• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Літосфера та здоров'я людини

Літосфера— зовнішня тверда оболонка Землі, яка охоплює земну кору й складається з осадових виверне-них і метаморфічних порід. Особливе значення у складі літосфери Землі мають ґрунти.

Ґрунти— це органічно-мінеральний продукт ба­гаторічної взаємодіяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла та світла і є одним із найваж­ливіших природних ресурсів.

Ґрунти мають велике значення для життєдіяльно­сті людини. Вони є основним джерелом отримання продуктів харчування, очищають природні та стічні води, регулюють рослинний шар (покров) та водний баланс Землі. Близько ³/₄ усіх ґрунтів земної кори мають понижену продуктивність. Для підвищення її ефективності необхідно вносити органічні та мінеральні добрива, поливати або проводити роботи з осушення перезволожених ґрунтів.

У межах літосфери періодично відбуваються різні процеси (зсуви, селі, обвали, ерозія), які мають вели­чезне значення для визначення небезпек екологічного характеру у певному реґіоні планети, які іноді спри­чиняють глобальні екологічні катастрофи.

Багато проблем завдає сільському господарству ерозія ґрунтів (видування родючого шару). Так, глибока оран­ка при освоєнні цілинних та перелогових земель у Ка­захстані на початку 60-х років XX століття призвела до повного вивітрення родючого шару ґрунту, внаслідок чого ґрунт став непридатним для землеробства.

Великою проблемою є і засолення ґрунтів, що при­зводить до осушення землі.

Надмірне застосування мінеральних добрив, отру­тохімікатів також погіршило склад ґрунтів через накопи­чення в них хімічних речовин (азот, фосфор, фтор, солі важких металів, стронцій, цезій, радій, уран тощо).

Основними заходами щодо боротьби із забруднен­ням ґрунту є: досконалість технологічних

Наявність деяких з них спричинена чорнобильською катастрофою. Надлишок у ґрунті сполук азоту, фосфо­ру, сірки, з одного боку, зменшує родючість ґрунту, а з іншого — забруднює сільськогосподарську про­дукцію нітратами, фосфатами та іншими токсичними речовинами. Споживання таких продуктів небезпечне для життя людей.

Забруднення ґрунту— це процес потрапляння в ньо­го різних хімічних речовин, токсикантів, відходів госпо­дарської діяльності людини в розмірах, які перевищують їх звичайну кількість, необхідну для участі в біологіч­ному кругообігу. У зв'язку з інтенсивним і зростаючим забрудненням ґрунтів хімічними речовинами розроблені гранично допустимі концентрації (ГДК) деяких шкідли­вих речовин у ґрунті (табл. 3.7).

Процес концентрації в ґрунті низки хімічних еле­ментів (мідь, свинець, кобальт, олово, цинк, срібло, нікель, хром, ванадій, молібден) характерний для ба­гатьох реґіонів України поблизу більшості великих промислових підприємств.

Посилюється забруднення ґрунтів твердими відхо­дами (пакувальними поліетиленовими матеріалами, непридатною побутовою технікою, папером, консерв­ними банками, склом, будівельним сміттям, старими автомобілями тощо). За даними ООН, такі відходи щорічно становлять 500—600 кг на душу населення. Тому тепер загострилась проблема переробки побуто­вого сміття.

У результаті забруднення ґрунту у рослинах збіль­шується вміст радіоактивного цезію-134 та цезію-137. Як наслідок, його концентрація у рослинах у 70—100 разів більша, ніж у ґрунті, що робить їх абсолютно непридатними до споживання.

Головні джерела забруднення літосфери:

— застосування пестицидів та мінеральних добрив;

— промисловість, автотранспорт;

— стічні води, відходи побуту й атмосферне забруд­нення;

— накопичення у ґрунті радіонуклідів, особливо після катастрофи на Чорнобильській АЕС.

— у виробництві;

— раціональна технологія обробітку ґрунту (зменшення навантаження техніки, дотримання проти­ерозійних сівозмін, використання органічних добрив, безплужний обробіток земель тощо).

Таблиця 3.7. Гранично допустимі концентрації шкід­ливих речовин у ґрунтах

Переглядів: 1241