МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Hagrid grunted in amusement.“No problem,” he said. “He was the biggest, the ugliest an’ the laziest. Sittin’ there waitin’ ter be brought food by the others. Dead goats an’ such like. Name o’ Karkus. I’d put him at twenty-two, twenty-three feet an’ the weight o’ a couple o’ bull elephants. Skin like rhino hide an’ all.” “And you just walked up to him?” said Hermione breathlessly. “Well… down ter him, where he was lyin’ in the valley. They was in this dip between four pretty high mountains, see, beside a mountain lake, an’ Karkus was lyin’ by the lake roarin’ at the others ter feed him an’ his wife. Olympe an’ I went down the mountainside—” “But didn’t they try and kill you when they saw you?” asked Ron incredulously. “It was def’nitely on some o’ their minds,” said Hagrid, shrugging, “but we did what Dumbledore told us ter do, which was ter hold our gift up high an’ keep our eyes on the Gurg an’ ignore the others. So tha’s what we did. An’ the rest of ’em went quiet an’ watched us pass an’ we got right up ter Karkus’s feet an’ we bowed an’ put our present down in front o’ him.” “What do you give a giant?” asked Ron eagerly. “Food?” “Nah, he can get food all righ’ fer himself,” said Hagrid. “We took him magic. Giants like magic, jus’ don’ like us usin’ it against ’em. Anyway, that firs’ day we gave ’im a branch o’ Gubraithian fire.” Hermione said, “Wow!” softly, but Harry and Ron both frowned in puzzlement. “A branch of—?” “Everlasting fire,” said Hermione irritably, “you ought to know that by now. Professor Flitwick’s mentioned it at least twice in class!” “Well, anyway,” said Hagrid quickly, intervening before Ron could answer back, “Dumbledore’d bewitched this branch to burn fer evermore, which isn’ somethin’ any wizard could do, an’ so I lies it down in the snow by Karkus’s feet and says, ‘A gift to the Gurg of the giants from Albus Dumbledore, who sends his respectful greetings.’” “And what did Karkus say?” asked Harry eagerly. “Nothin’,” said Hagrid. “Didn’ speak English.” “You’re kidding!” “Didn’ matter,” said Hagrid imperturbably, “Dumbledore had warned us tha’ migh’ happen. Karkus knew enough to yell fer a couple o’ giants who knew our lingo an’ they translated fer us.” “And did he like the present?” asked Ron. “Oh yeah, it went down a storm once they understood what it was,” said Hagrid, turning his dragon steak over to press the cooler side to his swollen eye. “Very pleased. So then I said, ‘Albus Dumbledore asks the Gurg to speak with his messenger when he returns tomorrow with another gift.’” “Why couldn’t you speak to them that day?” asked Hermione. “Dumbledore wanted us ter take it very slow,” said Hagrid. “Let ’em see we kept our promises. We’ll come back tomorrow with another present, an’ then we do come back with another present—gives a good impression, see? An’ gives them time ter test out the firs’ present an’ find out it’s a good one, an’ get ’em eager fer more. In any case, giants like Karkus—overload ’em with information an’ they’ll kill yeh jus’ to simplify things. So we bowed outta the way an’ went off an’ found ourselves a nice little cave ter spend that night in an’ the followin’ mornin’ we went back an’ this time we found Karkus sittin’ up waitin’ fer us lookin’ all eager.” “And you talked to him?” “Oh yeah. Firs’ we presented him with a nice battle helmet—goblin-made an’ indestructible, yeh know—an’ then we sat down an’ we talked.” “What did he say?” “Not much,” said Hagrid. “Listened mostly. Bu’ there were good signs. He’d heard o’ Dumbledore, heard he’d argued against the killin’ o’ the last giants in Britain. Karkus seemed ter be quite int’rested in what Dumbledore had ter say. An’ a few o’ the others, ’specially the ones who had some English, they gathered round an’ listened too. We were hopeful when we left that day. Promised ter come back next mornin’ with another present… “Bu’ that night it all wen’ wrong.” “What d’you mean?” said Ron quickly. “Well, like I say, they’re not meant ter live together, giants,” said Hagrid sadly. “Not in big groups like that. They can’ help themselves, they half kill each other every few weeks. The men fight each other an’ the women fight each other; the remnants of the old tribes fight each other, an’ that’s even without squabbles over food an’ the best fires an’ sleepin’ spots. Yeh’d think, seein’ as how their whole race is abou’ finished, they’d lay off each other, bu’…” Читайте також:
|
||||||||
|