• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи селевих потоків і їх дія на споруди

Основними характеристиками повені, паводку або катастрофічного затоплення є:

• чисельність населення, що може сказатися в зонах затоплення;

• чисельність населених пунктів, які попадають в зони затоплення;

• протяжність залізних і автомобільних доріг, які попадають в зони затоплення;

• ^кількість об'єктів економіки, що попадають в зони затоплення;

• кількість мостів і тунелів, які затопляються;

• площа сільськогосподарських угідь, які затоплюються та кількість загиблих сільськогосподарських тварин;

• інші.

На величину характеристик повені, паводку або катастрофічного затоплення оказують вплив кількість опадів, їх інтенсивність, три­валість, площа охвати, водопропускна здатність ґрунтів, рельєф ба­сейну, величини уклону русел, наявність і глибина мерзлоти та інші.

Збитки бувають прямої і непрямої дії. Вони розподіляються як співвідношення 70:30.

До збитків прямої дії відносяться: пошкодження і руйнування жилих і виробничих будинків, залізних і автомобільних доріг, ліній електро­мереж і зв'язку, меліоративних систем та інші; загибель скота та вро­жаю сільськогосподарських культур, знищення і порча сировини, па­лива, продуктів харчування, кормів, добрив і інші; витрати на тим­часову евакуацію населення і матеріальних цінностей в не затоп­лювані місця; змив родючого шару ґрунтів або занесення їх піском та мулом.

До збитків непрямої дії відносяться: затрати на придбання і дос­тавку в потерпілі райони продуктів харчування, будівельних мате­ріалів, кормів для скота; скорочення вироблення продукції і уповіль­нення темпів розвитку народного господарства; погіршення умов жит­тя населення; неможливість раціонального використання території; збільшення амортизаційних витрат на утримання будинків в нормаль­ному стані.

В залежності від причин виникнення повені, паводки і катастро­фічні затоплення класифікуються по групам. В межах нашої держави переважають три перші групи (70-80%).

Перша група - надзвичайні ситуації, які зв'язані в основному з максимальним стоком від весняного танення снігу.

Друга група - надзвичайні ситуації, які зв'язані з повенями, що утворюються внаслідок інтенсивних дощів, іноді при таненню снігу при зимних відлигах.

Третя група - надзвичайні ситуації, які зв'язані в основному з вели­ким опором, який водяний потік зустрічає в ріках (звичайно це відбу­вається на початку і в кінці зими при заторах льоду).

Четверта група - надзвичайні ситуації, які створюються вітровими нагонами води на водоймищах.

П'ята група - надзвичайні ситуації, які зв'язані з проривом гребель водосховищ.

За розмірами, масштабами і сумарними збитками повені, паводки і катастрофічні затоплення діляться на чотири .групи.

Перша група - низькі (малі) повені, спостерігаються в основному на рівнинних ріках і мають повторюваність 1 раз на 5-10 років. Затоп­люється до 10% сільськогосподарських угідь, матеріальні збитки нез­начні, ритм життя населення не порушується.

Друга група - високі повені з значним затопленням територій, іноді істотно порушують господарський і побутовий уклад населення. В густо населених районах іноді приводять до часткової евакуації населення, нано-сять значний матеріальний і моральний ущерб. Мають повторюваність 1 раз на 20-25 років, затоплюється до 15% сільсько­господарських угідь.

Третя група - видатні повені з затопленням цілих басейнів. Вони паралізують господарську діяльність і різко порушують побутовий уклад населення, приводять до масової евакуації населення, наносять великий матеріальний і моральний ущерб. Повторюються один раз на 50-100 років, затоплюється до 50-70% сільськогосподарських угідь.

Четверта група - катастрофічні затоплення, що приводять до затоп­лення значних територій в межах одної або декілька річних систем. При цьому повністю паралізована господарська і виробнича діяль­ність, тимча-сово змінюється життєвий уклад населення. Вони приво­дять до великих матеріальних збитків і загибелі людей. Виникають катастрофічні затоп-лення не частіше одного разу на 100-200 років. Затоплюється більше 70 % сільськогосподарських угідь, населені пункти, об'єкти економіки і транспорту.

Лавини - це снігова маса, що спадає з схилів гір під дією сили важкості (перевантаження схилів снігом, послаблення структурних зв'язків усередині снігової товщі або їх спільної дії).

Формування лавин проходить в межах лавинного осередку, який складається із зон зародження, транзиту і зупинки лавини. Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°.

Розміри лавин характеризуються масою (в т) або об'ємом (в м³ ), який може змінюватися від декілька десятків кубометрів (т) до декі­лька мільйонів кубометрів (т) снігу.

Швидкість є одною, з основних характеристик лавини, що рухає­ться, величина якої може складати до 100 м/с.

Сила удару, що досягає. 40 т/м², а при наявності в лавині чужорідних включень і більших значень (до 200 т/м² ), визначає разом з дальністю викиду і щільністю лавинного снігу величину дії лавини на об'єкти, що знаходяться в її зоні.

За характером руху лавини діляться на лоткові, зсувні і стрибаючі, в залежності від особливостей утворюючого їх снігу на сухі, вологі або мокрі, а за характером поверхні сковзання на пластові і ґрунтові.

Незалежності від факторів лавиноутворення, лавини діляться на чотири класи:

1 клас - лавини, безпосередньо причиною виникнення яких є метеоро-логічні фактори;

2 клас - лавини, безпосередньо причиною виникнення яких є єд­ність метеорологічних факторів і процесів, що проходять усередині снігової товщі при таненні снігу;

3 клас - лавини, безпосередньо причиною виникнення яких є про­цеси, що проходять усередині снігової товщі;

4 клас - лавини, безпосередньо причиною виникнення яких є різні випадкові явища (землетруси, діяльність людини і т. д.).

За ступенем дії на господарську діяльність і навколишнє природне середовище лавини діляться на: стихійні особливо небезпечні явища, коли схід лавин наносить значний ущерб населеним пунктам, об'єктам економіки і довкіллю; небезпечні явища, коли схід лавин стає на перешкоді в господар­ській діяльності окремих об'єктів економіки, рекреаційних і спортив­них комплексів, а також загрожує населенню і туристичним групам.

За ступенем повтору лавини поділяються на два класи - система­тичні і спорадичні. Систематичні лавини сходять кожний рік або один раз у 2-3 роки. Спорадичні лавини сходять один два рази на 100 років, інколи навіть ріже.

Самими важливими характеристиками урагану є швидкість вітру, путь його руху, розміри та побудова ураганів, середня тривалість дії урагану. Вітер, швидкість якого більше 32 м/сек (12 балів по шкалі Бофорта, таблиця 2.29) є ураганним вітром.

Ураганні і штормові вітри взимку часто приводять до виникнення снігової бурі, яка приводять до значно менших руйнівних наслідків.

Пильні або пісочні бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будин-ки, споруди, дороги і т. д.

Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнів-ною) силою, іноді супроводжується сильними опадами.

Вихрові бурі представляють собою складні вихрові утворення, що обумовлені циклонічною діяльністю і розповсюджуванням на великій площі. Вони поділяються на пильні, без пилу, сніжні, і шквальні бурі.

Таблиця 2.29

Переглядів: 614