Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Епізоотологія та інфекційні хвороби

1. Форми інфекції – це:

- мікробоносійство, імунізуюча субінфекція та інфекційна хвороба;

-безсимптомна, латентна, інапарантна;

-хронічна, гостра, підгостра;

-моноінфекція, поліінфекція, асоційована.

2. Зазначте відомі Вам форми взаємовідносин мікроорганізмів з організмом хазяїна:

-споріднені;

-патогенні;

- мутуалізм, коменсалізм, паразитизм;

-імуногенні.

3. Патогенність збудників інфекції – це:

-потенційна здатність мікробного виду викликати інфекцію;

-здатність збудника хвороби проникати в організм;

-здатність збудника хвороби виділяти токсичні речовини;.

- здатність збудника викликати імунну відповідь організму.

4. Що називають вірулентністю?

-ступінь (міру патогенності, фенотиповой вираз патогенності;

-здатність збудника хвороби виділяти токсичні речовини;

-здатність збудника викликати імунну відповідь організму;

- здатність збудника проникати в організм та зберігатися певний час у внутрішніх органах.

5. Що таке інвазивність (агресивність) збудника?

-здатність збудника проникати в організм, розмножуватися та протистояти захисним силам організму;

-здатність збудника виділяти токсичні продукти, апресини, викликати фагоцитоз

-здатність збудника проникати в організм та зберігатися певний час у внутрішніх органах;

-здатність збудника виділяти білкові речовини.

6. Токсигенність збудників – це:

-здатність збудників продукувати екзо- та ендотоксини;

-здатність збудників продукувати антигени, алергени та токсини;

- здатність збудників продукувати алергени та токсичні продукти.

7. Якщо не виходить установити шлях проникнення мікроба до організму, інфекцію називають:

-спонтанною;

-екзогенною;

-криптогенною;

-реінфекцією.

8. Інфекція, яку називають спонтанною:

-ту, що виникає природно, без втручання людини;

-ту, що виникає в разі втручання людини;

-ту, що відтворена експериментально.

9. Явище толерантності:

-це втрата організмом здатності синтезувати антитіла проти певного виду збудника (антигену) ;

-це втрата організмом здатності синтезувати антитіла проти всіх видів збудників (антигенів) ;

-це втрата організмом здатності реагувати на антиген (алерген) певного виду збудника.

10. До неспецифічних факторів постійної дії належать:

-захисні властивості шкіри та слизових оболонок;

-захисні функції нормальної мікрофлори;

-фагоцитоз та бар'єрні функції лімфатичної системи;

-клітини лімфатичного ряду;

-специфічні макрофаги;

-інтерферон.

11. До специфічних факторів захисту належать:

-синтезовані антитіла (сироватки, глобуліни) ;

-шкіра з її похідними;

-лізоцим;

-гліцин.

12. Феномен екзальтації – це:

-здатність вірусів стимулювати свою репродукцію та підсилювати вірулентність;

-здатність вірусів стимулювати свій виробіток антитіл та підсилювати вірулентність;

-здатність вірусів стимулювати свою інвазивність та підсилювати толерантність.

13. Ланки епізоотичного ланцюгу – це:

-джерело збудника інфекції, механізм передачі збудника, сприйнятливі тварини;

-хвора тварина, фактори передачі збудника, об'єкти довкілля;

-хворі тварини, транспортні засоби для їх перевезення, продукти забою.

14. Класичну чуму свиней викликає:

-мікобактерія;

-ешеріхія;

-тогавірус;

-мікоплазма.

15. Хворих лептоспірозом тварин:

-знищують разом із шкірою шляхом спалювання;

-лікують із застосуванням гіперімунних сироваток та антибіотиків;

-вакцинують живими або ослабленими вакцинами.

16. Захворювання, що викликаються бактеріями:

-парагрип;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз;

-трихофітія.

17. Захворювання, що викликаються вірусами?

-кампілобактеріоз;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

18. Захворювання, що викликаються хламідіями?

-ензоотичний аборт овець;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-орнітоз;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

19. Захворювання, що викликаються мікоплазмами:

-парагрип;

-ринопневмонія;

-контагіозна плевропневмонія ВРХ;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

20. Збудник якого захворювання утворює спори:

-грип;

-лістеріоз;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-анаеробна ентеротоксемія;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

21. Збудник якого захворювання утворює капсули:

-сибірка;

-лейкоз ВРХ

-лептоспіроз;

-брадзот;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

22. Літню сезонність хвороби спостерігають під час захворювань:

-парагрип;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

23. Захворювання, які можна назвати трансмісивними:

-парагрип;

-нодулярний дерматит;

-лейкоз ВРХ;

-брадзот;

-туберкульоз;

-кампілобактеріоз.

24. Симптоматичне лікування застосовують під час захворювань:

-парагрип;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-чума ВРХ.

25. Карантин на господарство накладають під час виникнення захворювань:

-парагрип;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-брадзот;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

26. Захворювання, які можна назвати зооантропонозами:

-сибірка;

-кампілобактеріоз;

-паратуберкульоз;

-туберкульоз;

-чума ВРХ;

-інфекційна агалактія овець і кіз.

27. Захворювання, яке можна назвати природно-вогнищевим:

-лептоспіроз;

-нодулярний дерматит;

-паратуберкульоз;

-лейкоз;

-чума ВРХ;

-бешиха.

28. Захворювання, яке має синонім "гемобластоз":

-гемоспоридіоз;

-кампілобактеріоз;

-паратуберкульоз;

-лейкоз;

-чума ВРХ;

-гемофільозний полісерозит.

29. Захворювання, яке має синонім "вібріоз":

-сальмонельоз;

-кампілобактеріоз;

-паратуберкульоз;

-лейкоз;

-лістеріоз

-гемоцитобластоз.

30. Клінічні ознаки, якими характеризується чума свиней:

-підвищення температури тіла

-гнійний риніт

-поліартрит

-почервоніння шкіри вух, стегон, живота.

31. Хворих на африканську чуму свиней:

-ізолюють, а потім забивають на м'ясо

-тварин забивають, а туші спалюють

-ізолюють і лікують симптоматичними засобами

-ізолюють і лікують сироваткою реконвалесцентів

32. Що роблять із тушами при забої хворих на класичну чуму свиней?

-внутрішні органи утилізують, а м'ясо використовують без обмежень

-туші разом із шкірою і внутрішніми органами утилізують

-м'ясо на копченості, а внутрішні органи на промпереробку

-м'ясо разом із внутрішніми органами використовують на варені ковбаси або консерви

33. В яких органах найбільш виразна патогенна дія збуднику ензоотичного енцефаломієліту?

-головний мозок

-спинний мозок

-печінка

-селезінка

-нирки

-легені

34. Форми прояву коліентеротоксемії:

-нервова

-кишкова

-легенева

-набрякова

-септична

35. Характерні для коліентеротоксемії клінічні ознаки:

-екзофтальм

-нервові явища

-набряки у різних органах

-запалення суглобів

36.Клінічна ознака коліентеротоксемії у тварини з'являється найпершою:

-екзофтальм

-запор

-пронос

-набряки

-підвищений апетит

37. Характерні клінічні симптоми інфекційного атрофічного риніту у свиней:

-катаральний риніт

-діарея з домішками крові

-неправильний прикус

-криворилість

-мопсоподібність

манежні рухи

38. Основні методи діагностики інфекційного атрофічного риніту у свиней:

-епізоотологічний

-клінічний

-патолого-анатомічний

-біопроба на каченятах до 20-денного віку

-гематологічний

-серологічний

-бактеріологічний

39. Заходи, які проводять у неблагополучному щодо інфекційного атрофічного риніту господарстві:

-клінічний огляд всього поголів'я свиней один раз в 5-6 днів, ізоляція хворих, яких відгодовують і здають на забій

-хворих ізолюють, забиваюсь, а туші спалюють

-вакцинація всіх підозрілих у зараженні тварин

40. Хвороби, від яких потрібно диференціювати дизентерію свиней:

-КЧС (класична чума свиней)

-бешихи

-ТГС

-сальмонельозу

-кормових токсикозів

-колібактеріоз

-анаеробна дизентерія

41. Для лікування хворих на дизентерію свиней застосовують препарати:

-лінкоміцина гідрохлорид

-фармазин

-осарсол

-ронідазол

-лазолван

-тривіт

-лікування заборонено

42. Група хвороб, до якої за збудником належить мит:

-мікози

-стрептококози

-мікоплазмози

-вірози

-хламідіоз

43. Види тварин, які хворіють на мит у природних умовах:

-усі види с.-г. тварин

-кози і вівці

-велика рогата худоба

-свині

-коні

44. Види тварин, що можуть хворіти на сап:

-коні

-корови віком старше 5 років

-верблюди

-віслюки

-хижі тварини ряду котячих

45. У природних умовах на емкар хворіють:

-ВРХ і буйволи

-вівці, кози

-лосі, олені

-коні

-свині, собаки

-коти

-птахи

46. Найбільш сприйнятлива до зараження на ЕМКАР велика рогата худоба
у віці:

-від 3 міс до 4 років

-від народження до 6-річного віку

-з 4 років до 12-ти років

-від народження до 3-місячного віку

-з 6-річного віку до 12- річного віку

47. Карбункули за ЕМКАР утворюються здебільшого у:

-у ділянці крупа

-на хвості

-у ділянці підгруддя

-у ділянці шиї та плеча

-у ділянці вимені

-у ділянці діафрагми

-у підщелепному просторі

-у ділянці щік

48. Для лікування хворих на ЕМКАР тварин застосовують:

-введення у товщу запального набряку 3-5 %-х розчинів фенолу чи лізолу, -1-2 %-х розчинів перекису водню, 0,1 %-го розчину КMnО4

-специфічну сироватку

-концентровану гідроксидалюмінієву формолвакцину

-антибіотики

-антивірус

-бактеріофаг

49. Свербіж та розчісування місць проникнення вірусу в разі хвороби Ауєскі спостерігається у:

-собак

-котів

-лисиць

свиней

норок

соболів

50. Серед хутрових звірів ензоотії хвороби Ауєскі пов'язані:

-із завезенням маток або самців носіїв вірусу із інших господарств

-із можливістю переживання вірусу в організмі гематофагів і як наслідок виникнення сезонних спалахів

-зі згодовуванням не знешкоджених боєнських відходів

-із передачею вірусу лактуючими матками молодняку і виникненням хвороби
в останнього після закінчення дії колострального імунітету

51. За патолого-анатомічном розтином у поросят, загиблих від хвороби Ауєскі реєструють:

-крововиливи під капсулами нирок, на слизовій надгортанника та дрібні осередки некрозів у печінці

-гнійний енцефаліт

-ознаки катарального гастриту, ентериту з крововиливами на поверхні слизових

-розчухування, облисіння, травмування шкіри, частіше у ділянці голови

-набряк головного мозку та зміни характерні для гострого негнійного менінгоенцефаломієліту

-виявляють карбункули на шкірі явища геморагічного діатезу у тонкому відділі кишечнику

52. Синонімічні назви хвороби Ауєскі:

-псевдосказ

-інфекційний бульбарний параліч

-скажена сверблячка

-свербляча чума

53. До групи кулястих бактерій належать:

-диплококи

-сарцини

-тетракоки

-стафілококи

-спірохети

-вібріони

54. Локомоторним органом бактерій є:

-джгутик

-війки або пілі

-капсула

-спора.

55. Живильні середовища для культивування бактерій:

-МПА

-МПБ

-кров'яна сироватка

-курячі ембріони

-культура клітин

56. Пастеризація – це:

-одноразове прогрівання рідин (здебільшого харчових продуктів) до температури, яка нижче за температуру кипіння на нетривалий час (від секунди до 30 хвилин), з метою знищення вегетативних форм бактерій, що знаходяться в цих рідинах

-багаторазове прогрівання за температури 70-75°С

-теплова обробка за температури понад 65°С з відповідним витримуванням

57. До групи дезінфікуючих препаратів належать:

-фармазін, агресин

-бісептол, пеніцилін

-камфорне масло

-формальдегід, їдкий натр

58. Джерелом збудника інфекції можуть бути:

-явно хворі тварини

-мікробоносії

-тварини з прихованим (латентним) перебігом

-вільні від інфекції тварини

59. До серологічних реакцій належать:

-РЗК

-РА

-РДП

-МФА

-ІФА

60. Шляхи передачі збудника інфекції:

-аерогенний(респіраторний)

-аліментарний (кормовий)

-телепатичний

-контактний

-трансмісивний

61. До паличкоподібних форм бактерій належать різновиди:

-бацили, клостридії

-стрептококи, диплококи, сарцини, стафілококи

-вібріони, спірили

-хламідобактерії

62. Представники якої зі вказаних груп мікроорганізмів розмножуються як у присутності, так і за відсутністю кисню:

-мікроаерофіли

-аероби

-факультативні аероби

-анаероби

63. Здатність мікроорганізмів знижувати свою вірулентність під час зберігання імуногенних властивостей під впливом різних чинників у тварин називають:

-модифікацією

-трансдукцією

-кон’югацією

-атенуацією

64. За пристосованістю до певних температур мікроорганізми розподіляються на декілька груп:

-психрофільні

-оптимальні

-мезофільні

-мінімально теплопровідні

-термофільні

-максимально теплопровідні

65. Віруси можна культивувати (підтримувати) на наступних тест-об’єктах:

-курячих ембріонах, культурах клітин

-МПБ

-МПА

- кров’яна сироватка

66. Специфічність дії вірусів пов’язана з вибірковим ураженням певних органів і тканин. Зазначена характеристика має назву:

-пасажування

-культивування

-тропізм

-цитопатогенна дія

67. У різних штамів мікробів одного й того ж виду патогенність може суттєво відрізнятись. Ступінь (міру) патогенності називають:

-вірулентністю

-тканинним тропізмом

-коменсалізмом

-паразитизмом

68. Порівняно з незаразними хворобами інфекційні мають низку притаманних лише їм особливостей (вкажіть правильні відповіді):

-специфічність

-циклічний перебіг

-масовість ураження

-формування поствакцинального імунітету

-порівняно швидка загибель

-контагіозність

69. Правильна назва явища, за якого патогенні мікроби, що неодноразово проникають в організм тварин у незначних дозах, спричинюють імунологічні реакції, напрацювання специфічних антитіл, але самі при цьому гинуть:

-імунізуюча субінфекція

-рецидив

-реінфекція

-суперінфекція

70.Явище премуніції ще має назву:

-стерильний імунітет

-нестерильний імунітет

-уроджений імунітет

-набутий імунітет

-штучний імунітет

71. вище, коли імунна відповідь на певний антиген відсутня, отримало назву:

-імунологічна перебудова

-імунологічна толерантність

-імунологічна нестабільність

-імунологічний колапс

-низький імунологічний статус.

72. Периферійними органами імунної системи є (вкажіть правильні відповіді):

-лімфатичні вузли

-кістковий мозок

-тимус

-бурса Фабриціуса в птахів

-пейєрові бляшки

-селезінка

73. Елементи, з яких складається епізоотичний ланцюг:

-джерело збудника інфекції

-природне вогнище

-сприйнятливі тварини

-механізм передачі збудника інфекції

74. оли випадки інфекційного захворювання є поодинокими і між ними важко або неможливо встановити епізоотологічні зв’язки говорять про:

-панзоотію

-епізоотію

-спорадичну захворюваність

-ензоотичну захворюваність

75. Автором вчення про природну вогнищевість заразних хвороб є:

-І.П. Павлов

-І.І. Мечников

-Гіппократ

-Є.П. Павловський

76. Для специфічного лікування інфекційних захворювань застосовують:

-бактеріофаги

-гіперімунні сироватки

-діагностичні препарати

-вакцини

-фаги

-ПАБК, АБК, біфідо- і лактобактерії

77. Заходи, спрямовані на знищення збудників інфекційних захворювань на об’єктах зовнішнього середовища і поверхні тіла тварин називають:

-дератизацією

-дезінсекцією

-дезінфекцією

-тиндалізацією

78. Збудником сибірки в сільськогосподарських тварин є:

-Erysipelothrix insidiosae

-Bacillus subtilis

-Clostridium chauvoei

-Bacillus anthracis

79. Тварин, хворих на сибірку:

-забивають, а туші спалюють

-забивають і м’ясо піддають проварюванню

-лікують із застосуванням специфічних сироваток, гамма-глобулнів і антибіотиків

-лікують із застосуванням вакцин

80. Збудниками злоякісного (газового) набряку є:

-бацили

-клостридії

-віруси

-рикетсії

-хламідії

81. Телят, хворих на пастерельоз:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням специфічних сироваток і антибіотиків

-лікують із застосуванням вакцин

82. Мікобактерії туберкульозу фарбуються в яскраво-червоний колір за методом:

-Міхіна

-Морозова

-Ціля-Нільсена

-Кюстена

83. Для профілактичних щеплень проти туберкульозу норкам застосовують вакцину:

- антибіотик

- вакцини

- алерген

- антигени

84. Види бруцел:

-Br. melitensis

-Br. horses

-Br. suis

-Br. neotomae

-Br. avium

-Br. canis

-Br. ovis

-Br. felineus

-Br. abortus

85. Серологічні реакції, що використовують нині за діагностики бруцельозу:

-опсоно-фагоцитарна реакція

-реакція аглютинації

-роз-бенгал проба

-реакція нейтралізації

-реакція зв’язування комплементу.

86. Тварин, хворих на бруцельоз:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-забивають і м’ясо піддають промпереробці

-лікують із застосуванням специфічних сироваток, гамма-глобулнів і антибіотиків.

87. Основні клінічні ознаки лептоспірозу тварин:

-жовтяничне пофарбування слизових і серозних покривів

-ураження суглобів

-некрози шкіри

-аборти в маток

-орхіти та епідидиміти

-гемоглобінурія

(гарячка, жовтяниця, гемоглобінурія, некрози слизових оболонок та шкіри, масові аборти у свиней)

88. Тварин, хворих на лептоспіроз:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-лікують із застосуванням специфічних сироваток, гамма-глобулнів
і антибіотиків

89. Можливі клінічні ознаки сальмонельозу у тварин:

-аборти в маток

-ураження очей

-розлади травлення

-ураження дихальної системи

-ураження суглобів

90. Можливі клінічні ознаки лістеріозу у тварин:

-аборти в маток, нервові розлади

-ураження суглобів

-пневмонії

-ураження очей

91. Основним резервуаром збудника туляремії у природі є:

-лосі

-дикі кабани

-птахи

-гризуни

-косулі

92. Інфекційні захворювання, що спричиняються рикетсіями:

-Ку-лихоманка

-Токсоплазмоз

-Хламідіоз

-Інфекційний кератокон’юнктивіт

-Сказ.

93. Основним резервуаром збудника сказу в Україні є:

-руді лисиці

-дикі кабани

-птахи

-гризуни

-косулі

94. Тварини, хворих на сказ:

-лікують із застосуванням вакцин

-забивають і м’ясо піддають промпереробці

-лікують із застосуванням специфічних сироваток, гамма-глобулнів і антибіотиків

-забивають і спалюють

95. Під час мікроскопічного дослідження тканин мозку від підозрілих
на захворювання на сказ тварин виявляють тільця:

-Болінгера

-Гварнієрі

-Бабеша-Негрі

-Пашена

-Рубарта

96. Під час мікроскопічного дослідження тканин від підозрілих на захворювання на віспу тварин виявляють тільця:

-Бабеша-Негрі

-Гварнієрі

-Болінгера

-Пашена

-Рубарта

97. Правильна почерговість стадій розвитку віспяного процесу:

-папула, везикула, круста, розеола, пустула

-везикула, пустула, круста, розеола, папула

-розеола, папула, везикула, пустула, круста

-круста, везикула, розеола, папула, пустула

-пустула, круста, розеола, папула, везикула

98. Збудником хвороби Ауєскі є:

-бактерія

-вірус

-мікоплазма

-хламідія

-рикетсія

99. Біопробу в разі підозри хвороби Ауєскі ставлять на:

-котах

-конях

-собаках

-свинях

-кролях

100. Типи ящуру, що існують у прийнятій класифікації:

-А

-В

-С

-D

-О

-SAT-1

-SAT-2

-SAT-3

-SAT-4

-Азія-1

-Африка-2

-Австралія-3

101. У разі появи перших випадків захворювання тварин на ящур у благополучній місцевості головний державний інспектор ветеринарної медицини району вносить пропозицію органам виконавчої влади про:

-негайний забій хворих тварин, спалювання туш

-негайне щеплення хворих тварин

-негайне лікування хворих тварин із застосуванням специфічних імунолактонів, сироваток реконвалесцентів і симптоматичних засобів

102. Тварини, хворих на віспу:

-забивають, а туші спалюють

-щеплюють

-лікують із застосуванням специфічних сироваток і гамма-глобулнів

-лікують симптоматично

103. Тварини, хворих на актиномікоз:

-забивають, а туші спалюють

-щеплюють

-лікують із застосуванням йодистих препаратів, антибіотиків, проводять хірургічні обробки

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

-лікують із застосуванням специфічних фагів

104. Тварини, хворих на трихофітію і мікроспорію:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-лікують із застосуванням специфічних сироваток і гамма-глобулінів

-лікують із застосуванням протимікозних (гризеофульвін) засобів

105. Антигени, яких виявлено у збудника колібактеріозу:

-О-соматичний

-L-пристінчастий

-Н-джгутиковий

-N-білковий

-К-поверхневий

106. Тварини, хворих на колібактеріоз:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-лікують із застосуванням йодистих препаратів

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

-лікують із застосуванням специфічних фагів

107. Правильна синонімічна назва набрякової хвороби поросят:

-коліентеротоксемія

-геморагічна септицемія

-вірусна трансмісивна хвороба свиней

"синє вухо"

108. Збудником диплококозу телят і поросят є:

-вірус

-хламідія

-рикетсія

-стрептокок

-мікоплазма

-тафілокок

109. Збудником анаеробної дизентерії ягнят є:

-рикетсії

-клостридії

-бацили

-віруси

-мікоплазми

110. Збудником контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби є:

-клостридії

-бацили

-мікоплазми

-віруси

-рикетсії

111. Інша синонімічна назва вібріозу великої рогатої худоби:

-кампілобактеріоз

-паратуберкульоз

-туляремія

-диплококоз

112. Збудником інфекційного ринотрахеїту (ІРТ) великої рогатої худоби є:

-мікоплазма

-бацила

-клостридія

-рикетсія

-вірус

113. Синонімічна назва парагрипу-3 великої рогатої худоби:

-вірусна діарея

-транспортна гарячка

-інфекційний ринотрахеїт

-злоякісна катаральна гарячка

114. Тварини, хворих на чуму великої рогатої худоби:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-лікують із застосуванням йодистих препаратів

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

-лікують із застосуванням специфічних фагів

115. Клінічно і гематологічно хворих на лейкоз (великої рогатої худоби) тварини:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-забивають, а туші піддають промпереробці

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

-лікують із застосуванням специфічних фагів

116. Збудником лейкозу великої рогатої худоби є:

-рикетсія

-бацила

-пріон

-клостридія

-вірус

-мікоплазма

117. Збудником скрейпі овець та губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби є:

-вірус

-бацила

-клостридія

-пріон

-рикетсія

-мікоплазма

118. Хворих і підозрілих у захворюванні на класичну чуму свиней:

-забивають, а туші спалюють

-лікують із застосуванням вакцин

-забивають, а туші піддають промпереробці

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

119. Збудником бешихи свиней є:

-Bacillus anthracis

-Bacillus subtilis

-Clostridium chauvoei

-Erysipelothrix insidiosae

120. Збудником ензоотичної пневмонії свиней є:

-вірус

-мікоплазма

-бацила

-пріон

-клостридія

-рикетсія

121. Провідними клінічними ознаками інфекційного атрофічного риніту свиней є:

-крупозно-дифтеритична пневмонія

-ураження суглобів

-виснажлива діарея

-мопсоподібність і криворилість

122. Синонімічна назва ринопневмонії коней:

-вірусний аборт кобил

-епізоотичний лімфангіт

-мит

-сап

123. Збудником інфекційної анемії коней є:

-рикетсія

-пріон

-клостридія

-вірус

-мікоплазма

124. Захворювання коней, за якого передача збудника від тварини до тварини здійснюється лише трансмісивним шляхом:

-інфекційна анемія коней

-африканська чума коней

-мит

-сап

125. Збудником інфекційного ларинготрахеїту птиці є:

-пріон

-клостридія

-вірус

-рикетсія

-мікоплазма

126. Синонімічна назва хвороби Ньюкасла птиці:

-чума

-вірусний синусит

-вірусний ентерит

-вірусний гепатит

-псевдочума

127. Збудником орнітозу птиці є:

-вірус

-пріон

-хламідія

-рикетсія

-мікоплазма

128. Синонімічна назва інфекційного бурситу птиці:

-грип птиці

-синдром лиття яєць

-синдром зниження несучості

-хвороба Гамборо

-інфекційний енцефаломієліт

129. Хворих і підозрілих у захворюванні на міксоматоз кролями:

-лікують із застосуванням вакцин

-забивають, а туші разом із шкурами спалюють

-забивають, а туші піддають промпереробці

-лікують із застосуванням специфічних гіперімунних сироваток і гамма-глобулінів

130. Збудником чуми м’ясоїдних є:

-пріон

-хламідія

-вірус

-рикетсія

-мікоплазма

131. Захворювання, яке має синонім "мальтійська лихоманка":

-сибірка

-туберкульоз

-бруцельоз

-сказ

-лептоспіроз

132. Чи можуть бруцели утворювати капсули?

-можуть

-не можуть

-можуть окремі штами

-можуть лише в піщаному ґрунті

133. Вид бруцел, до якого найбільше чутлива людина:

-brucella abortus

-brucella melitensis

-brucella suis

-brucella ovis

-brucella canis

134. brucella ovis викликає захворювання:

-бруцельоз овець і кіз

-бруцельоз рогатої худоби

-інфекційний епідидиміт баранів

-бруцельозний аборт овець

-бруцельоз овець і гірських баранів

135. Чи є плацента бар'єром для бруцел?

-є, у плід можуть проникнути лише токсини

-є, у плід можуть проникнути лише антитіла

-є лише для капсулоутворювальних штамів бруцел

-не є

136. Основна ознака бруцельозу в самок, пов’язана з вагітністю:

-аборт у 2-й половині вагітності

-аборт у 1-й половині вагітності

-ендометрит і сальпінгіт

-артрити кінцівок

-абсцеси в підшкірній клітковині

137. Реакції, що використовуються для діагностики бруцельозу:

-кільцева реакція з молоком

-розбенгал проба

-РЗК

-РА

-РДЗК

-РП

138. Тварин, що абортували в неблагополучному щодо бруцельозу господарстві:

-ізолюють і лікують антибактеріальними засобами

-ізолюють і потім здають на забій

-убивають на місці, а туші спалюють

-ізолюють і досліджують серологічними методами

139. Чи існує специфічна профілактика бруцельозу в Україні?

-так, за допомогою гіперімунних сироваток

-так, вакцина ВР-2 лише для свиней

-так, вакцина ЛТ-1 для рогатої худоби і свиней

-вакцинацію в Україні заборонено

140. Вчений, що вперше запропонував вакцину для імунізації людей проти віспи:

-Гіпократ

-Дженнер

-Кох

-Пастер

-Ценковський

141. Основний шлях зараження збудником віспи:

-контактний

-аліментарний

-респіраторний

-трансоваріальний

-трансмісивний

142. Основні шляхи виділення вірусу віспи із організму хворих тварин:

-витіканням з носа і очей

-з віспяними кірочками

-фекаліями

-сечею

143. Відомі Вам стадії розвитку патологічного процесу в разі появи віспи у тварин:

-розеоли

-папули

-фолікули

-везикули

-пустули

144. Відомі форми прояву віспи у ссавців:

-чорна (геморагічна)

-зливна

-бронхіальна

-респіраторна

-копитна

145. У господарстві в разі появи віспи у овець, кіз або птиці проводять адміністративні заходи:

-карантин

-обмеження

-запобігання

146.У разі появи віспи в корів, коней або свиней у господарстві проводять адміністративні заходи:

-карантин

-обмеження

-запобігання

147. Автором першої антирабічної вакцини є:

-Кох

-Мєчніков

-Вишелеський

-Пастер

-Ценковський

148. Тривалість виділення збудника сказу хворими тваринами:

-із моменту зараження до загибелі тварини

-за 2-4 дні до загибелі тварини

-за 2-5 днів до появи перших клінічних ознак хвороби і до загибелі тварини

-у період найбільш вираженої клінічної картини захворювання

149. У разі покусів собакою шестимісячного теляти необхідно вжити заходів:

-теля ізолювати і спостерігати за ним

-собаці ввести антирабічну вакцину

-собаку ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів

-собаку забити, а головний мозок направити на дослідження в лабораторію

-і собаці, і теляті ввести антирабічну гіперімунну сироватку

150. Тільця Бабеша-Негрі – це:

-комплекс збудника сказу з антитілами проти нього

- продукти метаболізму вірусу сказу в нервових клітинах

-це скупчення віріонів збудника сказу й елементів цитоплазми клітини головного мозку

151. У разі підозри на сказ необхідно направляти в лабораторію пат-матеріал:

-свіжий труп або голову від дрібних тварин, голову або свіжий консервований в 30-50–відсотковому розчині гліцерину головний мозок від великих тварин

-печінку і селезінку

-трубчасту кістку

-слину хворої тварини

152. Трупи тварин, що загинули від сказу:

-заривають, після зняття шкіри, у землю на глибину 2 м

-шкуру знімають, а тушу–на м'ясо-кісткове борошно

-трупи спалюють без зняття шкіри

-заривають без зняття шкіри на глибину 1,5 м

153. Відмітні риси фіксованого штаму вірусу сказу від польового варіанта збудника:

-непатогенний для сільськогосподарських тварин

-може культивуватися лише на мозковій тканині овець

-не передається за допомогою укусу

-має короткий інкубаційний період у 5-7 днів

154. Причина гідрофобії (водобоязнь) у разі сказу:

-ураження очних нервів

-парез м'язів глотки

-розмноження вірусу в амонових рогах головного мозку

155. Форми прояву сказу:

-буйна

-паралітична

-атипова

-абортивна

156. Лабораторні методи діагностики сказу:

-мікроскопія мазків-відбитків з головного мозку

-посів на штучних поживних середовищах

-біопроба на білих мишах чи кролях

-МФА, РІД, РДП, РН

-реакція Асколі

-флуоресціюючих антитіл та РДП

157. Який тропізм збудника ящуру:

-пантропний

-епітеліотропний

-нейротропний

-гемотропний

-тропізм не виражений

158. Термін "тигрове серце" у разі ящуру означає:

-збільшення серця в 1,5-2 рази

-ураження клапанного апарату серця

-наявність на міокарді сіро-жовтих і білуватих плям

-відкрита Боталова протока, що часто спостерігають у тигрів

159. Назва хвороби Ауєскі пов'язана:

-з назвою місцевості в США

-з назвою озера у ФРН

-з назвою міста в Угорщині

-з прізвищем вченого, що вперше описав хворобу

160. Види тварин, у яких хвороба Ауєскі перебігає без ознак сверблячки:

-велика рогата худоба

-вівці

-кози

-свині

-коні

-норки

161. Основний шлях зараження хворобою Ауєскі у м'ясоїдних:

-аліментарний

-аерогенний

-контактний

-трансмісивний

-трансоваріальний

162. Патматеріал, що направляють для лабораторних досліджень у разі хвороби Ауєскі:

-свіжий труп тварини або голову, шматочки головного й довгастого мозку, мигдалин, легенів, печінки та селезінки – без ознак аутолізу, лімфовузли

-шматочок скелетних м'язів

-вміст шлунку

-шматочок серцевого м'яза

-сечовий міхур разом із вмістом

163. Інфекційна хвороба, яку необхідно в першу чергу диференціювати від хвороби Ауєскі:

-ящур

-сказ

-сальмонельоз

-лістеріоз

-пастерельоз.

164. Наявність жовтяниці в разі лептоспірозу пояснюється:

-ураженням нирок

-недостатньою роботою серця

-закупоренням жовчного протоку

-білірубін не зв’язується з глюкуроновою кислотою, а адсорбується тканинами, що зумовлює наявність жовтяниці

-припиненням синтезу в печінці ферменту фосфатази

165. Тривале мікробоносійство за лептоспірозу обумовлене:

-тривалим зберіганням збудника в крові перехворілої тварини

-тривалим зберіганням збудника в нирках тварини

-тривалим зберіганням збудника в лімфатичних вузлах тварини

-тривалим зберіганням збудника в печінці тварини

-мікробоносійство за лептоспірозу не спостерігається

166. Патматеріал, отриманий від хворої на лептоспіроз тварини, де концентрація збудника найвища:

-сеча

-фекалії

-кров

-молоко

-носові витікання

167. Антибіотик, який найбільш часто застосовують під час лікування хворих на лептоспіроз тварин:

-бензилпеніцилін

-стрептоміцин

-мономіцин

-окситетрациклін

-гентаміцин

168. Стригучий лишай захворювань належить до групи:

-мікотоксикози

-септикоінфекції

-дерматомікози

-ранова інфекція

-токсикоінфекція

169. Для специфічної профілактики трихофітії тварини можна використовувати біопрепарати:

-ментовак

-ВР-2

-ЛТФ-130

-специфічну профілактику трихофітії не розроблено

170. Основні механізми патогенного впливу збудника сибірки на організм тварини:

-за рахунок дії ендотоксину

-за рахунок дії екзотоксину

-за рахунок лiпiдорозщіплювальних ферментів

-за рахунок дії агресинів

-за рахунок утворення в організмі тварини преципiтуючих антитіл

171. Основна клінічна форма перебігу сибірки у свиней:

-септична

-ангiнозна

-карбункульозна

-легенева

-шкірна

-змішана

172. Продукти тваринного походження, що досліджують в обов'язковому порядку на сибірку, як мінімум, шляхом мікроскопії мазків-відбитків:

-м'ясо вимушено забитих тварин

-м'ясні туші коней

-всі м'ясні туші, призначені для продажу на ринках

-туші, які надходять із неблагополучної щодо сибірки місцевості

173.Чи можна забивати на м'ясо тварин, щеплених проти сибірки?

-не можна

-можна через 14 днів після щеплення

-можна в будь-який період з дозволу головного ветлікаря району

-можна в разі крайньої потреби до закінчення 2-тижневого терміну, але за умови відсутності ускладнення після щеплення і температура тіла знаходиться в межах норми

174. Умови, за яких збудник сибірки здатний утворювати спори:

-доступ кисню, -температура 12-42°С

-у разі проникнення в організм тварини

-під дією дезінфекційних засобів

-на штучних поживних середовищах, багатих білками з додаванням СО₂

175. Збудник туберкульозу відкрив вчений:

-Пастер

-Кох

-Мечников

-Ценковський

-Вишелеський

176. Пробірку через 60 днів після посіву за відсутності росту мікобактерій:

-підвищують температуру в термостаті до 90°С та витримують одну годину

-чашку автоклавують за температури 120°С та тиску 2 атм. – 30 хв.

-продовжують спостерігати до двох з половиною місяців з дня посіву

-знижують температуру в термостаті до 28°С і спостерігають ще один місяць

177. Тварини, у яких туберкулiнiзацію здійснюють шляхом ставлення офтальмопроби:

-вівці

-хутрові звірі

-мавпи

-верблюди

-коні

178. Тварини, яким можна вводити туберкулiн у ділянці поперекових хребців, відступивши 6-8 см від хребта:

-осли

-2-6 місячні підсвинки

-телята

-коні

-корови

179. Облік реакції на введення туберкулiну в овець і кіз проводять:

-через 72 год після введення

-через 48 год після введення

-через 36 год після введення

-через 30 год після введення

-через 24 год після введення

180. Реакція на введення туберкуліну у вівці вважається позитивною:

- у разі потовщення складки шкіри на 3 і більше мм

- у разі потовщення складки шкіри на 1,5 і більше мм

- у разі появи слизово-гнійного витікання з ока

- у разі утворення припухлості у місці введення туберкуліну

181. Препарат КАМ –це:

-препарат для алергічної діагностики туберкульозу у всіх видів теплокровних

-препарат, який використовують для підтвердження діагнозу на туберкульоз

-препарат, який включає у свій склад збудники всіх видів туберкульозу

-препарат, який використовують для сенсибілізації тварини при туберкульозі

-препарат, який використовують для виключення присутності в організмі тварини збудника туберкульозу

182. Діагноз на туберкульоз у великої рогатої худоби у господарстві можна вважати встановленим:

-за наявності клінічних ознак туберкульозу хоч би в однієї тварини

-за виявлення хоча б в однієї забитої тварини патзмін, характерних для туберкульозу

-у разі виділення з патматерiалу відповідного типу збудника туберкульозу

якщо, диференційовано видову належність виділених культур до збудників М. bovis, M. tuberculosis за допомогою ПЛР і підтверджено бактеріологічним методом захворювання тварин на туберкульоз

183. Через який час після вакцинації можна проводити туберкулiнiзацію тварин?

-не раніше 3-х тижнів

-через 7-10 днів

-через 10-14 днів

-не має значення

184. Через який час після останньої туберкулiнiзації можна проводити симультанну пробу?

-не раніше 30 днів

-не пізніше 4-5 днів

-через 20-30 днів

-через 45-60 днів

-немає правильної відповіді

185. Чи здійснюється вакцинація проти туберкульозу в Україні?

-вакцини відсутні

-вакцинують норок

-вакцина БЦЖ для вакцинації великої рогатої худоби, свиней і овець
у неблагополучних господарствах

-вакцина БЦЖ для вакцинації курей батьківського стада

186. Що таке симультанна проба за туберкульозу?

-коли тварині одночасно вводять вакцину і сироватку проти туберкульозу

-коли послідовно із інтервалом 9-12 годин тварині вводять туберкулiн і КАМ

-коли тварині одночасно із двох сторін шиї вводять туберкулiн і КАМ

-коли тваринам, що реагують на туберкулін вводять препарат КАМ

187. Можливі шляхи зараження тварин збудником правцю:

- аерогенно

- при потрапляння збудника в рани

- через прямий контакт хворої і здорової тварини

-трансоваріально

188. Вакцина проти правцю належить до групи біопрепаратів:

-жива вакцина

-інактивована вакцина

-анатоксин

-вакцину не розроблено, є лише антитоксична сироватка

-анавакцина

189. Види тварин, серед яких туляремія може перебігати у формі епізоотії:

-велика рогата худоба

-свині

-коні

-зайці

-ондатри

-норки

190. Хламідії викликають захворювання:

-орнітоз

-нодулярний дерматит

-паратуберкульоз

-брадзот

-чума ВРХ

-інфекційна агалактія овець і кіз

-бруцельоз

191. Захворювання, які можна назвати зооантропонозами:

-парагрип

-паратуберкульоз

-брадзот

-чума ВРХ

-правильна відповідь відсутня

192. Захворювання, має синонім "вібріоз"?

-парагрип

-кампілобактеріоз

-паратуберкульоз

-лейкоз

-чума ВРХ

-інфекційна агалактія овець і кіз

193. Тварини, найбільш чутливі до вірусу лейкозу :

-коні

-вівці

-свині

-кролі

-миші

194. Існуючі методи діагностики лейкозу ВРХ:

-рентгенографічний

-серологічний

-клінічний

-гематологічний

-бактеріологічний

-патолого-анатомічний

-алергічний

195. Найбільш значимі методи прижиттєвої діагностики лейкозу ВРХ:

-РП

-РЗГА

-РІД

-ПЛР

-ІФА

-РЗК

196. Родина, до якої належить збудник парагрипу ВРХ:

-Paramyxoviridae

-Reoviridae

-Retroviridae

-Rabdoviridae

197. Відомі синоніми до назви хвороби інфекційного ринотрахеїту ВРХ:

-інфекційний пустульозний вульвовагініт

-Мальтійська лихоманка

-інфекційна гематурія

-хвороба слизових оболонок

-інфлюенца

-статевий герпес

-інфекційна пневмонія

198. Тривале мікробоносійство в перехворілих тварин при пошесному запаленні легень спостерігається:

-тому що антитіла, під час хвороби, цілком не зв'язують збудника ПЗЛ

-тому що немає єдиної думки про справжнього збудника ПЗЛ

-тому що збудник тривалий час може адсорбуватися на формених елементах крові

-тому що збудник може зберігатися в інкапсульованих легеневих вогнищах

-збудник тривалий час зберігається в нервових клітинах

199. Тварини, хворих на чуму великої рогатої худоби:

-ізолюють і лікують антибактеріальними засобами

-ізолюють і потім здають на забій

-лікують гіперімунними сироватками

-лікування заборонено, тварин забивають на місці, а туші спалюють

-тварин ізолюють і досліджують серологічними методами

200. Захворювання, від яких необхідно диференціювати брадзот:

-ЕМКАР

-сибірка

-туберкульоз

-лейкоз

-кампілобактеріоз

201. Збудник губчастої енцефалопатії ВРХ:

-пріон

-вірус

-гриб

-рикетсія

-хламідія

202. Губчасту енцефалопатію ВРХ вперше було зареєстровано в країні:

-Іспанія

-Великобританія

-Німеччина

-Австралія

- Нідерланди

203. Тварини, які хворіють на контагіозну ектиму овець в природних умовах:

-ВРХ

-свині

-вівці

-коні

-кози

204. Тварини, які хворіють на копитну гниль овець в природних умовах:

-ВРХ

-свині

-вівці

-коні

-кози

205. Основне місце локалізації патогенної дії збудника копитної гнилі овець:

-травний канал

-легені

-шкіра міжкопитцевої щілини і копитний ріг

-статеві органи

-суглоби кінцівок

206. Хвороби, що належать до зооантропонозів:

-сап

-мит

-ІНАН коней

-грип коней

207. У яких випадках проводять внутрішньошкірну малеїнізацію ?:

-для підтвердження позитивної реакції офтальмопроби

-у разі одержання позитивних результатів по РЗК

-під час дослідження жеребних кобил за 1-2 місяці до вижеребки

-під час дослідження табуна коней, який раніше не досліджувався малеїнізацією

-під час обстеження тварин, підозрюваних у захворюванні

208. Залежно від локалізації патологічного процесу зустрічаються форми сапу:

-легенева

-серцева

-носова

-м'язова

209. Під час виникнення захворювання носової формі сапу можуть уражатися лімфатичні вузли:

-привушні

-заглоткові

-підщелепові

-передлопаткові

210. Захворювання, необхідно диференціювати сап:

-грип коней

-мит

-ІЕМ коней

-ІНАН коней

-епізоотичний лімфангоїт коней

211. Під час диференціального діагностування ІЕМ коней необхідно виключити захворювання:

-сказ

-піроплазмоз

-ботулізм

-кормові отруєння

-лептоспіроз

-сибірку

-сап

212. Серологічна реакція, що найбільш часто використовується для діагностики ІНАН коней:

-РА

-РЗК

-РН

-РІД

-РДП

213. Збудник африканської чуми свиней належить до групи мікроорганізмів:

-вірус

-бактерія

-рикетсія

-РНК-вмістимий вірус

-мікоплазма

-хламідія

214. До збудника африканської чуми свиней сприйнятливі види тварин:

-свині

-коні

-корови

-хижі тварини із родини котячих

-вівці

215. Вік, в якому свині частіше хворіють на бешиху:

-1-2 тижні

-2-4 тижні

-1-2 місяці

-3-12 місяців

216. Характерна поза, яку для гемофільозного полісерозиту займають хворі тварини?

-поза "пінгвіна”

-поза "сидячої собаки”

-поза "лежачого коня”

217. Хвороби птахів, збудниками яких є бактерії:

-пастерельоз

-орнітоз

-аспергільоз

-хв. Марека

-хв. Ньюкасла

218. Основні шляхи передачі збудника грипу птиці:

-трансмісивний

-аліментарний

-аерогенний

-контактний

219. Види і вікові групи птахів, що сприйнятливі до збудника вірусного гепатиту:

-каченята до 30-денного віку

-дорослі гуси

дорослі качки

-курчата до 30-денного віку

220. Види птахів, які у природних умовах хворіють на інфекційний бронхіт:

-індики

-качки

-кури

-цесарки

-фазани

-гуси

221. Клінічні ознаки, що характерні для типової форми Ньюкаслської хвороби:

-кровотеча з носа

-кон'юнктивіт

-розлади травлення з виділенням рідких фекалій

-парези

-випадіння пір'я

222. Збудник кандидамікозу належить до групи мікроорганізмів:

-рикетсії

-хламідії

-мікоплазми

-бактерії

-віруси

-найпростіші

-гриби

223. Можливі шляхи передачі збудника інфекції у птахів за орнітозу:

-через корм

-повітряно-крапельним шляхом

-трансоваріально

-трансмісивно

224. Тварин, які є резервуаром збудника орнітозу в природі:

-гризуни

-корови

-собаки

-дикі птахи

-домашні птахи

225. Чи хворіють люди на орнітоз?

-ні

-так

-лише чоловіки

226. Види збудників, що викликають захворювання Скрепі:

-бактерії

-рикетсії

-хламідії

-мікоплазми

-пріони

-віруси

-гриби

227. Мед, одержаний від бджіл хворих на американський гнилець:

-утилізують

-автоклавують

-використовують без обмежень

-використовують для харчування лише після термічної обробки

-використовують лише для харчових цілей.

228. Збудник парагнильцю бджіл:

-вірус

-Bac. paraalvei

-Bac. larve

-Bac. alvei

-Streptococus apis

229. Збудник бранхіомікозу риб належить до групи мікроорганізмів:

-віруси

-гриби

-аеромонади

-псевдомонади

230. Афти – це:

-пухирці із серозним вмістом

-виразки із гнійним вмістом

-біопрепарати, для запобігання інфекційним хворобам

231. Бактеріємія – це :

-наявність бактерій у ґрунті

-наявність бактерій у крові

-наявність бактерій у кормах

232. Біологічна проба – це:

-один з методів діагностики інфекційних хвороб за допомогою зараження патологічним матеріалом піддослідних тварин та їх дослідження

-проба на наявність органічних речовин у стічних водах

-проба на наявність біологічних речовин у кормах

233. Біотермічне знезараження гною – це :

-метод знезараження гною, заснований на його розігріванні в результаті життєдіяльності термофільних мікроорганізмів

метод знезараження гною шляхом спалення

метод знезараження гною шляхом обробки біодезом

234. Біофабрика – це:

-підприємство з виробництва біологічних препаратів

-місце для проведення біопроби

-фабрика з виробництва вакцин

- фабрика із виробництва мінеральних добрив

235. Бруцеллізат – це :

-алерген, що використовується для виявлення тварин, уражених бруцельозом

-алерген, що використовується для виявлення туберкульозу

-препарат, що використовується для лікування бруцельозу

236. Вакцинація – це:

-застосування вакцин для створення активного імунітету проти інфекційних хвороб

виготовлення вакцин

-застосування вакцин для створення пасивного імунітету проти інфекційних хвороб

237. Вакцини депоновані – це :

-в місці введення такої вакцини утворюється своєрідне "депо", що подовжує імунізаційний ефект

-препарати, для виготовлення яких використовується вірус, розмножений в організмі кролів

-протипріонна вакцина

238. Вакцини живі – це:

-препарати, для виготовлення яких використовується вірус, розмножений в організмі кролів

-в місці введення такої вакцини утворюється своєрідне "депо", що подовжує імунізаційний ефект

-препарати, виготовлені із живих, ослаблених штамів мікробів

-препарати, приготовані із живих ослаблених штамів мікробів

239. Вакцини лапінізовані – це:

-препарати, приготовані із живих ослаблених штамів мікробів

-препарати, для виготовлення яких використовується вірус, розмножений в організмі кроля

-в місці введення такої вакцини утворюється своєрідне "депо", що подовжує імунізаційний ефект

240. Вакцини капрінізовані, це –

-препарати, приготовані із живих ослаблених штамів мікробів

-препарати, для виготовлення яких використовується вірус, розмножений в організмі кози

-в місці введення такої вакцини утворюється своєрідне "депо", що подовжує імунізаційний ефект

241. Випадок інфекційної хвороби – це :

-захворювання однієї тварини

-захворювання групи тварин

-оздоровлення однієї тварини

242. Віремія, вірусемія – це:

-наявність вірусів у крові

-наявність бактерій у крові

-наявність пріонів у крові

243. Вірулентність – це:

-ступінь патогенності,

-міра патогенності

-міра з визначення титру антитіл

244. Дезінфекція – це:

-комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб людини і тварин у навколишньому середовищі

-істотна ланка комплексу протиепізоотичних заходів

-комплекс ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на знищення другої ланки епізоотологічного ланцюга

245. Дезінфекція вимушена – це :

-дезінфекція, яка проводиться в неблагополучних господарствах з метою знищення збудника хвороби

-дезінфекція, яка проводиться в благополучних господарствах в цілях знищення збудника хвороби

-дезінфекція, що запобігає накопиченню і розповсюдженню збудників інфекційних хвороб у навколишньому середовищі тварин

246. Дезінфекція профілактична – це:

-дезінфекція, яка проводиться в неблагополучних господарствах для знищення збудника хвороби

-дезінфекція, яка проводиться в благополучних господарствах для знищення збудника хвороби

247. Дератизація – це:

-комплекс профілактичних та винищувальних заходів, спрямований на знищення мишоподібних гризунів у тваринницьких фермах та господарських приміщеннях

-винищування шкідливих комах

-винищування нешкідливих гризунів

248. Дезінсекція – це:

-винищування шкідливих гризунів

-винищування шкідливих комах

-винищування нешкідливих гризунів

249. Джерело збудника інфекції – це:

-природне середовище патогенного збудника – організм зараженої тварини або людини

-надмірне розмноження збудника інфекції в організмі

-розповсюдження патологічного процесу з первинного локального (обмеженого) вогнища по всьому організму

250. Ензоотія – це:

-епізоотологічна категорія, що вказує на розповсюдження інфекційної хвороби тварин у певній місцевості, господарстві, пункті

-вакцина, призначена для введення в організм через травний канал

-спосіб розведення тварин в умовах дрібних товарних ферм

251. Епізоотичне вогнище – це:

-місце розташування та взаємодії трьох ланок епізоотичного ланцюга

-місце проникнення збудника інфекції в організм тварини

-контрольно-пропускний пункт тварин

252. Зооантропонози – це:

-інфекційні хвороби, спільні для тварин і людини

-мікроорганізми невидимі у світловий мікроскоп

-інфекційні хвороби, загальні для тварин деяких видів

253. Епізоотичний ланцюг – це:

-ланцюгова послідовність трансмісії заразного початку від джерела збудника інфекції до сприйнятливої тварини через механізм передачі

-ланцюг карантинної зони

-мікроскопічний вигляд мікроорганізмів

254. Імунітет – це:

-стан специфічної несприйнятливості до дії патогенних мікробів

-стан специфічної сприйнятливості до дії патогенних мікробів

-стан специфічної несприйнятливості до дії патогенних токсинів

255. Імунітет вроджений – це:

-несприйнятливість до хвороб, що передається у спадок

-несприйнятливість до хвороб, що виробляється впродовж життя

-несприйнятливість до хвороб, що виробляється після вакцинації

256. Імунітет гуморальний – це:

-несприйнятливість, пов’язана з мікробоцидними властивостями крові, особливо з наявністю в ній специфічних імуноглобулінів

-несприйнятливість, пов’язана з мікробоцидними властивостями організму

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Разделить коэффициенты уравнения регрессии на параметр, вызывающий гетероскедастичность.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.196 сек.