МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
He clapped a hand on Harry’s shoulder, kissed his mother on the cheek, pulled on his cloak, and strode quickly from the room.“Minerva,” said Dumbledore, turning to Professor McGonagall, “I want to see Hagrid in my office as soon as possible. Also—if she will consent to come—Madame Maxime.” Professor McGonagall nodded and left without a word. “Poppy,” Dumbledore said to Madam Pomfrey, “would you be very kind and go down to Professor Moody’s office, where I think you will find a house-elf called Winky in considerable distress? Do what you can for her, and take her back to the kitchens. I think Dobby will look after her for us.” “Very—very well,” said Madam Pomfrey, looking startled, and she too left. Dumbledore made sure that the door was closed, and that Madam Pomfrey’s footsteps had died away, before he spoke again. “And now,” he said, “it is time for two of our number to recognize each other for what they are. Sirius… if you could resume your usual form.” The great black dog looked up at Dumbledore, then, in an instant, turned back into a man. Mrs. Weasley screamed and leapt back from the bed. “Sirius Black!” she shrieked, pointing at him. “Mum, shut up!” Ron yelled. “It’s okay!” Snape had not yelled or jumped backward, but the look on his face was one of mingled fury and horror. “Him!” he snarled, staring at Sirius, whose face showed equal dislike. “What is he doing here?” “He is here at my invitation,” said Dumbledore, looking between them, “as are you, Severus. I trust you both. It is time for you to lay aside your old differences and trust each other.” Harry thought Dumbledore was asking for a near miracle. Sirius and Snape were eyeing each other with the utmost loathing. “I will settle, in the short term,” said Dumbledore, with a bite of impatience in his voice, “for a lack of open hostility. You will shake hands. You are on the same side now. Time is short, and unless the few of us who know the truth do not stand united, there is no hope for any us.” Very slowly—but still glaring at each other as though each wished the other nothing but ill—Sirius and Snape moved toward each other and shook hands. They let go extremely quickly. “That will do to be going on with,” said Dumbledore, stepping between them once more. “Now I have work for each of you. Fudge’s attitude, though not unexpected, changes everything. Sirius, I need you to set off at once. You are to alert Remus Lupin, Arabella Figg, Mundungus Fletcher—the old crowd. Lie low at Lupin’s for a while; I will contact you there.” “But—” said Harry. He wanted Sirius to stay. He did not want to have to say goodbye again so quickly. “You’ll see me very soon, Harry,” said Sirius, turning to him. “I promise you. But I must do what I can, you understand, don’t you?” “Yeah,” said Harry. “Yeah… of course I do.” Sirius grasped his hand briefly, nodded to Dumbledore, transformed again into the black dog, and ran the length of the room to the door, whose handle he turned with a paw. Then he was gone. “Severus,” said Dumbledore, turning to Snape, “you know what I must ask you to do. If you are ready… if you are prepared…” “I am,” said Snape. Читайте також:
|
||||||||
|