МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Hagrid pointed down into the crates.“Eurgh!” squealed Lavender Brown, jumping backward. “Eurgh” just about summed up the Blast-Ended Skrewts in Harry’s opinion. They looked like deformed, shell less lobsters, horribly pale and slimy looking, with legs sticking out in very odd places and no visible heads. There were about a hundred of them in each crate, each about six inches long, crawling over one another, bumping blindly into the sides of the boxes. They were giving off a very powerful smell of rotting fish. Every now and then, sparks would fly out of the end of a skrewt, and with a small phut, it would be propelled forward several inches. “On’y jus’ hatched,” said Hagrid proudly, “so yeh’ll be able ter raise ’em yerselves! Thought we’d make a bit of a project of it!” “And why would we want to raise them?” said a cold voice. The Slytherins had arrived. The speaker was Draco Malfoy. Crabbe and Goyle were chuckling appreciatively at his words. Hagrid looked stumped at the question. “I mean, what do they do?” asked Malfoy. “What is the point of them?” Hagrid opened his mouth, apparently thinking hard; there was a few seconds’ pause, then he said roughly, “Tha’s next lesson, Malfoy. Yer jus’ feedin’ ’em today. Now, yeh’ll wan’ ter try ’em on a few diff’rent things—I’ve never had ’em before, not sure what they’ll go fer—I got ant eggs an’ frog livers an’ a bit o’ grass snake—just try ’em out with a bit of each.” “First pus and now this,” muttered Seamus. Nothing but deep affection for Hagrid could have made Harry, Ron, and Hermione pick up squelchy handfuls of frog liver and lower them into the crates to tempt the Blast-Ended Skrewts. Harry couldn’t suppress the suspicion that the whole thing was entirely pointless, because the skrewts didn’t seem to have mouths. “Ouch!” yelled Dean Thomas after about ten minutes. “It got me.” Hagrid hurried over to him, looking anxious. “Its end exploded!” said Dean angrily, showing Hagrid a burn on his hand. “Ah, yeah, that can happen when they blast off,” said Hagrid, nodding. “Eurgh!” said Lavender Brown again. “Eurgh, Hagrid, what’s that pointy thing on it?” “Ah, some of ’em have got stings,” said Hagrid enthusiastically (Lavender quickly withdrew her hand from the box). “I reckon they’re the males… The females’ve got sorta sucker things on their bellies… I think they might be ter suck blood.” “Well, I can certainly see why we’re trying to keep them alive,” said Malfoy sarcastically. “Who wouldn’t want pets that can burn, sting, and bite all at once?” “Just because they’re not very pretty, it doesn’t mean they’re not useful,” Hermione snapped. “Dragon blood’s amazingly magical, but you wouldn’t want a dragon for a pet, would you?” Harry and Ron grinned at Hagrid, who gave them a furtive smile from behind his bushy beard. Hagrid would have liked nothing better than a pet dragon, as Harry, Ron, and Hermione knew only too well—he had owned one for a brief period during their first year, a vicious Norwegian Ridgeback by the name of Norbert. Hagrid simply loved monstrous creatures, the more lethal, the better. “Well, at least the skrewts are small,” said Ron as they made their way back up to the castle for lunch an hour later. “They are now,” said Hermione in an exasperated voice, “but once Hagrid’s found out what they eat, I expect they’ll be six feet long.” “Well, that won’t matter if they turn out to cure seasickness or something, will it?” said Ron, grinning slyly at her. “You know perfectly well I only said that to shut Malfoy up,” said Hermione. “As a matter of fact I think he’s right. The best thing to do would be to stamp on the lot of them before they start attacking us all.” Читайте також:
|
||||||||
|