• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Громадяни як суб'єкти трудового права України.

Поняття суб'єкта трудового права України.

Державні органи, які виступають суб'єктами трудового права України.

Профспілковий орган підприємства як суб'єкт трудового права України.

Трудовий колектив як суб'єкт трудового права України.

Підприємство як суб'єкт трудового права України.

Власник або уповноважений ним орган як суб'єкт трудового права України.

Громадяни як суб'єкти трудового права України.

Поняття суб'єкта трудового права України.

План

Тема 4. СУБ'ЄКТИ ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ

В юридичній літературі суб’єктами права являються учасники суспільних відносин, які на підставі діючого законодавства мають суб’єктивні права та обов’язки . Звідси, суб’єктами трудового права являються учасники індивідуальних та колективних трудових правовідносин, які на підставі діючого законодавства мають трудові права та відповідні обов’язки. Основними суб’єктом трудового права являються працівник та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган або фізична особа – працедавець, як сторони трудових правовідносин.

Але суб’єкти трудового права – поняття більш ширше,ніж суб’єкти трудових правовідносин. Тому суб’єктами трудового права також являються:

1.Підприємства,установи,організації , так як вони використовуючи працю громадян, включають їх до трудового процесу, внаслідок чого набувають певні права та обов’язки.

2.Трудовий колектив , проявляє себе, як суб’єкт трудового права через створені органи: профспілкові органи, страйкові комітети, а також безпосередньо через загальні збори трудового колективу.

3.Профспілковий орган підприємства виступає суб’єктом трудового права, тому що основною компетенцією його являється захист трудових та соціально-економічних прав.

4.Державні органи, які здійснюють нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. До таких органів відносяться відповідні державні комітети України, наділенні повноваженнями у своїй сфері діяльності, місцеві державні адміністрації та ради народних депутатів у межах відповідної території.

Суб’єкти трудового права наділені правовим статусом, в зміст якого входять слідуючи елементи:

1) трудова правосуб’єктність;

2) основні трудові права та обов’язки;

3) юридичні гарантії цих прав та обов’язків;

4) відповідальність за невиконання трудових обов’язків.

Громадянином визнається фізична особа, яка володіє пев­ним цивільним статусом, тобто сукупністю обставин фактич­ного порядку, що характеризують цю особу як учасника юри­дичного спілкування. Термін «громадянський статус» досить широко застосовується в цивільному праві. Але він необхідний також для визначення становища особи як суб'єкта криміналь­ного, житлового, сімейного, трудового права.

Щоб реалізувати своє право на працю громадянин повинен володіти трудовою правосуб’єктністю.На відміну від цивільного права трудова правоздатність та дієздатність виникають одночасно. Трудова правосуб’єктність працівників виникає за загальним правилом з шістнадцяти років. У виняткових випадках за згодою одного з батьків або особи, що його замі­нює, на роботу можуть прийматись особи, які досягли п'ятнад­цяти років. Для підготовки молоді до праці дозволяється приймати на роботу учнів з 14 років (ст.188 КЗпП України). Не можуть бути суб’єктами трудового права особи визнані в судовому порядку недієздатними.

Крім вікового цензу також можуть встановлюватись обмеження в прийнятті на окремі види роботи: наприклад, на виборні посади – з 18 років; також обмеження по стану здоров’я або за статтю: в ст. 190 КЗпП міститься норма про заборону залучення осіб молодше 18 років до важких робіт та робіт з шкідливими умовами праці.

Отже , щоб громадянин набув статусу працівника, тобто суб’єкта трудового права Необхідні слідуючи умови:

1.Трудова правосуб’єктність.

2.Волевий ценз: ніхто не має права примушувати вступати в трудові правовідносини, інакше як за волею самого працівника.

3.Укладення тру­дового договору (ст. 2 КЗпП).

Право займатися трудовою діяльністю відповідно до Зако­ну України від 4 лютого 1994 р. «Про правовий статус іно­земців» мають також іноземці. Обсяг їх прав залежить від того, чи проживають вони в Україні постійно, чи іммігрували в Ук­раїну для працевлаштування.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або зай­матися іншою трудовою діяльністю нарівні з громадянами Ук­раїни, мають рівні з ними права і обов'язки.

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного дозволу на працевлаштування. Та­кий дозвіл оформляється за умови, коли в країні чи певному регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обґрунтування доцільності використан­ня праці іноземних фахівців. Дозвіл на працевлаштування ви­дається Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, відповідно до „Тимчасового положення про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні ”,затверджене наказом Мінпраці України від 5 травня 19934р. № 27.

Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або зай­матися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до за­конодавства України призначення на цю посаду або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства Ук­раїни.

Переглядів: 1534