Стиль як основне поняття стилістики

Стиль як спосіб формування думки: зрозумілий, простий, ясний, прецизійний, динамічний, розтягнутий. Стиль індивідуальний (ідіостиль) і функціональний.

Стилістика – це наука, яка займається відбором виражальних засобів мови для її функціонування в мовленні залежно від мети висловлювання та мовленевої ситуації. Стилістика розглядає особливості вживання мовних одиниць у тих чи іншиї мовленевих умовах, вивчає стилістичні засоби мови.

Стиль спілкування – це індивідуальна стабільна форма комунікативної поведінки людини, яка виявляється в будь-яких умовах взаємодії: в ділових і особистих стосунках, в стилі керівництва і виховних бесідах з дітьми, в засобах прийняття і здійснення рішень, в обираємих засобах психологічного впливу на людей, в методах розв’язання і передбачення міжособових і ділових конфліктів.

Стиль спілкування має зовнішні (експресивні) і інтенсивні характеристики, своєрідне емоційно-вольове забарвлення, яка визначається темпераментом, психологічними і особовими особливостями людини, арсеналом використовуваних нею вербальних і невербальних засобів. В стилі спілкування багато що визначається природженими особливостями людини, такими як темперамент, неординарність.

Стилі спілкування: Індивідуальний стиль розглядається як властива даній людині система психологічних засобів і прийомів діяльності з урахуванням природних, індивідуальних і особистих характеристик. Сформований стійкий індивідуальний стиль спілкування говорить про досягнутий даною людиною рівень комунікативної майстерності. Особливу увагу на стиль спілкування людини накладає її професійна діяльність, яка потребує інтенсивного і різнопланового спілкування.

Стиль конкуренції – людина, яка віддає перевагу даному стилю, досить активна і не намагається йти до розв’язання конфлікту власним шляхом. Вона, як правило, здатна до вольових рішень і терміновим діям.

Стиль ухилення - відмова від термінового рішення виниклого конфлікту. Людина, яка ухиляється, не лише не відстоює своїх прав, але й відмовляється від взаємодії з іншими людьми з метою розв’язання проблеми.

Стиль компромісу – кожний з партнерів дещо знижує свої вимоги, уступає в своїх інтересах, щоб задовольнити їх хоча б частково. В результаті зустрічного руху, кожна зі сторін досягає часткового задоволення свого бажання і часткового виконання бажання іншої сторони Компромісних рішень досягають, як правило шляхом переговорів висування власних і вислуховування зустрічних вимог окреслювання області сумісних інтересів, обговорення форм уступок, які прийнятні для партнерів тощо.

Функціональний стиль – це різновид мови (тип мовомислення, мовної діяльності), що хараткрезиується співвіднесеністю з певною сферою суспільно-виробничої діяльності мовців.

Функції мови – комунікативна та гносеологічна.

До стилетворчих факторів належать: форма вияву мови (усна чи письмова), спосіб комунікації (масова чи індивід.), ситуація (умови, слухачі, аудиторія), тип і вид мовлення (розповідь, опис, міркування, монолог, діалог), тематичні й конотативні ознаки мовних одиниць, особливості текстотворення.

Відповідно до основних функцій мови розрізняють такі функціональні стилі:науковий, публіцистичний, художній, розмовний та офіційно-діловий.

Стилі бувають: розмовний, книжний (науковий, офіційно-діловий, публіцістичний, та художній). Стилі завжди розглядаються як спосіб функціонування мовних явищ. Стиль мовлення це своєрідна сукупність мовних засобів, що свідомо використовуються мовцем за певних умов спілкування. Для того щоб знати про стиль треба знати яку сферу людської діяльності він обслуговує. Структура текстів різних стилів неоднакова – для розмовного характерний діалог(полілог), а для інших - монолог.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мова і мовлення Функції мови Культура мовлення та мовний етикет	\|	Ділове спілкування Види типи форми спілкування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.