Індуктивні умовиводи

Індуктивним (від лат. іnductio – наведення) називається умовивід, у якому на основі знання про частину предметів класу робиться висновок про клас предметів у цілому. Індукція – це умовивід від часткового до загального. Структурні елементи індуктивного умовиводу – засновки та висновок.

Засновки в індукції – це судження про окремі факти, одиничні предмети або групи предметів і явищ. Висновок – судження про клас предметів або явищ у цілому.

Схема індуктивного міркування:

S₁ є P

S₂ є P

S₃ є P

S₄ є P

S₁, S₂, S₃ i S₄ становлять частину предметів класу S.

Отже всі S є Р.

Повна індукція – індуктивний умовивід, у якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам даного класу.

S₁ є Р

S₂ є Р

S₃ є Р

.......................

Sn є Р

Відомо, що S₁, S₂, S₃, ... , Sn вичерпують усю множину предметів класу S. Отже, всі S є Р.

Неповна індукція – це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

Популярна індукція – ( індукція через простий перелік при відсутності контрприкладу) – це такий умовивід, у якому загальний висновок про клас предметів робиться на тій підставі, що серед спостережуваних фактів не траплялося жодного, який би суперечив узагальненню.

Науковою індукцією називається умовивід, в якому загальний висновок про всі предмети класу робиться на підставі знання необхідних ознак або причинних зв’язків частини предметів класу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила і модуси фігур	\|	Умовивід за аналогією

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.