• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИКОРИСТАННЯ ВІТРОЗАХИСНИХ ПЕРЕПОН

Дуже докладне дослідження можливостей застосування вітрозахисних перепон різних конструкції мається на роботі J. Gandemer і A.Guyot [13]. Даються рекомендації для використання великих екрануючих перешкод у вигляді суцільних або продуваються стін виконаних з бетону або дерева. Отвори можуть бути різні – у вигляді сот, ромбічні або у вигляді горизонтальних наскрізних смуг. Такі перешкоди ставляться в розривах між будівлями, при цьому в них для пішоходів улаштовуються вузькі проходи, або безпосередньо перед захищеними територіями, наприклад, акваторіями невеликого порту, торговими площами, зонами відпочинку, дитячими майданчиками і т.п. Крім цього використовуються різного роду бар'єри, сітчасті конструкції, навіси і навіть пластичні архітектурні форми. Крім вітрозахисного призначення пропоновані перешкоди слугують для захисту від шуму магістралей, надмірної сонячної радіації або є візуальними екранами, що приховують промислову забудову. Доведеним фактом є те, що найбільший ефект вітрозахисту поблизу висотної будівлі дають примикають до фасаду горизонтальні навіси. Для забезпечення мінімальної тривалості інсоляції їх конструкція може бути виконана у вигляді жалюзі.

Ефект вітрозахисту оцінюється коефіцієнтом вітрозахисту, який являє собою відношення , (В.1)

де и - середні швидкості в приземному шарі без перешкоди і з перешкодою;

и - відповідають зазначеним швидкостям середньоквадратичні відхилення. Якщо немає інформації про середньоквадратичних відхиленнях, то приймають значення середніх швидкостей.

Вітрозахист розглядається для трьох випадків, коли Р = 3, 2 ​​і 1,2, для яких розраховується площі відповідних зон , и . Загальна формула для визначення вказаних площ має вигляд

, (В.2)

де S_o – площа екрану, м²;

k_p – константа, яка пов'язана із значенням коефіцієнта вітрозахисту (k_p = 0,6 при Р = 3, k_p = 1,6 при Р = 2 і k_p = 16,5 при Р = 1,2);

C_h – коефіцієнт, що враховує висоту екрану, його значення в межах 2 ÷ 10 м знаходиться за графіком (див. рис. В.1а);

C_L - оефіцієнт, що враховує довжину екрану, його значення для довжин в межах 20 - 120 м визначається залежностями (див. рис. В.1б);

а) б)

Рис. В.1. Значення коефіцієнтів C_h и C_L.

C_Φ – коефіцієнт, що враховує просвітність екрану Ф, знаходиться за графіком рис П.2. (Величина Ф визначається так само як у Ф.Л. Серебровського за формулою В.1);

C_θ – коефіцієнт, що залежить від напрямку дії вітру. В межах θ = 0 ÷ 30^о знаходиться за графіком рис. В.2. Кут θ = 0^о відповідає напрямку вітру, перпендикулярному до площини екрану;

K – коефіцієнт, що залежить від категорії території екрани та екрани. Його значення наведені в таблиці В.2.

Таблиця В.2

Значення коефіцієнту К [13]

Для зазначених зон площі знаходяться на підставі наступних аналітичних залежностей

;

;

. (В.5)

Тут прийняті ті ж умовні позначення, що у формулі (В.4).

Встановлено, що у випадку Ф ≥ 0,7 значення S₂ = 0 і при Ф ≥ 0,5 – площа S₃ = 0.

Протяжність кожної зони х_р зв'язується з відповідною площею і довжиною екрану наступним нерівністю

. (В.6)

Розглянутий вище ефект вітрозахисту наводиться для висоти 1,5 м від поверхні землі для рівній території забудови. Вітрозахисні властивості екранів інших геометричних параметрів або просвітності повинні додатково досліджуватися на

Рис. В.2. Значення коефіцієнтів C_θ і C_Φ.

Переглядів: 634