Курчата, які щойно вилупилися й обсохли, вже здатні клювати корм, причому віддають перевагу великим зернам, наприклад, пшону або гранулам такої ж форми. Зір у пернатих (особливо диких) відіграє велику роль у пошуку корму.
В досліді, курчатам у віці 2 днів згодовували скибочки яєчного жовтка і білка, потім замінили скибочки жовтка шматочками апельсинових кірок такого ж розміру. Курчата спочатку схоплювали апельсинові кірки, але відразу ж їх відкидали, колихаючи головою і кігтями, очищаючи клюв. Після заміни апельсинових кірок жовтком, курчата відносились до нього з підозрою і тільки після багатьох обережних спроб, починали клювати жовток.
Дослідження показали, що птахи розрізняють фізичну форму (розмір часток), колір і смак корму. Цю здатність, намагались використати в промисловому птахівництві, для підвищення рівня поїдання кормів птахами.
Кури
Кури розпізнають зерно пшениці на відстані більш ніж 1 метр, кукурудзяне зерно бачать за 4,5 метра, а купу кукурудзяних зерен за 6 метрів. У дослідах на 400 курях-молодках білий легорн вивчали вплив різного кольору гранул та годівниць, а також освітлення годівниць на поїдання корму. Використовували 4 кольори: блакитний, зелений, жовтий, червоний. Кури віддавали перевагу гранульованому корму блакитного кольору, при цьому менш всього вживали червоні гранули. У той же час червоний колір годівниці їм дуже подобався, і вони переважно клювали корм з неї, а до жовтої годівниці, наближались неохоче. Кращим розташуванням годівниць для вживання корму, були годівниці, поставлені ближче до води і джерел природнього освітлення.