Культура харчуванн

Вважають, що людина помирає не від певної хвороби, а від свого способу життя. “Наше здоров’я в наших руках” проста істина, основа здорового способу життя. Здоровий спосіб життя - це фізична активність, правильне харчування без переїдання і порушення режиму, відмова від шкідливих звичок (пияцтво, куріння), зловживання окремими продуктами. Почуття міри треба виховувати з молоду. При курінні значно страждає обмін речовин. Підраховано, що одна випалена цигарка нейтралізує половину добової потреби організму у вітаміні С. В наш час багато осіб (особливо дівчата) окремі приймання їжі замінюють палінням, щоб зменшити масу тіла. Але це ж досягається за рахунок отрут тютюнового диму, тобто за рахунок здоров’я.

Харчування відноситься до тих факторів навколишнього середовища, вплив яких на організм відбувається не зразу, а поступово. У зв’язку з цим шкода неправильного харчування також виявляється не зразу, а люди часто відносяться до питань харчування з недостатньою увагою і серйозністю.

Якщо ж з’явилися зайві кілограми - підвищіть рухому активність, скоротіть калорійність раціону за рахунок цукру, борошняних і кондитерських виробів, білого хліба, картоплі. Більше використовуйте в раціоні сирі овочі, з них салати з олією. Відмовтесь від гострих закусок, приправ, які збуджують апетит.

Орієнтовний простий спосіб визначення нормальної ваги - це віднімання від зросту в сантиметрах цифри 100. Наприклад, при зрості 180 см нормальною буде вага 80кг (180 -100 = 80).

Ожиріння з’являється тоді, коли харчування постачає більше енергії, ніж організм може витратити. Так, 1г жиру дає 9 ккал, вуглеводів - 4ккал, білків - 4ккал, алкоголю -7ккал. Отож і в наш непростий час не забувайте, що правильно організоване харчування допоможе зберегти здоров’я, енергію високу працездатність.

29.Спадково обумовлені порушення вищої нервоної діяльності

Виникнення (або виникнення) хвороби залежить від властивостей патогенного чинника і реактивності організму. І саме визначають особливості течії й вирішили результат хвороби. У кожному конкретному випадку значення патогенного чинника і реактивності організму у виникненні та розвитку хвороби неоднозначно. Наприклад, при важкої механічної травмі відіграє провідну роль сам патогенний чинник, а при лікарської чи холодової алергії основне значення у виникненні захворювання мають змінені властивості організму, його реактивність.

>Реактивность – властивість організму належним чином відповідати на вплив різних чинників оточуючої і внутрішнього середовища.

>Реактивность і реакція організму – поняття неоднозначні, оскільки реакція то є вияв реактивності, її зовнішнє вираз.Спадкоємність.

Спадкоємність – властивість організмів повторювати у низці поколінь подібні типи обміну речовин і індивідуального розвитку на цілому. Порушення генетичного апарату має важливого значення у виникненні патологічної реактивності. Існують спадкові захворювання і спадкове нахил до "хвороб – психічним захворювань, цукрового діабету, алергії та інших. І спадкова хвороба, і спадкова схильність до хвороби результат патологічних змін - у наборі генів.

Ген– одиниця спадкового матеріалу, відповідальна за формування будь-якого елементарного ознаки. У вищих організмів (>еукариот) ген входить до складу хромосом. Сукупність усіх генів організму становить його генетичну конституцію – генотип.

Розвиток молекулярної генетики призвело до розкриття хімічної природи генетичного матеріалу і уявленню про гені, як про ділянці молекули ДНК зі специфічним набором нуклідів, в лінійної послідовності яких закодована генетична інформація.

Сукупність що проявилися ознак, обумовлених генотипом, отримав назву фенотип. Спадкова патологія часто передається від своїх батьків до нащадкам.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мінеральні речовини	\|	Чинники, що визначають реактивність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.