Плевра, її листки, порожнина.

Дихальний апарат це комплекс органів, які виконують функцію газообміну між зовнішнім середовищем і організмом. Органи дихання виконують також інші функції: звукоутворення, виділення, нюху. В дихальному апараті розрізняють повітроносні шляхи, що побудовані з трубок і проводять повітря (носова порожнина, горло, гортань, трахея, бронхи). І парніоргани — легені, в яких відбувається газообмін.Усі повітроносні шляхи обудовані з кісткової та хрящової тканини, що захищає ці органи від спадання їх стінок і дає змогу повітрю безперервно надходити в легені і виходити назад. Слизова оболонка повітроносних шляхів має утворення, що зігрівають, зволожують та очищають повітря від пилу і мікроорганізмів.

2.Носова порожнина — початкова частина дихального апарату. Носовою перегородкою поділяється на дві частини — праву і ліву. В порожнині виділяють присінок і власне порожнину носа. Присінок носа вистелений багатошаровим миготливим епітелієм, з численними слизовими залозами. У власне порожнині виділяють дві частини – дихальну і нюхову. Три носові раковини збільшують загальну поверхню порожнини носу і поділяють кожну половини(ліву і праву) на три носові ходи: верхній, середній та нижній. У верхній хід відкривається клиноподібна пазуха. В середній – лобова, верхньощелепна та решітчаста пазухи, а в нижній —носослізний канал. Слизова оболонка верхніх носових ходів має нюхові цибулини з рецепторами нюху. Повітря з порожнини носа потрапляє через хоани в носову частину глотки, а потім в ротову частину глотки і в гортань.

3.Гортань розташована на рівні 4-6 шийних хребців і зверху з'єднується зв'язками з під'язиковою кісткою. Скелет гортані утворюють хрящі. Найбільшим хрящем є щитоподібний хрящ. Він складається з двох пластинок, які з'єднані між собою. Кожна пластинка має верхній і нижній роги Верхні роги спрямовані в бік великих рогів під'язикової кістки. а нижні — з'єднуються з перснеподібним хрящем. Перснеподібний хрящ розташований у нижньому відділі гортані, має вигляд кільця, на якому є поширення у вигляді пластинки, обернута назад. На верхньому краї пластинки перснеподібного хряща е дві суглобові поверхні,якими він з'єднується з черпакуватими хрящами. Черпакуватий хрящ парний, розташований уздовж верхньо заднього краю пластинки перснеподібного хряща, має вигляд піраміди з основою і верхівкою. Ріжкуватий хрящ парний, прикріплений до верхівки черпакуватого хряща. Клиноподібний хрящ парний, непостійної форми, міститься у товщі черпакувато-надгортанної складки. Надгортанник має форму листка дерева,складається з еластичного хряща, прикріплюється до щитоподібного хряща і під'язикової кістки, закривае вхід до гортані в момент ковтання..

Усі хрящі з'єднані між собою суглобами і зв'язками. Найголовнішими є двопарні суглоби: перснещитовий суглоб і перснечерпакуватий. Порожнина гортані поділяється на три відділи: верхній, середній та нижній. Найскладнішу будову має середній відділ гортані. На його бічних стінках є дві пари складок. Верхні складки — складки присінка і нижні — голосові складки. Голосові складки утворені сполучною тканиною, голосовими м'язами і голосовими зв'язками. Проміжок між правою і лівою голосовими складками має назву голосової щілини. Між складками присінка і голосовими складками з правого та лівого боків утворюються заглибини-гортанні шлуночки Виникнення звуку відбувається в гортані внаслідок коливних рухів голосових зв'язок, які виникають унаслідок скорочення м'язів гортані під час видиху. Нижній відділ порожнини гортані безпосередньо переходить у порожнину трахеї.

4.Трахея починається на рівні7шийного і закінчується на рівні 5 грудного хребця, де поділяється на два бронхи. Довжина її 8-15 см. Стінка трахеї складається із слизової оболонки, підслизової основи,волокнисто-м'язово-хрящової та адвентиціальної оболонок. Волокнисто-м'язово-хрящова оболонка трахеї утворена 16-20 гіаліновими хрящами, які мають форму дуги, відкритої ззаду. Завдяки наявності в стінці хрящів трахея дуже пружна і еластична. Задня стінка трахеї(перетинчаста) складається зі сполучної тканини і пучків міоцитів. До неї прилягає стравохід. Ця стінка трохи вгинається всередину трахеї під час пересування їжі в шлунок.

Бронхи— правий і лівий, утворюються на рівні 5 грудного хребця внаслідок біфуркації трахеї. Будова головних бронхів така сама, як і трахеї .Правий бронх має довжину3см., скелет його складається з6-8неповниххрящових кілець. Лівий бронх має довжину 4-5 см. і скелет його складається з 9-12 неповних хрящових кілець. Бронхи йдуть убік і донизу,заглиблюючись у легені через їх ворота. Ці бронхи звуться первинними. У воротах легень вони поділяються на бронхи другого, третього й вищих порядків. Поступово їх діаметр зменшується. Таке розгалуження бронхів мае назву бронхіального дерева. Найтонші бронхіальні гілочки називаються бронхіолами. В їх стінках відсутні хрящі Кінцеві бронхіоли перетворюються в дихальні бронхіоли, а останні перетворюються в альвеолярні ходи, на стінках яких є випини – легеневі пухирці (альвеоли).

5.Легені — права і ліва, розташовані у грудній порожнині. Легеня має три поверхні: реберну, присередню і діафрагмальну. На присередній розміщені ворота легень — місце, через яке бронх і легенева артерія проникають у легеню, а дві легеневі вени виходять з неї.

Кожна легеня щілинами поділяється на частки. У правій легені три частки: верхня, середня і нижня. У лівій — дві частки: верхня і нижня. Частка легені складається із сегментів. Права легеня має 10-11 бронхолегеневихсегментів, ліва - 9-10 сегментів. Бронхолегеневі сегменти утворені легеневими часточками, в одному сегментів приблизно їх 80, у кожній егеневій часточці є 16-18 ацинусів — структурно-функціональних одиниць легені.

Система розгалуження однієї кінцевої бронхіоли на дихальні бронхіоли: альвеолярнї ходи та альвеолярні мішечки з альвеолами становить структурну і функціональну одиницю легені — ацинус.

6.Плевра — сполучнотканинна пластинка, покрита мезотелієм. Утворює два листки: вісцеральний (легеневий) та паріетальний (пристінковий) .Вісцеральний листок тісно приростає до легені, заходить у вирізки між частками легені. Через корінь легені плевра переходить на стінки грудної порожнини, утворюючи навколо легені замкнутий мішок парієнтальної плеври (правий і лівий). Між паріетальною і вісцеральною плеврою є щілина — плевральна порожнина, яка містить невелику кількість рідини для зменшення тертя між двома листками плеври під час дихальних рухів. Простори, в які між плевральними листками не заходять легені, називаються синусами.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №13 Дихальний апарат	\|	Лекція №14 Сечові органи.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.