МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Консультативно-дорадчі суб'єкти адміністративно-правового регулювання у сфері освіти.1. Колегія МОН України – це консультативно-дорадчий орган, який функціонує для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції МОН, обговорення найважливіших напрямів його діяльності. 2. Громадські ради при МОН України - це консультативно-дорадчі органи, що утворюються з метою створення ефективних організаційних і правових умов для реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами, забезпечення відкритості діяльності Міністерства, врахування громадської думки у процесі підготування та організації виконання його рішень, підтримання постійного діалогу з громадськістю, створення можливостей для вільного та об'єктивного висвітлення засобами масової інформації процесів у освітянській і науковій сферах. 3. Громадська колегія при Міністрові освіти і науки України –це консультативно-дорадчий орган, що утворюється при Міністрові освіти і науки України з метою координації здійснення заходів, пов'язаних з проведенням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики в галузі освіти і науки та розв'язанням актуальних соціально-економічних проблем (наказ МОН України від 26 травня 2005 р. № 318 «Про громадську колегію та громадські ради»). 4. Всеукраїнський з'їзд працівників освіти згідно з вимогами чинного законодавства має право вносити пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішувати у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної та фінансово-господарської діяльності навчальних закладів. 5. Загальні збори трудового колективу навчального закладу -це вищий колегіальний орган громадського самоврядування навчального закладу. Порядок його скликання та роботи визначається статутом вищого навчального закладу. 6. Вчені (педагогічні) ради навчальних закладів - це колегіальні органи навчального закладу, які утворюються з метою обговорення питань життєдіяльності навчального закладу та подання пропозицій керівництву закладу. Державний контроль за діяльністю навчальних закладів незалежно від форм власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у галузі освіти. Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм здобуття освіти. Контрольні функції реалізуються під час проведення таких процедур як ліцензування, атестація та акредитація. Ліцензування - це процедура визнання спроможності навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Атестація - це процедура надання дошкільному, середньому, позашкільному та професійно-технічному навчальному закладу права провадити освітню діяльність. Акредитація - це процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Державна інспекція навчальних закладів МОН України є урядовим органом державного управління, що діє у складі МОН, йому підпорядковується та бере участь у реалізації державної політики у сфері освіти через здійснення державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Регіональна експертна рада з питань ліцензування та атестації навчальних закладів (далі - РЕР) є постійно діючим органом, який забезпечує додержання вимог до ліцензування юридичних осіб навчальних закладів та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які надають освітні послуги відповідно до законодавства України у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, а також професійно-технічної освіти (за умови делегування МОН України місцевим органам управління освітою своїх повноважень із формування експертних комісій для проведення ліцензійної експертизи послуг у сфері професійно-технічної освіти) та атестації навчальних закладів.
Тема 15 Адміністративно-правове забезпечення у сфері науки (4 год.) План 1. Загальна характеристика наукової і науково-технічної вільності як об’єкта управління. 2. Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері наукової та науково-технічної діяльності. 3. Форми та методи державного регулювання управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності.
|
||||||||
|