ЗАВДАННЯ

1. Укажіть, якій з відомих вам національно-державних релігій належить наступна молитва, й поясніть свою точку зору: «О богиня Дурга, важко тому, хто йде шляхом життям без твого благословення. О, Амба. Захисниця безборонних, розповсюдь на нас мантію твоєї жалі. Я ув’язнений у безкінцеве коло народження, смерті й переродження. Позбав мене, о Мати, від цього нещастя. Перемога тобі, о богінє, руйнувальниця демона Махіші, дарувальниця благ і захисниця всіх богів і людей».

2. Згадайте десять заповідей (текст 4.1). Які з цих заповідей носять суто релігійний характер, а які — характер загальнолюдських моральних норм?

3. Поясніть, з яких релігійних міркувань зороастрійці залишають своїх померлих на розтерзання хижакам, а не, скажімо, ховають у землю або здійснюють кремацію?

ПОНЯТТЯ СВІТОВОЇ РЕЛІГІЇ

Світові релігії (буддизм, християнство, іслам) — релігії, що одержали поширення у всьому світі й об’єднують людей незалежно від національної, державної, расової, мовної, соціальної та ін. приналежності.

Світові релігії — вища стадія розвитку релігії. У них набуває логічного завершення віровчення у формі монотеїзму (єдинобожжя), стає регулярним і стійким культ, з’являється централізована й ієрархізована форма релігійної організації — церква.

Буддизм — перша за часом виникнення зі світових релігій. Він виникає в середині I тисячоріччя до н.е. на півночі сучасної Індії.

Основоположником буддизму був напівлегендарний індійський принц на ім’я Сіддхартха Гаутама (Будда Шак’ямуні).

Буддизм формується в середовищі індуїзму і запозичає в нього основні положення віровчення і почасти культової практики. Але в той же час він відмовляється від кастової системи індуїзму. Саме це й дозволило йому в короткий термін перетворитися з індуїстської секти на світову релігію.

Віровчення буддизму засноване на уявленні про ілюзорність і мінливість оточуючого світу. Сприйняття цього світу як реального приводить людину до страждань.

Метою існування людини є нірвана — повна відмова від яких-небудь прихильностей і зв’язків з матеріальним світом.

Буддизм розглядає шлях звільнення від страждань як серединний (між крайнощами аскетизму і почуттєвих надмірностей).

Основним принципом буддійської етики проголошується принцип ненасильства (ахімса), незаподіювання шкоди всім живим істотам.

У буддизмі вперше в історії релігії зароджується інститут чернецтва — людей, що цілком присвятили себе і своє життя служінню Богові і відмовилися від земних благ.

Основні напрямки в буддизмі — тхеравада (1/3 віруючих) і махаяна (1/2 віруючих) розходяться в питанні про шляхи спасіння: перший напрямок визнає вузький шлях спасіння лише для тих, хто цілком присвятив себе релігії (ченців), відповідно до другого напрямку на спасіння заслуговують усі без винятку віруючі.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Національно-державні релігії характеризуються політеїзмом, розвинутим вченням про загробний світ і загробну віддяку, установленням релігійного ритуалу, появою жрецтва.	\|	Протягом XX ст. питома вага буддистів у загальній кількості населення Землі помітно зменшилася.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.