Тест 10

Підставою для припинення корпоративних прав не може бути:

А. Відчуження корпоративних прав.

Б. Вихід власника корпоративних прав із господарської організації.

В. Виключення власника корпоративних прав з господарської організації.

Г. Припинення господарської організації, відносно якої особа не мала корпоративні права.

Задача 1.
Учасник товариства з додатковою відповідальністю "Господарське підприємство "Каскад", частка якого в майні товариства становила 30%, у червні 2011 року заявило до товариства вимогу про сплату належної йому частки і відповідної суми прибутку за результатами діяльності товариства в першій половині 2011 року
1. Чи правомірні вимоги підприємства "Каскад"? Обґрунтуйте відповідь.
2. Який порядок розрахунків при виході учасника з товариства з додатковою відповідальністю?
3. Порівняйте правове становище учасників товариства з додатковою відповідальністю і учасників товариства з обмеженою відповідальністю .
Відповідь.
1.Відповідно до статті 10 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.91 (із змін. та доповн.) учасники господарського товариства, а отже і товариства з додатковою відповідальністю, мають право, зокрема:
- вийти в установленому порядку з товариства (п.в). Отже, вимога підприємства "Каскад" про вихід з товариства правомірна.
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку(дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи,які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів(п.б). Отже, вимога підприємства "Каскад" про сплату належної йому суми прибутку за результатами діяльності товариства в першій половині 2011 року правомірна тільки в тому разі, якщо рішення про вихід з товариства прийняте і реалізоване після початку строку виплати частки прибутку.
2. Порядок розрахунків при виході учасника з товариства з додатковою відповідальністю визначає ст.54 Закону України “Про господарські товариства” до якої відсилає ч.2 ст.65 цього Закону.
При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч.1 ст.54).
Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержанного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству, повертається в натуральнійформі без винагороди (ч.2ст.54).
3. Правове становище учасників товариства з додатковою відповідальністю і учасників товариства з обмеженою відповідальністю відрізняється тільки межами їх відповідальності за результати діяльності товариства.
Так, згідно ч.2 ст.50 Закону України “Про господарські товариства” учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.
А учасники товариства з додатковою відповідальністю відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум – додатково належним їм майном в однаковому для всіху часників кратному розмірі до внеска кожного учасника. При цьому, граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих документах. (Стаття 65 Закону України “Про господарські товариства” )
Задача 2.
Державний деревопереробний комбінат, не маючи можливості (через відсутність необхідних коштів) протягом останнього півроку розплатитися із своїми кредиторами, а також в зв'язку з відмовою Міністерства, до відання якого входив комбінат, надати йому фінансову допомогу, звернувся до господарського суду з заявою про визнання комбінату банкрутом. До заяви були додані: копії установчих документів, балансовий звіт за останнє півріччя, перелік кредиторів комбінату.
1. Який сенс комбінату-боржнику подаватиз аяву про визнання його банкрутом і чи має він на це право ?
2. Якщо "ТАК", то чи може господарський суд розглянути справу на підставі перелічених документів ?
3. Назвіть нормативні акти, що регулюють пов'язані з банкрутством питання.
Відповідь.
1. Процедура банкрутства є досить ефективним інструментом для відновлення платоспроможності підприємства, що у багатьох випадкахдозволяє досить успішно позбутис явідборгів і фактично почати роботу з "чистого листа", не розгубивши при цьому активи підприємства після проведення кредиторами виконавчого провадження протии боржника, а також зберігши за собою контроль над підприємством.
На відміну від старої редакції Закону (Закон України "Про банкрутство"), нова присвячена насамперед відновленню платоспроможності підприємства, а не його ліквідації: навіть сама її назва. Однак саме головне, що Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не тільки декларується його проборжниковий характер, але і фактично передбачаються різні важелі, що дозволяють реально відновити платоспроможність підприємства.
Однми з таких важелів є мораторій на задоволення вимог кредиторів, що являє собою зупинку виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів(обов'язкових платежів), термін виконання яких наступив до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до ухвалення рішення про введення мораторію.
При цьому на підставі частини 1 статті 11 Закону мораторій уводиться на підставі постанови суду про порушення провадження в справі про банкрутство, що приймається не пізнішечим на п'ятийдень із дня надходження заяви.
Мораторій поширюється на зобов'язання, терміни виконання яких наступили до подачі заяви про порушення справи про банкрутство. Мораторій уводиться на задоволення усіх вимог кредиторів, крім випадків, передбачених Законом.
Протягом дії мораторію:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів і інших документів, по яких здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові(економічні) санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів(обов'язкових платежів).
По закінченні дії мораторію в зв'язку з закінченням або достроковим припиненням процедури санації або ліквідаційної процедури, або твердження господарським судом мирової угоди неустойка (штраф, пеня), а також суми нанесених збитків, що боржник зобов'язаний був сплатити кредиторам по грошових зобов'язаннях і зобов'язанням щодо сплати податків і зборів(обов'язковихплатежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, що існували на дату введення мораторію.
Таким чином, уведення мораторію значною мірою полегшує (хочі тимчасово) поточну господарську діяльність. При цьому будь-яке виконавче проводження у відношенні підприємства автоматично припиняється на підставі п. 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року, а також "розморожується" поточний рахунок підприємства.
Податкові органи зобов'язані при укладенні мирової угоди погодитися на прощення (списання) усієї заборгованості по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникла в термін, що передував двом повним календарним рокам до дня подачі заяви про порушення справи про банкрутство в господарський суд і на прощення (списання) частини заборгованості або її розстрочку (відстрочку) до шести років, що виникла в строк протягом двох останнього календарного років перед днем подачі заяви. Мирову угоду підписує керівник відповідного органа державної податкової служби по місцезнаходженню боржника (частина 2 статті 36 Закону).
Таким чином очевидні переваги для комбінату відпорушення процедури банкрутства.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Про банкрутство]” від 14.05.92 (із змін. і доповн.) заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором.
Більше того, частина 5 вказаної статті зазначає,що боржникз обов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:
- задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязіперед іншими кредиторами;
- орган боржника, уповноважений відповідно до установчих документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію, прийняв рішення про звернення в арбітражний суд з заявою боржника про порушення справи про банкрутство;
- при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржник азадовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
Тому в данному випадку в державний деревопереробний комбінат має підстави порушити справу про банкрутство.
2. Відповідно до статті 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Про банкрутство]” до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються:
- рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до арбітражного суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті;
- бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника;
- перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;
- протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство;
- інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Тому перелік поданих документів не можна вважати достатнім.
3. Питання пов'язані з банкрутством регулює цілий ряд нормативних актів, зокрема:
- Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Про банкрутство]” від14.05.92 В редакції Закону N 784-XIV від 30.06.99, ВВР,1999, N 42-43, ст.378 ;

- Наказ Міністерство економіки Про затвердження Типового положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства (05.12.2000);
- Порядок проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочки (відстрочки) податкової заборгованості платників податків при висновку світової угоди в справі про банкрутство, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000 р. № 600;
- Наказ Агенства з питань банкрутства Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (02.12.99);
- Лист Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (22.03.2001);
- Методичні рекомендації Національного банку України щодо застосування комерційними банками Закону України "Про банкрутство" (21.07.94).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Самостійне завдання	\|	СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.