• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Елементи політичної системи: суб’єкти (носії) політики, політичні норми, політичний процес, політичний режим, політична культура

Елементами політичної системи, є:

ü суб'єкти (носії) політики;

ü політичні норми та принципи;

ü політичні відносини (стосунки);

ü політичні погляди, політична свідомість та політична культура;

ü зв’язки, що об'єднують названі компоненти.

Суб'єкти (носії) політики – це класи, нації, соціальні прошарки, групи;

представники їхніх інтересів – різноманітні об'єднання, організації, держава, окремі люди.

Політичні норми – основні правила і принципи, що регулюють політичні відносини між народами, націями, політичними партіями та іншими суб'єктами політики.

З одного боку, політичні норми є засобом політичної оцінки тих чи інших соціальних явищ і процесів, а з другого – закріплюють необхідну поведінку суб'єктів політики у тих чи інших межах стосовно до конкретної політичної ситуації. До складу політичних норм включають норми права, норми політичних партій і громадських організацій, політичні звичаї і традиції, політичні принципи, моральні норми політичного життя. Політичні норми передбачають і відповідальність суб'єктів політики за їхні порушення.

Політичні функції – це основні напрямки політичної діяльності суб'єктів політики. До них належать: а) владно-політична інтеграція суспільства; б) регулювання соціально-політичної діяльності; в) забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси тощо.

Політичний процес – це сукупність діяльності всіх суб'єктів політичних відносин, що спрямована на формування, зміну чи перетворення, а також функціонування політичної системи суспільства.

Політичний процес характеризується такими ознаками:

а) це сукупність всієї політично значущої діяльності в рамках даного суспільства;

б) діяльність реалізується суб'єктами політичної системи, спрямована на утворення та функціонування політичної системи, прийняття і виконання політичних рішень, організацію контролю за діяльністю і розвитком політичної системи.

Політичний режим – політична обстановка у суспільстві, що реально складається і характеризується якісною і кількісною мірами участі народу, окремих соціальних груп, а також громадян у здійсненні політичної влади та методами здійснення цієї влади.

Важливим компонентом політичної системи суспільства є політичні погляди, політична свідомість і політична культура.

Політична свідомість – це система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанту поведінки відповідно до індивідуальних та суспільних інтересів. До ідеологічних елементів політичної свідомості належать: ідеї, теорії, концепції, доктрини тощо.

Політична ідеологія – це систематизований вираз поглядів певного суб'єкта політичного життя (народу, певної соціальної групи, всього населення країни, окремого громадянина) на політичну організацію суспільства, на форму держави, на відносини між різними політичними суб'єктами, на їхню роль у житті суспільства, на відносини з іншими державами і націями. До психологічних елементів політичної системи належать: настрої, почуття, звички, емоції та ін. А під політичною психологією розуміють узагальнену систему почуттів, звичок, потреб, емоцій, настроїв та уявлень стосовно політичного життя суспільства.

Політична культура – це систематизовані знання і досвід у політичній сфері діяльності, сприйняття та засвоєння системи політичних цінностей у суб'єктів політичного життя.

Читайте також:

1. A. 2. ПЕРВОБЫТНОЕ ИСКУССТВО И КУЛЬТУРА
2. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
3. I.3. КУЛЬТУРА УЧЕБНОГО ТРУДА
4. II. Елементи операційних витрат
5. II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
6. II.2. Культура конспектирования
7. II.3. Культура слушания
8. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
9. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
10. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
11. IV. НАУКА И КУЛЬТУРА
12. V. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Переглядів: 408