• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Н. Солодкий,

завідуючийкафедрою

біржовоїдіяльності

Національного аграрного

університету

..Аналіз біржового ринку свідчить про те, що біржі В нашійкраїні дрібні, тому що їх середній річнийоборот не не|х?вищус 20 мли.гри., а це значінь, що нони не мають можли-ВОСТІ створитинепохідну матеріально- іехнічну базу для впро-вадження прогресивних технологійбіржової торгівлі й, отже, бутипривабливими для клієнтів. Крім того, такі важливі для економіки країни товари, як. наприклад, метал, вугілля, енер­гоносії, лісоматеріали, цукор, олія, м'ясо, реалізуються,в ос­новному,на иозабіржовому ринку. У свою чергу, це свідчить про ге, що біржовийринок не впливає на ціноутворенняпа всі

ці види товарів.

«Агро Перспектива»,- 2003.- № 12.-

wwu >. ukrdzi .com. ua/agm/jomals/2003/

htp псове право

1'o.uki 5. Ніржові у/лніи

Розділ 5. Біржові угоди

1. Поняття й ознаки біржових угод

Поняття «біржова угода» у практиці біржової торгівлі на товарних біржах використовується як у широкому, так й у вузькому розумінні.

У широке розуміння під поняття «біржова угода» підпа­дають всі угоди, що укладаються на товарній біржі. У цю гру­пу входять угоди, що укладаються між біржею й кліринговою організацією, біржею й членом товарної біржі (брокером), біржею й депозитарієм, кліринговою організацією й депози­тарієм, кліринговою організацією іі членом товарної біржі (брокером), депозитарієм і членом товарної біржі (брокером), між членами товарної біржі (брокерами). При цьому, якщо в одних випадках біржа виступає стороною за договором, то В інших — стороною :t;i договором є член біржі, брокер, дилер, клірингова організація. На підставі цього можна зробити вис­новок, що багато біржових угод є лише передумовами до укла­дання угод із приводу біржового товару й носять ор­гані митний характер,

У свою чергу, під поняття «біржова угода» у вузькому розумінні, підпадають винятково угоди, що укладаються на біржі, між членами біржі або брокерами, що діють із доручім ня членів біржі, із приводу переходу прав й обов'язки! щодо біржового товару. Товарна біржа в цьому випадку виступ.и тільки як організатор біржової торгівлі й нее контрагентом \біржових угодах. У цьому випадку поняття біржової vik.hi не ОХОПЛЮЄ ДОГОВОРИ, ЩО укладаються біржею u приікі.іх

гехнічного обслуговуваннябудинку біржі, і проведеннябіржових торгів (договори купівлі-продажу необхідногогехнічного встаткування, комунального п іе.чнічного обслуго-

по------------------------------------------------------------------------------

вуваиня іі пі ). для забезпечення господарської діяльності біржі, а також трудові контракти біржі з персоналом [1,с 351.

З огляду на існуючу різницю, варто вказати, то частіше и науковій літературі й законодавстві поняття «біржова угода» використовується у вузькому розумінні, тобто коли угода ук­ладається між членами товарної біржі або брокерами, що діють із доручення членів біржі, з метою придбання прав й обов'язків щодо біржового товару.

Поряд з терміном «біржова угода» у законодавстві Ук­раїни використовується близьке за змістом поняття «біржова операція». Це є певною особливістю національного законодав­ства і їхнє співвідношення вимагає уточнення.

Співвідношення зааначеиях понять стало предметом дослідження вчених досить давно й у цей час можна виділити два основних підходи. Так. ще на початку XX століття, О. Штиллих пропонував уважати біржовою операцією ті угоди, які укладаються в біржовому приміщенні, в існуючий біржо­вий час, з міновими цінностями, допущеними до обігу й коти­рування на даній біржі й підмети виконанню не в біржовому приміщенні, а В пішому місці іі в інший час |2, с 113]. Такий підхід має місце іі серел сучасних учених. Зокрема, Б.П. Дми-трук відзначає біржову операцію як договір продажу, покупки й поставки цінної ни за посередництвом маклера [3, с Зів]. Важливим моментом і ге, що норми Закону також визнача­ють, що біржовою операції Ю пінн.и п>ся угода, що відповідає сукупності декількох умов, а саме

а) якщо вона являї собою купівлю-продаж, поставку й
обмін товарні допущених до оборогу на товарній біржі;

б) якщо її учасниками і ч пни біржі:

н) якщо вона представлена ДО ра СТрацП й зарЄ4 с і|)оиана н.і біржі не Пізніше наступного іа ЗДІЙСНЄНКЯМ угоди -ЧИЯ.

Таким чином, поняття «біржова угода* й «біржова one рація» розглядаються як ТОТОЖНІ.

У ТОЙ же час ряд учених ук.нуіоіі, па паянні ВІДМІННОСТІ

попять «біржова угода» іі «біржова операція» і необхідність

Біржове право

їхнього розмежування. Так, B.C. Щербина затверджує, що и.ність за висновком біржових угод називається біржови­ми операціями (4. с 332], тобто ці поняття не збігаються. Роз­глядаючи питання про співвідношення зазначенні понять,Е.А. Беляненич підкреслюєнедосконалість юридичної техні­ки,при якій український законодавець визначає біржову уго­ду через словосполучення «біржова операція». При цьому, ав­тор робить важливий висновок про те. що біржові упий Гі біржові операції різні по природі відносини.Навіть якщо ро­зуміти укладання біржових угод у широкому змісті, як різно­вид біржових операцій,то й у цьому випадку обсяг біржових операцій буде набагато більш широким на відміну від проце­дури укладання угод. Біржова угода може бути тільки одним зланок біржової операції, здійснюваної учасником біржовоїторгівлі (5, с 158).

Аналогічну позицію займає й А. Чуркін, звертаючи ува­гу на те, що крмін «біржова операція» припускає здійснення різногороду дій по підготовці до укладання й виконання біржової одщ опору (6, с. 31). Б. Губский вважав біржовою опе­рацієюсукупність дій учасників біржової торгівлі й персоналу біржі зі здійснення й реалізації біржових угод. При цьому ав­тор підкреслю*. що для розуміння механізму функціонуваннябіржової торгівліважливо знати суть і види, як біржових угод — двосторонніх договорів про виконання зобов'язань, так і біржових операцій — окремих дій у ряді подібних, спрямова­них на здійсненняугоди |7, с 170]. Аналогічнийпідхід одер жав закріпленняй у ГК України. Аналіз положень закріп.іе них у ст. ст. 278, 279, 280, 281 указує на те, що ГК України не розглядає дані поняття як тотожні.

Такий підхід представляєтьсябільш обгрунтованим, то­му іі буде никористаний надалі при аналізі біржових угод, ПО­НЯТТЯяких вимагає конкретизації на рінні Закону|8, с 441.

При цьому парто помітити, що при розробці проекту Господарського(Комерційного) кодексу України, (\ редакції 1996 р.) у ст. 311 пропонувалося ввести наступне визначення

Розділ 5. Біржові угоди

біржової угоди: біржовими визнаютьсяугоди, укладені по то­варах, допущеним до обігу на біржі, між членами біржі і їхніх представників на біржовихторгах у строк й у порядку, уста­новленому Уставом біржі й Правилами біржової торгівлі. Од­нак надалі при доробці проекту й прийнятті остаточного варіанта ГК України таке визначення було виключено.

У той же час законодавство інших країн, і зокрема країн СНД, як правило, закріплює чіткі дефініціїугод, що уклада­ють на товарній біржі. Так, згідно ст. 7 Закону Російської Фе­дерації «Про товарні біржі й біржову торгівлю», біржовою уго­дою визнається зареєстрований біржовий договір (угода), ув'язнений учасниками біржової торгівлі відносно біржовоготовару в ході біржових торгів.

У законодавстві республіки Узбекистан біржовою уго­дою є зареєстронлшій біржею договір кунівлі-продажу віднос­но біржового товару, укладенийпо зафіксованому біржею ре­зультаті біржового торгу.

Законодавство Азербайджанськоїін'сиубліки визначає біржову угоду на товарних біржах як договір (угода), укладе­ний у ході біржовихторгів між учасниками біржової торгівлі (від свого імені або з доручення третіх осіб) і минулу реєстрацію у встановленому порядку.

Закон Республіки Беларусь «Про товарну біржу» лає визначення біржової угоди як угоди, укладеної на біржових зборах учасниками торгів від свого імені або з доручення третіх осіб.

Визначення поняття біржової угоди, що укладає на то­варній біржі,нристутнє також у законодавствіМолдови, Ка­захстану, Вірменії й деяких інших країн СНД.

Порівняльний аналіз положень законодавства інших країн щодо поняття біржової угоди свідчитьпро наявність як і\ загальних, так і відмітних рис. Це стало предметом дослідження багатьохучених, що запропонували в науковійлітературі поняття «біржова угода».Так, В.В. Хахулин пропо­нуєвважати біржопими угодами, укладені учасниками біржо-

гзг

Ііірм our прано

Розділ 5 Біржові угоди

ної торгівлі договори (угоди) щодо біржового говару в ході біржової торгівлі |9, с342J.П.Б. Шеленкова пропонуєвважа­ти біржовою угодою угоду про взаємну передачу іір.іи и обов'язків відносно біржових цінностей,чинена учасниками біржовоїторгівлі в процесі проведення біржових торгів набіржі або іншим прирівнянимдо присутностіна біржі спосо­бом, у порядку встановленому біржовим законодавствомі внутрішніми документами біржі |10, с.43|. А. Чуркин указує, що біржовою угодою є угода, укладена учасниками торгів про­тягом біржової сесії й зареєстрована біржею адотриманням установлених вимог відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі відповідно до діючого законодавства й внутрішніх правил біржової торгівлі |6, с32). Э. Петросян пропонує наступне визначення біржової угоди: Біржова угода — зареєстрована на біржі угода, зроблена між учасниками біржової торгівлі під час торгівельної сесії. La приводу біржо­вого товару, що пройшов біржовий лістинг [1,с36]. Н. Козло­ва й О. Сургучева вказують на те, що біржовою угодою варто визнати зроблену учасником торгів у ході біржової сесії й за­реєстровану біржею знеособлену стандартну угоду, предметом якої є, допущені дообігу на біржі об'єкти, а виконання гаран­тується біржею відповідно до Правил торгівлі.

Узагальнюючи вищевикладене, а також з урахуванням положень національного біржового законодавства можна зро­бити наступний висновок: біржова угода - це договір (уго­да), укладений учасниками біржової торгівлі (членами то­карної біржі й брокерами) про взаємну передачу прав і і обов'язків відносно біржових цінностей, допущених до обігу на біржі, зчинений учасниками біржової торгівлі в процесі проведення біржових торгів, і зареєстрований біржею відповідно до законодавства й Правилами біржової торгівлі.

Розглядаючи відміни оадаки біржовихугод, варто підкреслити ряд важливих моментів. Ще на початку XX ■ иі ні ія відомийросіянин учений Г.Ф. Шершеневичпи­сав, що вчинені на біржі угоди по своїй юридичнійконст-

рукції нічим не відрізняються від угод укладених поза біржею. Відмітну ознаку біржових угод парто шукати не в їхнійкласичній природі, а вумовах, прияких угода відбу-вле іься. а саме: де, між ким, Із приводу якого об'єкта,і як нона відбувається» І И,с 4841. Такий підхід став основоюдля наступних досліджень і визначення особливостей біржової угоди стосовно до сучасних умов госиодарюи.ш ня. Так, B.C. Щербина підкреслює, що біржоваугода має ряд юридичних особливостей: укладаються ці угоди через посередників — брокерські контори й брокерів, а не сами­ми покупцями й продавцями реального говару; викону­ються угоди поза біржею (товару як такого на біржі не­має) |4, с 3321.

З урахуванням виіцевикладеного можна виділити на­ступні ознаки,властивим біржовим угодам, що укладаються на товарних біржах:

укладаютьсятільки під час біржових торгів,проведе­них у заздалегідь певному місці (торгіне.'імшй зал біржі), і в заздалегідь певний час (біржова сесія);

—предметом с біржовий товар, допущений дообороту
на біржі;

—стороною може бути тільки особа, що є членом товар­
ної біржі (брокери діють із доручення членів біржі);

—підлягають реєстрації біржею впорядку, установлено*
му законодавствомі внутрішніми документамибіржі;

—носять знеособленийі стандартний характер;

—відбуваються з урахуванням иормативно-правових
актів, якими регулюється діяльність біржі;

—виконуються поза біржею.

Сукупність зазначених ознак дозволяє відрізняти біржові угоди від угод куиівлі-нродажу й поставки, що уклада­ються поза товарною біржею.

Варто помітити, що в науковій літературііі законо­давстві щодо угод, що укладають набіржі, використовуються такі термінияк «біржова угода»,гак й «біржовийдоговір».

Переглядів: 355