Поняття віку, вікова періодизація

Одна зі складових предмету вікової психології є поєднання психології і поведінки індивіда, що визначається поняттям віку.

Вік – конкретна, відносно обмежена в часі ступінь фізичного, психічного, соціального розвитку, що характеризується сукупністю закономірних, однакових для всіх людей фізіологічних і психологічних змін, не пов’язаних з індивідуальними особливостями.

Криза – нормативний, нестабільний процес, який виникає під час переходу людини від одного вікового періоду до іншого, пов’язаний з якісними перетвореннями у соціальних відносинах, діяльності, свідомості, виявляється в цілісних психічних і особистісних змінах.

Критичний період– це період в якому протиріччя досягає свого максимуму (тобто вимагає рішення).

Стабільний період – це період поступового розв’язання старого протиріччя і накопичення нового.

Зазначені періоди характеризуються такими особливостями:

1. Протягом кризових періодів у більшості дітей проявляється важковиховуваність та зниження темпу розвитку.

2. Кризи, мають нечіткі межі та момент їх настання і закінчення передбачити складно, в середині цього періоду характерно різке загострення – кульмінація.

3. Стабільні періоди насичені повільними змінами, накопичуються в кінці періоду. Тому межі стабільного періоду виявляються різко.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Влив навчання на розвиток	\|	Критерії періодизації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.