Для чого використовується регулятивний капітал банку?
Оскільки ВК є осн діял б, то до нього ставляться спец вимоги у формі обовяз нормативів. Для цього введено РК, який використов НБУ для регул діял КБ. РК =ОК+ДК-баланс вартість таких акцій (акц та ін ЦП з нефікс приб у потф банку на пррдаж і на інвестиції, інвестиції в капітал у розмірі 10% і біл їх стат кап, кошти, вкл в ін банки на умовах субордин боргу
У чому полягають відмінності між основним та додатковим капіталом банк
Основний капітал( 1-го рівня) включає статутний капітал, резервні фонди із прибутку та прибутків минулих років
Додатковий капітал (2-го рівня) включає прибутки звітного року до затвердження, дооцінку капіталу, переоцінку основних засобів, субординований борг.
До ОК належать:
Фактично сплачений статутний капітал.
Емісійні різниці.
Загальні резерви банку.
Нерозподілений прибуток минулих років.
Очікуваний затверджений прибуток минулого року мінус:
- власні цінні папери в портфелі на продаж;
- нематеріальні активи;
- капітальні вкладення в нематеріальні активи.
До ДК належать:
Фонди банку.
Індексація основних засобів.
Прибуток поточного року.
При розрахунку капіталу банку розмір додаткового капіталу береться в сумі, що не перевищує величину основного капіталу.
Відвернення з капіталу — це акції банків, боргові зобов'язання банків і не фінансових підприємств у портфелі банку на продаж, вкладення банку в асоційовані компанії та дочірні установи.
ДК не повинен перевищувати ОК.
Які методи оцінювання вартості банківського капіталу вам відомі?
1) метод балансової вартості.
Згідно з цим методом усі А та З оцінюються в балансі за тією вартістю, яку вони мали в момент придбання або випуску. Такий метод оцінювання К прийнятний у тому разі, коли балансова та ринкова вартість А і З не дуже різняться між собою.
2) метод ринкової вартості.
Цей метод полягає в тому, що А і З банку оцінюють за ринковою вартістю, виходячи з якої і розраховують і капітал банку. Такий метод оцінювання банківського К є найкориснішим як для інвесторів та вкладників, так і для менеджерів банку.
3) метод « регулюючих бухгалтерських процедур».
Сутність методу полягає в обчислені розміру К за правилами, які встановлені регулюючими інстанціями. Такий підхід має істотні недоліки, які полягають у розгляді боргових З та резервів на покриття збитків як капіталу банку.