ОЛІГОФРЕНІЇ

Олігофренія (недоумкуватість) - уроджене або рано придбане (у перші3 роки життя) слабоумство, виражається в недорозвиненні всієї психіки, але переважно інтелекту. Уроджене слабоумство з ознаками недорозвинення (олігофренію) прийнято відрізняти від деменції — придбаного слабоумства з розпадом психічної діяльності.
1.1. Загальна характеристика.
Олігофренія відноситься до великої групи захворювань, зв'язаних з порушенням онтогенезу (дизонтогенії). Її розглядають як аномалію з недорозвиненням психіки, особистості і всього організму хворого. Клінічно однорідна група захворювань різної етіології, поєднуваних двома обов'язковими ознаками: 1) психічним недорозвиненням з перевагою інтелектуальної недостатності; 2) відсутністю прогредієнтності.
Динаміка олігофренії зв'язана з віковим розвитком (еволютивна динаміка) з декомпенсацією або компенсацією стану, патологічними реакціями під впливом вікових кризів і різних екзогенних, у тому числі психогенних, факторів.
До олігофреніям не слід відносити уроджені або виникаючі в дитинстві прогредієнтні захворювання, що супроводжуються слабоумством, залишкові явища ранньої органічної поразки головного мозку з деменцією, а також вторинні затримки розвитку, обумовлені різними фізичними дефектами, поразкою мови, слуху і т.д.
Олігофренами не є малообдаровані діти і діти з тимчасовою затримкою розвитку в зв'язку з захворюваннями, що виснажують, або внаслідок несприятливих умов середовища і виховання (соціальна й педагогічна занедбаність, емоційна депрівація).
У багатьох країнах олігофренія поєднується з різними формами рано виниклої деменції й затримками психічного розвитку під узагальнюючою назвою «розумова відсталість». Основним діагностичним критерієм розумової відсталості вважається кількісна оцінка інтелекту по стандартних психологічних тестах (інтелектуальний коэфіціент). У 15-м доповіді Комітету експертів Всесвітньої організації охорони здоров'я по психогігієні (1967) зазначені наступні критерії: легка розумова відсталість-IQ = 50-70; середньої тяжести-IQ = 35-50; різко виразлива - IQ = 20-35; глибока - ІQ менше 20.
1.2. Епідеміологічна довідка.
Розумова відсталість широко розповсюджена в усім світі (1 — 3% населення). Приблизно 75% осіб, віднесених до розумово відсталих, мають легку відсталість (IQ>50). Інші, тобто ті, у кого IQ<50, складають приблизно 4 на 1000 населення 10 — 14 років. В останні роки відзначається деяке збільшення кількості розумово відсталих. Це порозумівається ростом загальної тривалості життя, а також більшою виживаністю дітей з пороками розвитку і дефектами НС завдяки успіхам медицини. Має значення і більш точний, чим колись, облік олігофренів у багатьох країнах.
1.3. Етіологія.
Етиологічні фактори олігофренії в залежності від часу впливу прийнято поділяти на три основні групи: 1) спадкоємні, у тому числі зв'язані з ушкодженням генеративних кліток; 2) внутрішньоутробні, діючі на зародок і плід; 3) перинатальні і перших 3 років позаутробного життя.
Незважаючи на безсумнівні досягнення в дослідженнях етіології розумової відсталості, у багатьох випадках вона залишається невідомої (по різних підрахунках, від 50 до 90%). Олігофренію з неясної етіологією і неясною клінічною картиною умовно відносять до «недиференційованого» на відміну від «диференційованої», при якій відома етіологія або досить вивчена клінічна картина.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Костюм рабочий «Ипсилон»	\|	Клінічна картина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.