• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мегалобластні анемії

Мегалобластні анемії виникають у зв’язку з мегалобластною трансформацією еритропоезу при порушеннях синтезу ДНК, обумовлених дефіцитом вітаміну В₁₂ або нестачею фолієвої кислоти.

Етіологія. Щоденно в організм людини з м’ясом, печінкою, молоком, сиром, яйцями надходить 3—5 мкг вітаміну В₁₂. У дванадцятипалій кишці відбувається з’єднання вітаміну В₁₂ (ціанокобаламін, зовнішній чинник Кастла) з гастроглікопротеїдом (внутрішній чинник Кастла) і в такому вигляді він потрапляє у тонкий кишечник, де відбувається його всмоктування та відкладання в органи-депо: печінку, кістковий мозок. При припиненні всмоктування в кишечнику запасів В₁₂ вистачає на 3-5 років.

До основних причин дефіциту вітаміну В₁₂ відносять: порушення секреції внутрішнього чинника — при атрофії слизової оболонки шлунка (викликаної спадковими, токсичними, імунологічними факторами), гастректомії, частковій резекції шлунка; захворюваннях тонкого кишечника (при пухлинах, ентеритах, ентеропатіях, резекціях кишки, спад­кових аномаліях); конкурентному поглинанні В₁₂ у кишечнику мікрофлорою при синдромі сліпої кишки, дисбактеріозі, глистних інвазіях, а також при панкреатитах, спадкових аномаліях синтезу транскобаламіну тощо.

Фолієва кислота всмоктується в тонкому кишечнику. Запаси її в організмі обмежені, тому дефіцит розвивається досить швидко. При неадекватній дієті (посилене вигодовування дітей козячим молоком, виключення з раціону зелені, овочів, фруктів), порушенні всмоктування (синдром сліпої кишки, діарея, кишкові інфекції), підвищеній потребі (посилений ріст, вагітність) фолієво-дефіцитна анемія розвивається через 2-4 місяці. Тривале вживання алкоголю, деяких протисудомних препаратів, фенобарбіта­лу, аміноптерину, які є аналогами або антагоністами фолієвої кислоти, може спричиняти швидкий розвиток дефіциту фолієвої кислоти в організмі.

Патогенез. При дефіциті ціанокобаламіну порушується синтез ДНК, мітотичні процеси в клітинах, в першу чергу при цьому страждає кістковий мозок як орган, в якому процеси клітинного поділу відбуваються з великою активністю. З’являються гігантські форми клітин всіх трьох ростків, виникає мегалобластний тип кровотворення, для якого властиве скорочення тривалості життя клітин червоного ростка, підвищений розпад мегалобластів.

Вітамін В₁₂ також приймає участь у процесах обміну жирних кислот. При його нестачі в організмі нагромаджуються токсичні метилмалонова і пропіонова кислоти, що спричиняє порушення синтезу мієліну. При цьому кофермент вітаміну В₁₂ метилкобаламін каталізує процес переходу фолієвої кислоти в активну форму, яка і сприяє синтезу тимідину з уридинмонофосфату. Фолієва кислота використовується в синтезі пуринових і піримідинових сполук-компонентів ДНК і РНК, активує процеси клітинного ділення спільно з вітаміном В₁₂ та синтез білків тощо.

Таким чином, фолієва кислота стимулює еритро-, лейко- і тромбоцитопоез, пластичні й регенераторні процеси у тканинах.

Клініка. Типові форми В₁₂-дефіцитної анемії характеризуються класичною тріадою симптомів: ураженням системи кровотворення, шлунково-кишкового тракту і нервової системи. Крім загального анемічного синдрому, для В₁₂-дефіцитної анемії характерні оніміння, біль у кінцівках, гіпо- і гіперстезії, відчуття “повзання мурашок”. Порушується глибока чутливість, іноді виникають психічні розлади: депресія, порушення пам'яті. Усі ці прояви є наслідком дефекту в синтезі мієліну (синдром фунікулярного мієлозу) та інтоксикації цент­ральної нервової системи. Крім цього, внаслідок атрофічних змін в шлунково-кишковому тракті виникають диспепсичні розлади (погіршення апетиту, проноси, закрепи), третина хворих відзначає біль у язиці. При клінічному обстеженні відмічають легку жовтяницю шкіри (мегало- і макроцити мають меншу тривалість життя і швидко руйнуються в селезінці), згладженість пипок язика (“лакований” язик — глосит), гепато- і спленомегалію.

Фолієводефіцитною анемією хворіють частіше особи молодого віку, вагітні жінки. У клініці захворювання переважає загальноанемічний симптомокомплекс, помірно виражена жовтяниця, гепато- і спленомегалія. зустрічаються захворювання нервової системи (епілепсія, шизофренія), що переважно є причиною тривалого медикаментозного лікування таких хворих. При цьому не спостерігається атрофічного гастриту, змін зі сторони язика, симптомів функулярного мієлозу.

Діагностичні критерії. Дефіцит фолієвої кислоти призводить до таких самих морфо­логічних змін у крові і кістковому мозку, як і дефіцит вітаміну В₁₂, тобто до мегалобластної анемії.

При мегалобластних анеміях у периферійній крові переважають еритроцити великих розмірів (макро-і мегалоцитоз), підвищена їх насиченість гемоглобіном (гіпер­хромні – КП = 1,0-1,6);), у кістковому мозку виявляються мегалобласти — патоло­гічні клітини червоного ряду, які характеризуються інтенсивно синьою цитоплазмою (“синій” кіст­ковий мозок) і незрілою хроматиновою структурою ядра. Порушення синхронізації процесів дозрівання ядра і нагромадження зазначених гемопоетичннх чинників призводить до появи еритроцитів із залишками ядра (тільця Жоллі і кільця Кебота), базофільної пунктації, лейкопенії,тромбоцитопенії, зниження рівня ретикулоцитів до 0.

Читайте також:

1. Гемолітичні анемії

Переглядів: 464