І. Протикашльові засоби.

1. Протикашльові засоби не призначаються при виділенні великої кількості харкотиння.

2. Протикашльові препарати з кодеїном, декстрометорфаном, бутаміратом не призначають дітям до 2 років, вагітним і лактуючим жінкам.

3. Глауцин (глаувент) у дітей знижує АТ (спазмолітична і протизапальна дія).

4. Декстрометорфан при тривалому вживанні або у більших дозах пригнічують ЦНС і дихання.

5. Окселадін (тусупрекс), бутамірат і декстрометорфан викликають кволість, головокружіння і не призначаються водіям і особам, які повинні бути уважними. Дихальний центр не пригнічують.

6. Вище названі препарати і особливо кодеїнне поєднують з алкоголем.

7. Бутамірат у великих дозах може викликати блювання, пониження АТ, діарею, пригнічує ЦНС.

8. Лібексин вживають, не розжовуючи, – через втрату чутливості слизової рота і глотки (має анестезуючі властивості).

9. Лібексин викликає сухість в роті і глотці.

10. Не призначати лібексин при низькому АТ.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Критерії ефективності та безпечності лікарської терапії в	\|	ІІ. Муколітичні засоби.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.