Мікроскопічне вивчення кремнистих порід

Як відомо, серед кремнистих порід найбільш поширеними є діатоміти, радіолярити, спонголіти, опоки, трепели. Складені вони переважно опалом.

В шліфах в паралельному світлі при невеликому збільшенні (60-100 разів) породи мають вигляд сірої однорідної маси. На цьому фоні в опоках, трепелах і спонголітах можуть спостерігатись уламкові зерна кварцу, глауконіту та інших мінералів. При збільшенні в 200-300 разів в породах видно залишки дуже дрібних організмів - діатомових водоростей, радіолярій, а також прозорі, безкольорові таблитчасті і клиноподібні (округлі в поперечному січенні) спікули губок.

Діатомові водорості можна розглянути в шліфах під мікроскопом лише при значному збільшенні (більше 100^х, оскільки їх розмір складає 0,2 мм і менше, до сотих часток міліметра. Форма діатомей дуже різна.Шкарлупки, коробочки, як правило круглі, овальні, трикутні чотири кутні з тонким візерунком (рис 9.1).

Скелети діатомових водоростей складаються опалом, який інколи пере ходить в халцедон або замітається кальцитом, піритом або фосфатом. Зустрічаються діатомові водорості у відкладах морських та прісноводних водойм різних кліматичних зон, широко відомі, починаючи з крейдяного часу.

Рисунок 9.1 - Діатомові водорості

Радіолярії - кремневі мікроскопічні організми з опаловим скелетом. При перекристалізації опаловий скелет радіолярій може заміститись халцедоном або кварцом.

Форма радіолярій переважно ізометрична, але вигляд черепашок досить різноманітний. Величина залишків фауни змінюється від декількох десятих до 3 мм (рис. 9.2).

Рисунок 9.2 - Скелети сучасних радіолярій

Всі викопні радіолярії - морські планктонні організми. Зустрічаються вони в сучасних морях в усіх широтах. Течіями і хвилями черепашки розносяться на найвіддаленіші глибини. Радіолярії відомі, починаючи з палеозою.

Опал в кремнистих породах є органогенним або хемогенним компонентом. В шліфах він прозорий, безколірний. Показник заломлення значно нижчий, ніж в канадському бальзамі (1,460), тому в шліфах спостерігається чітка шагренева поверхня. Опал оптично ізотропний і при схрещених ніколях він повністю гасне. Низький показник заломлення та ізотропність є характерними діагностичними ознаками мінералу.

Халцедон - дуже часто зустрічається, але не утворює великих скупчень, аутигенний мінерал. Показник заломлення його складає -1,537 подвійне променезаломлення низьке - 0,07, що відповідає сірим кольорам інтерференції першого порядку. Для халцедону дуже характерні радіально-променисті агрегати, сфероліти, тонковолокнисті форми. Нерідко він заміщає або заповнює різні органічні залишки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Умови формування кремнистих порід, поширення, практичне значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.