ІІ етап — агрокультурний

(7-6 тис. р. до н.е. — ХVІ ст.)

Основними засобами антропогенного впливу на природу були скотарство та землеробство.

Розвиток скотарства і землеробства, виникнення давніх цивілізацій спричинили нове загострення протиріч між суспільством та природою. Масові вирубки і випалювання лісів, нерегульований випас худоби, а особливо кіз у гірських місцевостях, розорювання земель зі слабким ґрунтово-рослинним покривом у посушливих зонах — все це призвело до опустелювання величезних територій у Північній Африці — виникнення Сахари, Аравійському півострові, Малій та Середній Азії, Європейському Середземномор’ї.

Антропогенний вплив на природу значно посилився з початком широкого використання людством металів, особливо — заліза, яке широко почало застосовуватися у 2 тис. до н.е.

Жоден з металів так потужно не стимулював розвиток виробництва, як залізо. Основним металом на планеті залишилось залізо й в середні віки.

У часи середньовіччя відбувався подальший розвиток різних видів сільськогосподарської діяльності, яка здійснювалась за рахунок екстенсивних методів — підсічно-вогневої системи, розорювання нових земель, що створювало основу локальних і регіональних екологічних протиріч на майбутнє. Активна вирубка лісів, освоєння нових угідь без урахування наслідків мали місце в даний період в ряді районів Європи та Азії. Лісова зона в Західній Європі в цей час практично зникає, різко скорочується площа, зайнята лісами, у Центральній та Східній Європі, змінюються ґрунти, дикі тварини витісняються з місць їх постійного проживання.

Масштаби матеріально-виробничої діяльності агрокультурного етапу ще не спричиняли порушення рівноваги з навколишнім середовищем, але антропогенний вплив дедалі зростає.

ІІІ етап — машинно-індустріальний

(ХVІ ст. — серед. ХХ ст.)

Починаючи з XVI ст., розвиток капіталістичних відносин у вплив на природу видобутку корисних копалин, ремесел, урбанізації був не таким значним, але постійно зростав суспільстві, винахід парової машини та інтенсивний розвиток промисловості зумовили початок нового машинно-індустріального етапу другої стадії взаємодії людського суспільства та природи на нашій планеті. Основним фактором впливу на природу стає промислове виробництво як якісно вища форма трудової діяльності, яке у великій мірі не лише розширило можливості соціалізації природи, підняло на новий ступінь виробничі можливості праці, а й зумовило панування товарно-грошових відносин, для яких потрібні як нові джерела сировини, так і ринки реалізації.

Так, у Північній Америці було знищено колосальне число бізонів, розорювання прерій викликало могутні пилові, так звані чорні бурі.

Особливо активізувався негативний антропогенний вплив на природу після застосування парової машини на морському та залізничному транспорті і винаходу двигунів внутрішнього згоряння. Господарська діяльність почала завдавати щораз більшої шкоди надрам, рослинному й тваринному світу, ґрунтам, поверхневим та підземним водам, повітрю, але все ще не порушила динамічної рівноваги всієї біосфери.

ІV етап — сучасний (за деякими визначеннями постіндустріальний)

Почався в середині XX ст. після закінчення другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки і техніки, започаткувавши нову науково-технічну революцію. За визначенням В.І.Вернадського, людина стала найбільш могутньою геологічною силою на нашій планеті, людська діяльність почала перевищувати масштаби найпотужніших стихійних явищ. На жаль, ця могутність людства майже не спрямовувалась на окультурення та вдосконалення природи, створення на Землі ноосфери — сфери розуму, про що мріяв Вернадський. Навпаки, нераціональна господарська діяльність, багаторазово підсилена здобутками науково-технічного прогресу, призвела до пошкодження і вичерпання природних ресурсів, пошкодження регенераційних механізмів біосфери, деформації складеного протягом багатьох мільйонів років природного кругообігу речовин та енергетичних потоків на планеті, порушення динамічної рівноваги у природі. Внаслідок цього почалося прогресуюче руйнування біосфери Землі, що загрожує стати незворотним і призвести у найближчому майбутньому до такого ступеня деградації навколишнього середовища, що воно стане непридатним для подальшого існування людей.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Еволюція взаємовідносин людини та природи	\|	Світова екологічні криза

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.