• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Здоровий спосіб життя та його вплив на здоров'я і працездатність людини

Здоров'я людини ґрунтується на основі генетичних чинників, способу життя та екологічних умов. Але пев­ною мірою воно залежить також від свідомого ставлення людини до себе та навколишнього середовища.

Здоров'я людини — стан повного соціально-біоло­гічного і психологічного комфорту, коли функції всіх органів і систем організму зрівноважені з природним і соціальним середовищем, відсутні будь-які захворю­вання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Критерій здоров'я визначається комплексом показників. Однак за загальним станом здоров'я людини можна визначити як природний стан організму, що характеризується повною зрівноваженістю будь-яких виражених хворобливих змін. Потрібно пам'ятати, що здоров'я залежить від багатьох чинників, які об'єднуються в одне інтегральне поняття — здоровий спосіб життя.Він полягає у розум­ному ставленні до свого здоров'я, фізичній та психічній культурі, загартовуванні організму, вмілій організації праці та відпочинку.

Це Спостереження вчених свідчать, що здоров'я людини на 45—50 % визначається

цікаво способом життя, на 20% — впливом навколишнього се­редовища (природ- знатиного, техногенного), на 20% — спадковістю, на 8—10 % — охороною здоров'я,

харчуванням тощо.

Спосіб життя — сукупність матеріальних умов, су­спільних і соціальних установок (культури, звичаїв тощо) та природних чинників, які всі разом зумовлюють поведінку особистості, а також її зворотний вплив на ці чинники.

Спосіб життя має велике значення для здоров'я лю­дини і складається з чотирьох категорій:

1) економічної (рівень життя);

2) соціологічної (якість життя);

3) соціально-психологічної (стиль життя);

4) соціально-економічної (устрій життя).

Отже, до способу життя людини належать: активна участь людини в процесі формування умов життя, її адекватна реакція на зміну умов навколишнього сере­довища, а також праця, побут, задоволення матеріаль­них і духовних потреб у суспільному житті, норми і правила поведінки.

Рівень культури. Треба пам'ятати, що людина — суб'єкт і водночас — головний результат своєї діяль­ності. Культура з огляду на це — самосвідоме ставлення до самого себе. Однак люди дуже часто нехтують своїм здоров'ям, ведуть неправильний спосіб життя, не до­тримуються режиму, переїдають, курять. Тому для здоров'я потрібні знання, які ввійшли б у повсякденну звичку людини.

Здоров'я в ієрархії потреб. Не завжди в житті лю­дини здоров'я посідає перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами. У результаті це призводить до шкоди не лише своєму здоров'ю, а й здоров'ю майбутніх поколінь. Отже, здоров'я повинно посідати перше місце в ієрархії потреб людини.

Мотивування. На превеликий жаль, ціну здоров'я більшість людей усвідомлює лише тоді, коли воно значно похитнулось. Лише тоді виникає прагнення вилікувати захворювання, стати здоровим.

Зворотні зв'язки. Нерозумне і довге випробовування стійкості свого організму нездоровим способом життя (алкоголь, нікотин). Тільки через певний час спрацьо­вують зворотні зв'язки у людини, коли вона полишає шкідливі звички, проте, часто запізно.

Настанова на довге здорове життя. У повсякденному житті треба вміло мобілізувати резерви свого організму на подолання негараздів життєвого характеру, на зменшення ризику захворювань, що сприяє довголіттю.

Навчання здоровому способу життя. Джерелом навичок з цього питання є, передусім, приклад батьків, допомагає також і санітарна освіта. Важливим чинником, що визначає реакцію людини на екстремальну ситуацію, є її психофізичні якості та загальний стан. Вони проявляються через чутливість людини до виявлення сигналів небезпеки перед реакцією на них. Показники, які зумовлюють можливості людини виявити небезпечну ситуацію та адекватно відреагувати на неї, залежать від її індивідуальних особливостей, зокрема від її нервової системи. На поведінку людини у небезпечній ситуації впливає й її психічний та фізичний стан. Відомо, що 80% більшості хвороб мають психосоматичний характер, тобто значною мірою залежить від стану душі людини, який визначає її безпечну поведінку.

Психологічний стан — це стан, який розвивається в людині в процесі її соціально значущої діяльності і впливає на психологічні та фізіологічні функціональні процеси в організмі людини. Сучасна людина стикається з багатьма чинниками ризику, що негативно впливають на стан її нервової та серцево-судинної систем, знижу­ють опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму-так наприклад, психічна травма, отримана внаслідок конфлікту, виводить людину з нормального психічного стану, що може призвести до суттєвих змін у виконанні професійних функцій і за­гального функціонального стану: стрес, втома, пере­втома.

Стрес - це сукупність загальних неспецифічних біо­хімічних, фізіологічних і психологічних реакцій орга­нізму внаслідок Дії надзвичайних подразників різної природи і характеру. які викликають порушення функ­цій органів. У перекладі з англійської "стрес" означає "напруга", тобі⁰ відповідь організму на поставлену перед ним проблему.

Це захисна реакція організму на зовнішні надзви­чайні подразники і ситуації, тривалі негативні емо­ції. Він супроводжується підвищеним серцебиттям, виснаженням і зривом адаптаційних і імунних систем організму та іншими змінами. До певної межі стрес сприяє вирішені людиною певних завищених завдань і навантажень. Однак, у разі перевищення цієї межі в організмі людини виникають порушення механізмів саморегуляції, відбувається погіршення трудової діяль­ності і стаються зриви, які призводять до виникнення небезпечних ситуацій. При стресових ситуаціях різко підвищується вміст адреналіну у крові, посилюється робота серця, звужуються кровоносні судини, підви­щується температура тіла і рівень глюкози у крові. У результаті в організмі виникають фізіологічні порушен­ня розлади нервової і серцево-судинної систем та ін. До цих розладів належать нервовість, роздратованість, тривога, агресивність, втома, загострення хворобливих станів.

Тривала стресова ситуація призводить до багатьох пси­хосоматичних захворювань: психозів, неврозів, захворю­вань мозку, серцево-судинних захворювань, інфаркту, гіпертонічної хвороби, шлунково-кишкових захворю­вань, зниження імунітету, онкологічних захворювань, а також розвитку алкоголізму, наркоманії, суїциду.

Переглядів: 529