1. замісна – застосування ГКС у фізіологічних дозах при недостатності наднирників;
2. супресивна – при пухлинах кори наднирникових залоз, коли треба пригнітити виділення АКТГ гіпофізом;
3. фармакодинамічна, найчастіше використовувана, коли розраховують на ефекти (протизапальний, протиалергічний, протишоковий тощо), залежно від стану хворого шляхи введення – довенно, дом’язово, всередину (системна терапія) й інгаляційно, нашкірно, внутрішньосуглобово (місцева терапія).
Побічна дія ГКС (див. розділ 3.8)
Взаємодія ГКС з іншими засобами (див. розділ 3.7.)
Особливості окремих препаратів.
1. Кращі препарати преднізолон і преднізон.
2. Триамсінолон (полькортолон) менше затримує воду і нaтрій, але викликає схуднення, м’язові атрофії (для тривалого вживання не придатний).
3. Парентеральні препарати пролонгованої дії бетаметазон (целестон) і триамсінолон (кенолог) для підтримуючої терапії і внутрішньосуглобового введення.
4. Для пульс-терапії надвисокими дозами – метилпреднізолон (солю-медрол) довенно по 1 г/добу протягом 3 днів. Повторюють курси 1 раз в місяць. Додатково додають ГКС вже в менших дозах.
5. Дексаметазон (дексазон) – затримує рідину, викликає недостатність кровообігу.