Використання прив'язок

У процесі роботи над кресленням у користувача постійно виникає необхідність точно встановити курсор у різні точки елементів, що вже існують на кресленні, іншими словами, виконати прив'язку до точок або об'єктів. Основна помилка починаючих користувачів полягає в тому, що вони виконують цю операцію "на око".

Припустимо, оператор накреслив відрізки, які повинні мати загальну точку. Початкова точка другого відрізка була задана на "око". На перший погляд, побудову виконане без помилок. Швидше за все, і при виводі на друкування відрізки будуть виглядати сполученими. Однак, якщо збільшити область навколо точки в кілька раз (або в кілька десятків раз), можливо, побачите що кінці відрізків або перетинаються або не мають загальної точки.

З погляду системи не важливо, чому рівна величина зсуву відрізків: 1мм або 0,1 мм — головне, що зсув є. Наявність подібних перетинань розривів на кресленні буде мати самі неприємні наслідки: помилки при проставлянні розмірів, штрихуванню областей і т.д. Крім того, якщо ваше електронне креслення буде передаватися в автоматизовану систему технологічного призначення, наприклад у систему підготовки керуючих програм для верстатів зі ЧПУ, наявність розривів або перетинань у контурах деталей приведе до збою в роботі технологічної системи.

Тому при використанні будь-якої графічної системи описаний вище спосіб креслення виявляється зовсім неприйнятним. Забезпечення правильного й безпомилкового креслення полягає в тому, щоб перекласти проблему сполучення об'єктів на саму систему шляхом використання спеціальних команд прив'язки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Компактна панель	\|	Зауваження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.