Доходність

Рис. 26. Залежність ризику цінних паперів від їх дохідності 12.3. Учасники фондового ринку, фінансові посередники

Біржовий ринок, як уже зазначалося, є складовою цілісної системи фондового ринку. Учасники ринку цінних паперів - це фізичні особи або організації, які продають, або купують цінні папери, або обслуговують їх обіг та розрахунки за ними. Учасники біржового ринку вступають між собою в певні економічні взаємовідносини з приводу обігу цінних паперів [4; 35; 54; 61]. Основні учасники ринку цінних паперів:

• емітенти;

• інвестори;

• фондові посередники;

• організації, що обслуговують фондовий ринок;

• державні органи регулювання і контролю.

Охарактеризуємо детальніше окремих учасників ринку цінних паперів. Почнемо з емітентів, оскільки вони першими виходять на ринок, пропонуючи на продаж власні цінні папери.

Емітентом цінних паперів є держава в особі центрального або місцевого органу влади (управління) або юридична особа (підприємство, установа, організація, компанія), що випускає (емітує) цінні папери і несе зобов'язання за ними перед власниками цінних паперів. Відповідно до чинного законодавства в Україні емітентами можуть бути державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства та інші юридичні особи (включаючи спільні й іноземні підприємства), а також фізичні особи, зареєстровані на території України. Неодмінною умовою допуску емітента на фондовий ринок є державна реєстрація його правового статусу. Здійснення випуску та обігу цінних паперів як виключної діяльності допускається на основі дозволу, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інвестор - юридична або фізична особа, що придбала цінні папери від свого імені і за свій рахунок з метою одержання прибутку відповідно до чинного законодавства. Інвесторами можуть бути не тільки вітчизняні юридичні і фізичні особи, а й іноземні. Інвестори поділяються на:

• індивідуальні (приватні особи);

• корпоративні (підприємства, організації, установи тощо);

• інституціональні.

Серед перелічених найбільшою і впливовою є група інституціо-нальних інвесторів. Інституціональними інвесторами можуть бути різноманітні фінансові інститути: пенсійні фонди, страхові компанії, траст-компанії. З одного боку, вони залучають кошти своїх клієнтів, з

другого - значну частину залучених коштів з урахуванням інтересів клієнтів інвестують у різноманітні фондові цінності.

Інституціональними інвесторами на ринку цінних паперів можуть бути компанії споживчого кредиту, кредитні спілки, а також численні інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, випускаючи власні акції і продаючи їх населенню, вкладають кошти, отримані від продажу власних акцій, у цінні папери держави й інших підприємств від імені фонду, тобто формують власний портфель цінних паперів. Прибуток інвестиційного фонду залежить від того, наскільки ефективно його керуючі формують інвестиційний портфель і оперують ним. Доходи за акціями прямо залежать від розміру сукупного прибутку інвестиційного фонду. Цей прибуток після покриття всіх витрат фонду і збитків, пов'язаних з інвестиційним ризиком, розподіляється як дивіденди власникам акцій інвестиційного фонду.

І емітенти, і інвестори, як правило, рідко виходять на фондовий ринок самостійно, а здебільшого даються до допомоги фахових посередників.

Фахові посередники на ринку цінних паперів:

• фінансові брокери;

• інвестиційні консультанти;

• інвестиційні компанії, що поєднують функції фінансового посередника та інституціонального посередника.

Крім того, на ринку цінних паперів як фахові посередники можуть діяти і комерційні банки.

Фінансовий брокер на ринку цінних паперів бере участь в угодах купівлі і продажу цінних паперів за рахунок і за дорученням клієнта на підставі договору-доручення.

Інвестиційний консультант в угодах з цінними паперами не бере участі, а лише надає клієнтам консультаційні послуги з питань випуску й обігу цінних паперів.

Спектр діяльності інвестиційної компанії набагато ширший: вона організовує випуск цінних паперів і видає гарантії щодо їх розміщення на користь третіх осіб; вкладає кошти в цінні папери, купуючи їх від свого імені і за свій рахунок. Інвестиційні компанії формують

свої ресурси тільки за рахунок власних коштів, а власні цінні папери вони розміщують тільки серед юридичних осіб. Інвестиційним компаніям заборонено продавати власні цінні папери населенню, але вони мають право надавати йому брокерські і консультаційні послуги.

Діяльність комерційних банків як фахового посередника на ринку цінних паперів регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність". Конкретний перелік послуг і операцій з цінними паперами, що їх здійснює банківська установа, передбачений її статутом.

Будь-який інвестиційний інститут може діяти на ринку цінних паперів як фаховий посередник тільки на основі ліцензії, виданої йому в порядку державної реєстрації.

Численні інвестиційні посередники формують ринкову інфраструктуру фондового ринку, невід'ємною частиною якого є також фондова біржа.

Учасників біржової торгівлі цінними паперами потрібно відрізняти від учасників біржових угод. У фондовій угоді, незалежно від того, укладена вона в біржовому залі чи поза ним, завжди задіяні три сторони - продавець, покупець, посередник. А в біржових торгах беруть участь головним чином посередники. Операції на фондовій біржі можуть здійснювати тільки її члени.

У біржових торгах, крім брокерів і дилерів, бере участь ще й маклер. До його функцій входять збирання заявок, їх узагальнення, класифікація, котирування цінних паперів і оголошення їхнього курсу.

Існує кілька варіантів взаємодії продавців і покупців з посередниками. Наприклад, один посередник може привести і покупця, і продавця; продавця і покупця знаходять різні посередники, а потім обидва посередники зустрічаються на біржі та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цінні папери як біржовий товар	\|	Сутність біржової угоди та її види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.