• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

За звітний період, грн.

6. Перевищення становитиме:

525 грн. - 420 грн. = 105 грн.

У зв'язку з тим, що відбулося збільшення вартості незавершеного виробництва і готової продукції (показник рядка 080 Звіту про фінансові результати) на кінець звітного року на суму 105 грн., її необхідно поставити без дужок у рядок 080. Тим самим сума всіх витрат суб’єкта малого підприємництва за звітний рік буде зменшена на 105 грн., а фінансовий результат — зменшений на ту саму суму.

Третій варіант обліку витрат суб’єкта малого підприємництва передбачає, що малі підприємства можуть всю суму витрат операційної діяльності з кредиту рахунків чи субрахунків обліку витрат за елементами списувати у дебет рахунку 79 „Фінансові результати".

Із цього випливає, що виробничі, які виконують роботи (надають послуги), протягом звітного періоду (року, кварталу) можуть не застосовувати рахунки 23 „Виробництво" і 26 „Готова продукція".

Для торговельних малих підприємств нічого не змінюється. Усе так само, як запропоновано в першому варіанті спрощеного обліку: вони списують собівартість товару і всі витрати операційної діяльності на рахунок 79.

А у виробничих суб’єктів малого підприємництва і малих підприємствах, що виконують роботи (надають послуги), схематично облік витрат виглядає таким чином (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Схема спрощеного обліку витрат суб’єктів малого підприємництва ( 3 варіант)

Після закінчення звітного року або кварталу суб’єкт малого підприємництва може (за бажанням) визначити (обчислити) вартість незавершеного виробництва і готової, але не реалізованої продукції, коригуванням виробничих витрат, відображених за дебетом рахунку. Для правильного відображення фінансового результату за наслідками діяльності суб’єкта малого підприємництва за рік необхідно сформувати рахунки 23 і 26, які на початку наступного року списуються відразу ж у дебет рахунку 79.

У частині незавершеного виробництва це здійснюється так:

1 .Оцінюються прямі матеріальні витрати в незавершеному виробництві.

2 . Оцінюються прямі витрати на оплату праці.

3 . Сума таких витрат оформляється записом: Дт 23 Кт 79.

Запропонована система визначення вартості незавершеного виробництва можлива лише за умови використання калькуляцій собівартості одиниці виготовленої продукції. Тільки при їх наявності можна визначити перелічені прямі витрати.

У частині готової, але ще не реалізованої продукції визначення її вартості відбувається так:

1) на підставі первинних документів, якими оформляється рух готової продукції (виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація), суб’єкт малого підприємництва визначає залишок готової продукції у кількісному виразі;

2) кількісний залишок продукції оцінюється за справедливою вартістю (ціна реалізації за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми прибутку). Однак якщо є калькуляція собівартості продукції, то простіше обрати саме її показник — собівартість одиниці виготовленої продукції;

3) коригуються виробничі витрати записом: Дт 26 Кт 79.

Розглянемо приклад обліку витрат за умови, що суб’єкт малого підприємництва використовує третій варіант обліку витрат.

Приклад.Виробниче підприємство — суб’єкт малого підприємництва (міні-ковбасний цех) має такі показники:

На початок звітного періоду:

—незавершене виробництво — 1300 грн.;

—готова продукція — 250 грн.

На кінець звітного періоду (року):

—незавершене виробництво:

· м'ясо (яловичина) (7 грн. за 1 кг) — 100 кг;

· фарш яловичий (закупівельна ціна м'яса 5 грн. за 1 кг) — 120 кг;

· ковбаса, яка не пройшла операції копчення (закупівельна ціна м'яса 10 грн. за 1 кг) — 50 кг;

- готова продукція :

· сосиски молочні (собівартість 1 кг згідно з фактичною виробничою калькуляцією становить 5 грн.) — 70 кг.

Суб'єкт малого підприємництва повинен:

1. Виключити з виробничих витрат вартість сировини, яка не зазнала переробки (7 грн. х 100 кг), і віднести її вартість на рахунок обліку запасів (помітьте, на цей раз не методом „сторно") такими проведеннями:

Дт 20 Кт 841 - 700 грн.;

Дт 841 Кт 79 - 700 грн.

2. Розрахувати вартість усіх матеріальних затрат у незавершеному виробництві можна застосувавши методику, при якій у частині матеріальних затрат воно розраховується за собівартістю запасів (матеріалів і вартості купівельних напівфабрикатів), які списуються з рахунків):

—фарш яловичий — 600 грн. (5 грн. х 120 кг);

—ковбаса — 500 грн. (10 грн. х 50 кг);

—разом — 1100 грн.

3. Розрахувати прямі витрати на оплату праці (для розрахунку цього показника необхідно розрахувати середню величину прямих витрат на оплату праці (на підставі показників минулих звітних періодів) в одиниці готової продукції) :

—витрати на оплату праці у собівартості незавершеного виробництва - 442 грн. (умовно).

4. Виключити з виробничих витрат вартість сировини (матеріалів), витрати на оплату праці у вартості незавершеного виробництва:

Дт 23 Кт 79 — 1542 (1100 + 442).

5. Визначити вартість готової продукції, яка є на підприємстві на кінець року:

Дт 26 Кт 79 — 350 грн. (5 грн. х 70 кг).

6. Обчислити суму незавершеного виробництва і готової продукції на кінець звітного періоду (табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Читайте також:

1. Визначення прибутку (збитку) за звітний період
2. Господарські операції відображаються в регістрах бухгалтерського обліку за той звітний період, в якому операції відбулися.
3. Господарські операції за звітний місяць
4. Доходи та витрати для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний місяць
5. Залишки незавершеного виробництва та готової продукції за звітний період, грн.
6. Звіт про власний капітал за звітний рік
7. Звіт про рух грошових коштів за звітний рік
8. Звіт про стан і використання номерного фонду готелю за звітний рік
9. Звітний період та сплата податку
10. Не є об’єктом оподаткування – ліквідований транспортний засіб, але відноситься до складу витрат за звітний період платника податку.
11. П – сума прибутку за звітний період

Переглядів: 319