Стимулятори лейкопоезу

Метилурацилактивуєферменти клітин, стимулюючи синтезпіримідинових основ, посилює ріст і розмноження клітин, прискорює процеси репарації, стимулює лейкопоез, вироблення антитіл, інтерферону, має протизапальні властивості.

Покази до застосування. Лейкопенія, агранулоцитоз, виразкова хвороба, опіки, переломи кісток, хронічний панкреатит тощо.

Призначають усередину по 0,5г 3-4 рази на день і місцево у 5-10% мазях.

Пентоксил у організмі перетворюється на метилурацил. Діє аналогічно.

Призначають усередину по 0,2-0,4г 3-4 рази на день у тих самих випадках, що й метилурацил. Може викликати диспепсичні явища внаслідок подразнюючої дії, тому слід його приймати після їди.

Натрію нуклеїнат застосовують як стимулятор лейкопоезу. При дом’язовому введенні ін'єкціях (5-10 мл 2-5% розчину) може виникати біль у місці введення, брадикардія, задишка.

Лейкогенмає виражений стимулюючий вплив на лейкопоез. Застосовують при лейкопенії, агранулоцитозі. Добре переноситься хворими. Призначають препарат усередину по 0,02 г 3-4 рази на день.

Протипоказання: пухлинні захворювання кровотворної системи й лімфоїдної тканини.

Шляхом генної інженерії створено рекомбінантні людські колонієстимулюючі фактори:

Молграмостин(лейкомакс) – глікопротеїд, стимулює проліферацію і диференціацію гранулоцитів та моноцитів.

Філграстим– поліпептид, стимулює проліферацію і диференціацію попередників гранулоцитів, підвищує їх активність.

Показання. Профілактика і лікування пригнічення лейкопоезу різної етіології, комплексне лікування хворих на СНІД.

Препарати, що пригнічують лейкопоез (цитостатичні препарати) поділяють на кілька груп:

1. Алкілувальні засоби:

1.1. Хлоретиламіни: іфосфамід, хлоретиламіноурацил, лофенал, новембіхін, мелфалан, хлорамбуцил, циклофосфамід.

1.2. Етиленіміни: тіотепа, бензотеф, іміфос, фосфемід, фотрегамін.

1.3. Ефіри дисульфонових кислот: бусульфан, мієлобромол, мієлосан.

1.4. Похідні нітрозосечовини: ломустин, кармустин, німустин, фотемустин, нітрозометилсечовина.

1.5. Металоорганічні сполуки: оксаліплатин, карбоплатин, цисплатин.

2. Антиметаболіти:

2.1. Аналоги фолієвої кислоти: метотрексат, едатрексат.

2.2. Аналоги пуринів: меркаптопурин, фопурин, флударабіку фосфат.

2.3. Аналоги піримідинів: цитарабін, капецитабін, гемцитабін, тегафур (фторафур), фторурацил.

3. Алкалоїди:

3.1. Барвінку рожевого: вінбластин, вінкристин, вінорельбін.

3.2. Подофілу щитоподібного (подофілотоксини): етопозид, теніпозид, етопозиду фосфат;

3.3. Пізньоцвіту чудового (демекольцин), тису (таксани — паклітаксел, доцетаксел).

4. Протипухлинні антибіотики:

4.1. Актиноміцини: актиноміцин, мітоміцин, блеоміцин, стрептозоцин.

4.2. Антрацикліни: доксорубіцин, мітоксантрон, епірубіцин.

5. Гормональні та антигормональні препарати:

5.1. Гестагени: мегестрол, медроксипрогестерону ацетат, гестоа ну капроат.

5.2. Естрогени: поліестрадіолу фосфат, фосфестрол, хлортріані діетилстильбестрол, етинілестрадіол.

5.3. Антиестрогени: тамоксифен, тореміфен.

5.4. Андрогени: тестостерону пропіонат, нандролон.

5.5. Антиандрогени: нілутамід, флутамід, ципротерону ацетат.

5.6. Антиандрогени: тамоксифен, тореміфен.

5.7. Агоністи лютеїнізуючого гормону: гозерелін, бузерелін. про лід.

5.8. Інгібітори біосинтезу гормонів надниркових залоз: аміноглютетимід, мітотан.

6. Інгібітори топоізомерази, ферментні препарати (аспарагіназа), імуносупресори (азатіоприн).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Клінічна фармакологія ЛП, які стимулюють або	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.