Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Якщо суд при призначені покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання,він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК).
За наявності цих умов суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку (від одного до трьох років) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Іспитовий строк – це встановлений судом проміжок часу, протягом якого за засудженим встановлюється контроль і покладається на нього певні обов’язки.
Контроль за поведінкою таких засуджених здійснюється органами виконання покарань за місцем проживання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців – командирами військових частин (ч. 2 ст. 76 КК).
На засудженого у разі звільнення від відбування покарання, суд може покласти такі обов'язки:
1. попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
2. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
3. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
4. періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
5. пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 77 КК).
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання (ч. 1 ст. 78 КК).
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично (три і більше разів) вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК.