• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи вираження видових епітетів

Інколи латинські видові епітети, виражені іменником у родовому відмінку, можуть перекладатися як українським іменником у формі родового відмінка, так і відповідним прикметником:

Alternaria brassicae - Альтернарія капусти (капустяна).

Найчастіше неузгоджене означення зустрічається в термінах із фітопатології, ентомології та зоології.

Окрему групу становлять видові епітети, утворені від власних назв - епоніми. Такі епітети можуть бути виражені як іменниками у формі родового відмінка, так і прикметниками, узгодженими з іменниками.

NB! У латинських номенклатурних найменуваннях прийнято писати епоніми з малої букви, а в українських - з великої:

Triticum timopheevii - Пшениця Тимофєєва

Festuca beckeri - Костриця Беккера.

У ботанічній номенклатурі інколи видовий епітет може бути виражений двома словами, які пишуться через дефіс (складений видовий епітет):

Capsella bursa-pastoris - Грицики звичайні

capsella, ae f - коробочка; bursa, ae f - сумка; pastor, oris m - пастух.

Хоча формально такі назви складаються з трьох слів, їх відносять до біномінальних, оскільки вони є назвою виду. Перекладаються складені видові епітети описово.

Українські назви видів рослин і тварин не завжди калькують латинські, наприклад:

Triticum aestivum - Пшениця м’яка (досл.: літня)

Pinus silvestris - Сосна звичайна (досл.: лісова).

У зоологічній номенклатурі досить поширеним явищем є тавтономія, коли видовий епітет повністю повторює родову назву:

Vulpes vulpes - Лисиця звичайна.

Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури не дозволяє використання тавтонімів у біномінальних назвах рослин.

Якщо у тексті наводиться декілька видів одного роду, то рід указується повністю лише один раз, а потім позначається ініціалом (початковою літерою з крапкою):

Hordeum distichum - Ячмінь дворядний; H. sativum - Я. посівний; H. vulgare - Я. звичайний.

Якщо назва роду починається з диграфа (буквосполучення, що графічно позначає один звук), то як ініціал подається цей диграф:

Thlaspi alliaceum - Талабан часниковий; Th. arvense - Т. Польовий;

Th. praecox - Т. ранній.

У повній науковій назві виду рослини або тварини після видового епітета вказується прізвище автора (скорочено або повністю), що оприлюднив цю назву:

Equisetum arvense L. - Хвощ польовий (L. - Linnaeus - Лінней)

Calvatia gigantea Lloyd - Порхавка велетенська (Lloyd - Ллойд).

Якщо таксономічний статус рослини, описаної одним автором, був переглянутий або змінений іншим автором, то прізвище першого наводиться в дужках:

Alnus glutinosa (L.) Gaerth. - Вільха клейка

Archangelica oficinalis (Moench.) Hoffm. - Дягель лікарський.

Правила ботанічної номенклатури не визнають використання синонімічних назв для таксонів, рангом нижче за родину. Пріоритетними визнаються перші з оприлюднених назв, які відповідають вимогам Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, після них у дужках або курсивом подають синоніми (інколи із скороченням syn. - synonymon - синонім).

Наприклад:

Tilia cordata L. (T. parviflora Ehrh.) - Липа серцелиста

Frangula alnus Mill. (Rhamnus frangula L.) - Крушина ламка

Primula veris L. (syn. P. officinalis Hill.) - Первоцвіт весняний.

Виникнення синонімічних або паралельних назв видів рослин і тварин зумовлене різними факторами: історичними (співіснування нової й старої назви), територіальними (співіснування назв, які пропонуються для даного виду науковими школами різних країн) та ін. Однак, згідно з правилами Міжнародної ботанічної номенклатури, валідною може бути визнана лише перша з оприлюднених назв.

Переглядів: 1119