Бензімідазоли

До похідних бензімідазолу відносяться: альбендазол, камбендазол, мебендазол, оксибендазол, оксфендазол, парабендазол, тіабендазол, фенбендазол, флубендазол.

Для похідних характерними є слабка розчинність у воді, тривала стійкість у лікарських формах, низька токсичність, широкий спектр антигельмінтної дії, висока терапевтична ефективність. Крім нематоцидної дії більшість препаратів є ефективними при деяких трематодозах та цестодозах, а також вони мають здатність згубно діяти на яйця та личинки гельмінтів.

GМеханізм антигельмінтної дії пов’язують із здатність бензімідазолів блокувати фермент фумаратредуктазу і порушувати засвоєння паразитом глюкози, а також пригнічувати синтез білків.

Бровадазол, Альбендазол - Albendazolum (авібазен, атазол, бровальзем)

Погано розчиняється у воді.

Випускають порошок, таблетки, суспензію, пасту, болюси.

Навіть після терапевтичних доз інколи виявляється побічна дія – пронос, атаксія, кома, гіпертермія.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Гексахлоретан (фасціолін, шестихлористий етан, дистовет) - Hexachloraethanum	\|	Імідазолтіазоли

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.