Сигнатура

Сигнатура — порядковий номер друкованого аркуша видання; необхідний для полегшення виконання друкарських операцій, а саме: друку, фальцювання, комплектування блоків, перевірки готової продукції.

Переважно сигнатуру набирають шрифтами тієї ж гарніту-ри, що і основний шрифт, цифрами кегля 8 п. і поміщають в лівому куті першої і третьої сторінок кожного друкарського аркуша видання. На третій сторінці аркуша після сигнатури, без відбивки від неї, набирають зірочку. У формат сторінки складання сигнатура не входить, її заверстують в одному рядку з нижньою колонцифрою або нижче її з відбивкою 4 п.

Сигнатура — це перш за все технічно допоміжний елемент видання, і тому в різних виданнях можна зустріти неоднаковий порядок розміщення сигнатур.

При заверстці сигнатур слід пам'ятати, що це перш за все номер друкарського аркуша, і її розташування має відповідати частці аркуша. Для видань, які друкуються в 1/16 частку —через 16 сторінок, в 1/8 частку — через 8 сторінок і т. п.

Сигнатуру ніколи не ставлять на титульному аркуші.

Норма

Норма — коротка помітка замовлення, яка складає прізвище автора, перші слова назви, інколи просто номер замовлення. Встановлюється на першій сторінці кожного друкованого аркуша, крім першого, і служить для полегшення операції комплектування книжкових блоків.

Норму завжди набирають шрифтом кегля 6 гарнітурою основного шрифту і поміщають в лівому кутку першої сторінки друкарського аркуша слідом за сигнатурою з від-бивкою 8—12 пунктів.

Норму ставлять і на вклейках.

На сторінках з художніми ілюстраціями норму бажано заверстувати так, щоб при обрізці блока вона відрізалась.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Колонтитули, колонлінійки	\|	Примітки, зноски і виноски

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.