Теоретичні положення

Алюмінисті, залізисті і марганцеві породи відносяться до осадочних формувань хемогенного походження.

Алюмінисті (глиноземисті) породи являють собою скупчення алюмінійвміщуючих мінералів з високим вмістом глинозему . Головними мінералами цих порід є: діаспор , бьоміт і гідраргіліт - . Крім того, до складу алюмінистих порід часто входять і інші мінерали з високим вмістом алюмінію - каолініт, шамозит та інші. Алюмінисті мінерали зустрічаються часто в асоціації з мінералами заліза, які також є породотворними. Це такі мінерали, як гетит, гідрогетит, які поряд з алюмінистими мінералами знаходиться в тонкодисперсному стані і визначення їх потребує спеціальних лабораторних досліджень.

У вигляді домішок до складу алюмінистих порід входять кварц, польові шпати, слюди, кальцит, доломіт та інші мінерали.

Основними алюмінистими породами осадочного генезису є боксити і латерити.

Боксити - породи червоно-бурого, коричнево-червоного кольору з відтінками рожевого, жовтого і навіть чорного кольору. Структура порід різноманітна: бобовидна, оолітова, пелітоморфна, конгломератоподібна. Текстури - масивні, шаруваті.

Латерити - це породи, що утворилися в елювіальних корах вивітрювання алюмосилікатних порід в умовах жаркого і вологого клімату (тропіки і субтропіки), в кислому середовищі. В перекладі з індійської мови латерит - сира цегла. Завдяки надмірній вологості у корах вивітрювання легко рухомі сполуки (карбонати, сульфати) виносяться і залишаються більш важкі сполуки алюмінію.

Латерити не завжди можна відрізнити від бокситів. Вони не такі міцні, з більшим вмістом глинистих мінералів, більш легкі, у них відсутні карбонатні мінерали. Латерити характерні для кайнозойських і сучасних відкладів, тоді як боксити відомі з протерозою.

Умови формування бокситів вивчені недостатньо. Виділяють дві точки зору щодо формування бокситів. По-перше, боксити могли утворитися на древніх (палеозойських і давніших) корах вивітрювання з результаті розмиву і перевідкладання латеритної кори вивітрювання на материках і в морських басейнах. Можливе їх формування також в озерах і прибережно - морській зоні внаслідок коагуляції та осідання гелей глинозему, принесеного з суші, не виключені і другі гіпотези.

Алюмінисті породи залягають пластами протяжністю до декількох кілометрів, товщиною 5-10 м, дуже рідко до 30 м.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок виконання роботи	\|	Практичне значення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.