Суб'єктами права можуть бути фізичні і юридичні особи.
До фізичних осіб (індивідуальні суб'єкти) належать всі громадяни (при монархічній формі правління — піддані), іноземці і особи без громадянства. У сучасному розумінні «фізична особа» як суб'єкт права ототожнюється, по суті, з людиною, що має правоздатність та дієздатність. Фізична особа, зазначав ще Г. Шершеневич, «це суб'єкт права, який співпадає з людиною».
До юридичних осіб (колективні суб'єкти) учасників правових відносин, належать підприємства та організації. Вони:
а) мають відокремлене майно;
б) відповідають цим майном за своїми зобов'язаннями;
в) можуть від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права;
г) мають самостійний баланс чи кошторис;
д) можуть нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Правосуб’єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність) у механізмі правового регулювання
Правосуб'єктність являє собою сукупність правоздатності та дієздатності.
Правосуб'єктність – об'єднувальна категорія. На думку деяких вчених, вона включає в себе чотири елемента:
Þ правоздатність;
Þ дієздатність;
Þ деліктоздатність, тобто здатність відповідати за цивільні правопорушення (делікти);