Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Суб'єктів господарювання

Відповідно до вимог п. 9 Загального положення про юридич­ну службу та пп. 3 п. 20 «Інструкції про порядок юридичного обслуговування колгоспів» від 16 листопада 1984 р. № 205/25, дія якої поширюється на сільськогосподарські господарства не­державної форми власності, на спеціалістів юридичних служб покладено обов'язок представляти в установленому законодав­ством порядку інтереси суб'єктів господарювання в судах, а та­кож в інших органах під час розгляду правових питань і спорів.

Для виконання функцій представника суб'єкта господарюван­ня в судах загальної юрисдикції і господарських судах спеціалі­сти юридичної служби, яким доручено ці функції, повинні бути наділені відповідними повноваженнями, котрі оформляються дорученням юридичної особи.

Доручення на ведення справ у господарському суді видають­ся спеціалістам юридичної служби або іншим працівникам, підпи­суються керівником суб'єкта господарювання або його заступ­ником. Якщо доручення підписує не керівник, а інша службова особа, вона повинна мати на це відповідні повноваження, офор­млені актом керівника (наказ, розпорядження) або договором. Якщо доручення підписуються керівником суб'єкта господарю­вання з колегіальним органом управління або його заступником, уповноваження повинні бути передбачені статутом, установчим договором або положенням.

Отже, згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін і третіх осіб в господарському суді можуть бути керівники суб'єктів господарювання і їх зас­тупники, інші особи, повноваження яких визначені законодав­ством та установчими документами. Вони подають документ, що посвідчує їх посаду. Представництво юридичної особи може підтверджуватись довіреністю, виданою керівником суб'єкта гос­подарювання. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи, і вона обов'язково скріплюється печаткою суб'єкта господарювання.

Представник у суді може подати суду нові документи і дока­зи, які раніше не були відомі і можуть по-новому вплинути на наслідки розгляду конкретної справи. Тому, не покладаючись тільки на знання справи, юрисконсульт повинен своєчасно і принципово готуватись до розгляду справи в суді і передбачати які докази та підстави може навести або представити в суді інша сторона.

Враховуючи, що ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено порядок здійснення судочинства у госпо­дарських судах на основі принципу змагальності, у своїй промові спеціаліст юридичної служби повинен зробити аналіз обґрунтову­ючого матеріалу, дати правову оцінку встановленим у справі об­ставинам і викласти висновок про обґрунтованість позовних ви­мог з урахуванням фактичних обставин конкретної справи.

Після розгляду справи в суді і оголошення рішення спеціаліст юридичної служби доводить до керівника суб'єкта господарю­вання наслідки розгляду справи. Якщо законність прийнятого судом рішення не викликає сумніву, спеціаліст юридичної служ­би контролює отримання суб'єктом господарювання рішення та хід його виконання.

Слід звернути увагу спеціалісту юридичної служби керівника суб'єкта господарювання, що згідно зі ст. 85 Господарського про­цесуального кодексу України рішення господарського суду на­бирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі якщо в судовому засіданні було оголо­шено лише вступну та резулятивну частини рішення, воно наби­рає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підпи­сання рішення. Проте ст. 292 Цивільного процесуального кодек­су України встановлені значно більші строки на оскарження рішення суду першої інстанції загальної юрисдикції. Так, апеля­ційна скарга на рішення суду першої інстанції може бути подана потягом місяця з наступного дня після оголошення рішення. Якщо у справі ухвалено додаткове рішення, то строк на апеляційне оскарження обчислюється з наступного дня після його проголо­шення.

Слід звернути увагу на те, що скарги на ухвали суду першої інстанції загальної юрисдикції згідно з ч. 3 ст. 292 Цивільного процесуального кодексу України подаються протягом 15 днів з наступного дня після їх ухвалення.

При пропущенні строку подачі апеляційних заяв або скарг з поважних причин юрисконсульт повинен рекомендувати керівнику звернутись до суду з проханням про поновлення цього строку Згідно зі ст. 93 Господарського процесуального кодексу України відновлення пропущеного строку можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення відповідним місцевим господарським судом.

Таким чином, юридична служба зобов'язана здійснювати пра­вовими засобами захист інтересів суб'єкта господарювання, якого вона представляє в суді, діючи при цьому на підставі вимог зако­нодавства, обґрунтовано і конкретно. Юридична служба не по­винна допускати незаконних дій і водночас зобов'язана акцен­тувати увагу господарського суду або суду загальної юрисдикції на всі допущені іншою стороною порушення законодавства при складанні документів, котрі мають юридичне значення, як за фак­тичних, так і за формальних обставин, що впливають на наслідки розгляду справи та прийняття рішення у справі.

Юридична служба, представляючи інтереси суб'єкта господа­рювання в господарському суді або судах загальної юрисдикції як відповідача, зобов'язана використати факт пропущення стро­ку позовної давності або порушення правил складання комер­ційного акта для відхилення позовних вимог незалежно від об­ґрунтованості позовної заяви по суті.

Водночас представник юридичної служби суб'єкта господа­рювання повинен проявляти об'єктивність у визнанні позовних вимог позивача в тій частині, в якій вони безперечно підтверд­жені наявними в справі письмовими документами та іншими доказами.

Про обґрунтоване задоволення позовної заяви до суб'єкта господарювання і про відмову місцевим судом або господарсь­ким судом юрисконсульт повинен доповісти це керівнику су­б'єкта господарювання, пояснивши причини допущених недоліків і прогалин у позовній роботі, а також назвавши конкретних служ­бових та інших осіб, винних у допущенні невиробничих витрат, для відшкодування за рахунок винних, а також про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог чинно­го законодавства України.




Переглядів: 473

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підготовка і порядок пред'явлення зустрічного позову | 

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.