, що валютна виручка за експортований товар має бути отримана не пізніше 90 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації, заповненої на умовах експорту за ордерними поставками. В іншому випадку до комітента застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Облік розрахунків по відрядженню за кордон	\|	Вільні економічні зони: поняття, види, порядок створення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.