• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виконання практичних робіт здійснюється студентами самостійно під керівництвом викладача під час проведення аудиторних занять.

Завдання для виконання практичних робіт

Практична робота №1

Тема: Статистичне спостереження

Мета практичної роботи:Закріпити на навчальних ситуаціях теоретичний матеріал за темою лекції “ Статистичне спостереження ”.

Контрольні запитання:

1. Поняття статистичного спостереження, етапи його проведення. Форми, види і

способи статистичного спостереження.

2. Організація статистичного спостереження. Програмно-методологічне

забезпечення статистичного спостереження.

3. Форми статистичного спостереження.

4. Види і способи статистичного спостереження.

5. Помилки спостереження. Методи перевірки достовірності спостереження.

Практичні заняття з теми передбачають:

1. Скласти проект статистичного формуляра для обстежень:

а) поточного обліку клієнтів страхової компанії з метою визначення виду та терміну

страхування;

б) опитування клієнтів банку з метою розширення сфери надання послуг.

2. Провести логічний контроль правильності заповнення листка реєстрації учасника наукової конференції.

3. За наведеними даними визначити які види помилок допущено при проведенні спостережень.

4. З наведеними даними визначити вид та форму проведених статистичних спостережень.

Методичні вказівки до теми:

Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціально-економічні процеси, тобто статистичне спостереження.

Статистичне спостереження – це планомірний науково організований процес збирання інформації щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розробленою на основі статистичної методології.

Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінка) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Відповідно до Закону України “Про державну статистику” (стаття 9) статистичні спостереження в нашій країні проводяться органами державної статистики через збирання статистичної звітності, здійснення одноразових обліків, переписів (опитувань), вибіркових та інших обстежень. Державні статистичні спостереження проводяться органами державної статистики відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану державних статистичних спостережень або за окремими рішеннями Кабінету Міністрів України.

Інші статистичні спостереження проводяться відповідно до Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Спостереження є фундаментом статистичного дослідження. В процесі спостереження формуються дані, які на наступних етапах підлягають обробці і аналізу. Від якості даних спостереження залежать результати подальшого статистичного дослідження. Тому вони мають відповідати певнимвимогам:

1) вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану;

2) повнота даних як за їх обсягом, так і по суті;

3) своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність;

4) порівнянність даних у часі або просторі.

Дані повинні бути порівнюваними: за складом сукупності, за одиницями вимірювання, за методикою збирання даних та обчислення статистичних показників, за територіальною належністю одиниць;

5) доступність даних. Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом систематичної публікації в друкованих виданнях; поширення її засобами масової інформації. Порядок та умови доступу до статистичної інформації визначаються в ст.243 України ”Про державну статистику”.

Розрізняють три основні організаційні форми спостереження: звітність, спеціально організоване статистичне спостереження та реєстри.

Звітність –це форма спостереження, при якій кожний суб’єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (та звітів) спеціально затвердженої форми.

Зміст звіту, форма і термін подання встановлюється і затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики – Державним Комітетом статистики України.

З різними ознаками статистичну звітність поділяють на окремі види.Розрізняютьтипову і спеціалізовану звітність.

Типовазвітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Спеціалізованазвітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.

Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішнюівнутрішню.

Зовнішнязатверджується та збирається органами державної статистики, міністерствами та відомствами.

Внутрішня –розробляється самим суб’єктом діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб.

За періодичністю подання звітність буває: поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб’єктів і річна, що підбиває головні підсумки фінансово – виробничої діяльності суб’єктів за рік.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватись такими способами: поштою, телетайпом, телеграфом та електронною поштою.

За порядком проходження звітність поділяють на централізовану і децентралізовану.

Централізована звітністьпроходить через систему державної статистики, де обробляється і передається відповідним органам управління.

Децентралізована – опрацьовується у відповідних міністерствах чи відомствах, а зведену інформацію подають статистичним органам.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність, вірогідність.

Обов’язковість – подання звітів обов’язкове для всіх зареєстрованих суб’єктів діяльності з додержанням уніфікованої форми, затвердженого переліку показників із зазначенням реквізитів підзвітного об’єкту.

Систематичність – передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності в затверджені терміни.

Вірогідність – дані, наведені у звітності, мають відповідати й виключати будь-які викривлення.

Спеціально організовані статистичні спостереженняохоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. Застосовуютьспеціально організовані статистичні спостереження у таких випадках:

1) коли не можна застосувати звітність (облік особистих господарств населення); 2) складати звітність не раціонально; 3) необхідно детально вивчити явище поряд з вивченням його у формі звітності; 4) потрібно перевірити вірогідність звітності; 5) для вирішення самостійних науково – практичних завдань. До них належать переписи, обліки, спеціальні обстеження, опитування.

Переписи проводяться періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу (перепис населення проводиться раз у 10 років).

Обліки – суцільні спостереження масових даних, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів: (облік земельного фонду за видами угідь, якість грунту, категоріями господарств тощо).

Спеціальні обстеження – переважно несуцільне обстеження масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності: (обстеження бюджетів сімей різних соціальних прошарків, маркетингові обстеження тощо).

Опитування – несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Може здійснюватись в усній, письмовій, заочній (поштовій), інтерв’ю (анкетування).

Статистичний реєстр – список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстеження.

У перспективі роль спеціально організованих статистичних спостережень буде зростати і вони посядуть належне місце в системі збору інформації про складні і різноманітні явища та процеси суспільного життя.

Різноманітність соціально-економічних явищ потребує застосування різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями.

За часом реєстрації даних статистичне спостереження поділяють на поточне, періодичне і одноразове.

Поточне спостереження полягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення.

Періодичне спостереження проводиться здебільшого через певні, заздалегідь установлені проміжки часу (перепис населення).

Одноразове проводиться по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних соціально-економічних завдань (наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку).

За способом одержання статистичних даних спостереження поділяють на безпосереднє, документальне і опитування.

Безпосередній облік фактів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування та ін. (наприклад, інвентаризація майна).

Документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку.

Опитування респондентів – спостереження, при якому відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента.

Опитування буває експедиційне, самореєстрація, кореспондентське і анкетне.

При експедиційному опитуванні спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання.

Самореєстрація – опитування, при якому респонденти заповнюють статистичні формуляри.

Кореспондентське опитування здійснюють спеціальні особи, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості статистичним органам.

При анкетному опитуванні анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою.

Опитування може проводитись у формі інтерв’ю.

За повнотою охоплення одиниць сукупності спостереження поділяють на суцільне і несуцільне.

Присуцільномуспостереженні обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності, а при несуцільномуспостереженні обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина.

Несуцільні спостереження поділяють на: спостереження основного масиву, вибіркове, монографічне, анкетне, моніторинг.

Спостереження основного масивуохоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки у яких становить частку, більшу за 50% загального обсягу сукупності.

При обстеженні відкидають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності в цілому (наприклад, при вивченні рівня цін на ринках).

При вибірковому спостереженні також обстежуються не всі елементи сукупності, а тільки певна, частина сукупності, відібрана на основі науково розроблених принципів відбору. (наприклад, вибіркове обстеження підприємств малого бізнесу).

Монографічне – передбачає детальне обстеження лише окремих типових елементів сукупності або невеликих їх груп, подібних у певному відношенні. (наприклад, дослідження банкрутства підприємства).

Анкетні спостереженняґрунтуються на принципі добровільного заповнення окремими особами (адресатами) надісланих їм спеціальних анкет. Дані спостереження розповсюджені в соціальних і демографічних дослідженнях, при вивченні громадської думки щодо різноманітних соціальних питань, таких як умови праці і відпочинку, житлові умови тощо.

Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища (наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії.

Статистичне спостереження проводиться у відповідності з планом статистичного спостереження, що містить програмно – методологічні та організаційні питання. Комплекс програмно – методологічних питань може бути поданий у послідовності їх появи та розв’язування.

Програмно-методологічна частина плану – визначення мети, встановлення об’єкту та одиниць спостереження, складання програми спостереження.

Мета спостереження –отримання статистичних даних, які є підставою для узагальнення характеристики стану та розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності.

Об’єкт спостереження –сукупність явищ, що вивчаються в процесі спостереження.

Чітке визначення суті та меж об’єкта дозволяє запобігти різному тлумаченню результатів спостереження. Для цього застосовуються цензи.

Цензи –набір певних кількісних обмежувальних ознак, за допомогою яких ті чи інші об’єкти відносять до досліджуваної сукупності. (Н-д, за допомогою вікового цензу населення відноситься до працездатного або пенсійного).

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих одиниць. Одиницею сукупностіможе бути підприємство, людини, факт, предмет, процес, тощо.

Одиниця статистичного спостереження –складовий елемент об’єкту спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації в процесі даного спостереження.

Від одиниці спостереження відрізняють звітну одиницю. Звітна одиниця –джерело інформації, тобто елемент сукупності, від якого мають одержати відомості про одиниці спостереження.

Після визначення носіїв ознак і джерел інформації складається програма спостереження. Програма спостереження –це перелік питань, на які намічають дістати відповіді в процесі спостереження відносно кожної одиниці спостереження.

Для реалізації програми розробляється статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій –це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр –обліковий документ, що містить адресу характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього.

Статистичні формуляри можуть мати форму звіту, переписного або опитувального листа, анкети, картки або простого бланку.

Існують індивідуальні (про одну одиницю спостереження) і спискові (про певну множину) формуляри.

Забезпечити правильні відповіді на поставлені в стат. формулярі питання допомагає інструкція, тобто сукупність роз’яснень і вказівок щодо програми спостереження.

Вірогідність статистичних даних – закон державної статистики. Забезпечується вона належним складанням програми і плану спостереження, науковою організацією збирання, оброблення і аналізу інформації.

Помилки в процесі спостереження призводять до зниження його точності.

Розбіжність між величиною будь – якого показника, встановленого шляхом спостереження, і дійсним його розміром називають помилками статистичного спостереження. Помилки спостереження поділяють на помилки реєстрації та помилки репрезентативності.

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів або неправильного їх запису у формуляр.

Помилки репрезентативності мають місце лише при вибірковому спостереженні і виникають внаслідок того, що вибіркова сукупність недостатньо повно відтворює всю досліджувану сукупність.

Помилки репрезентативностіможуть буть навмисними і ненавмисними.

Навмисніпомилки є наслідком свідомого перекручення дійсності у бік збільшення або зменшення дійсних розмірів досліджуваної ознаки.

Ненавмисні- виникають незалежно від бажання осіб, які повідомляють або реєструють дані.

Ненавмисніпомилки реєстрації можуть бути випадковими або систематичними.

Випадкові ненавмисні помилки реєстрації – це помилки, які виникають внаслідок різних випадкових причин: описка, обмовка і т.д.

Систематичні ненавмисні помилки реєстрації виникають з певних невипадкових причин і призводять до відхилень даних спостереження від фактичних розмірів ознаки в бік збільшення або зменшення. Причиною таких помилок може бути несправність вимірювальних приладів, нечітке формулювання питань, схильність людей до округлення цифр.

Щоб виявити і усунути допущені помилки, статистичні органи здійснюють арифметичний і логічний контроль.

Арифметичнийконтроль полягає у перевірці точності арифметичних підрахунків і розрахунків.

Логічнийконтроль полягає в зіставленні відповідей на запитання і з’ясування їх логічної узгодженості.

Типові задачі:

1.Визначте форму статистичного спостереження:

Розв’язання:

2.Зазначте, які види помилок (випадкові, систематичні) допущено при проведенні спостережень:

а) під час опитування респондентів, значна частина жінок старше тридцяти років заокруглювала свій вік у бік зменшення до цифр, кратних п’яти;

б) під час складання списків військовозобов’язаних помилково було включено осіб, старше призивного віку;

в) під час бюджетних обстежень окремими домогосподарствами не було враховано в статті доходів пільги на оплату санаторно – курортних путівок.

Розв’язання:

а) під час опитування респондентів, значна частина жінок старше тридцяти років заокруглювала свій вік у бік зменшення до цифр, кратних п’яти – систематична помилка реєстрації;

б) під час складання списків військовозобов’язаних помилково було включено осіб, старше призивного віку – випадкова помилка реєстрації;

в) під час бюджетних обстежень окремими домогосподарствами не було враховано в статті доходів пільги на оплату санаторно – курортних путівок – систематична помилка репрезентативності.

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте форму та види статистичних спостережень:

2.Визначте спосіб статистичного спостереження:

3.Проведіть логічний контроль правильності заповнення листка реєстрації учасника наукової конференції:

4.Проведіть арифметичний контроль даних звіту акціонерних товариств:

Література:основна [1-4, 6 - 8]

додаткова [ 1 -5]

Практична робота №2

Тема: Зведення і групування статистичних даних

Мета практичної роботи:Закріпити на навчальних ситуаціях теоретичний матеріал за темою лекції “Зведення і групування статистичних даних ”.

Контрольні запитання:

1. Суть і завдання статистичного зведення. Види зведення.

2. Групування - основа наукової обробки даних. Види статистичних групувань.

3. Основні питання методології статистичних групувань.

4. Побудова рядів розподілу. Вибір інтервалу ряду розподілу. Принципи побудови інтервального ряду розподілу.

Практичні заняття з теми передбачають:

1. Побудову типологічного і структурного групування.

2. Побудову комбінаційного групування.

3. Побудову аналітичного групування.

Методичні вказівки до теми:

Під статистичним групуваннямрозуміють розподіл на групи за будь-якою істиною ознакою усієї сукупності інформації про суспільні явища, зібраної в процесі спостереження.

У статистиці групування використовують для вирішення різноманітних завдань. Серед них найголовніші : 1) виявлення соціально-економічних типів явищ; 2) вивчення структури та структурних зрушень ; 3) дослідження взаємозв’язку і залежності між явищами. Відповідно до цих завдань групування поділяють на типологічні, структурні, аналітичні.

Типологічні групування це поділ сукупності на групи та підгрупи за істотними для них ознаками. Такі групування і дають можливість виділити із загального масиву інформації типові явища і процеси. Їх застосовують при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при групуванні населення за суспільними групами, розподіл суспільного виробництва за економічним призначенням продукції та ін.

Структурні групуванняхарактеризують розподіл якісної однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Тобто групування, яке дозволяє виявити склад однорідної в якісному відношенні сукупності за певними ознаками. За допомогою структурних групувань вивчають склад населення за віком, статтю, національністю, освітою та іншими ознаками; і склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємства чи установ за кількістю працюючих, виробництвом продукції, її собівартістю.

Найбільшим дієвим методом інструментом для обробки економічної інформації є аналітичні групування, які застосовуються для вивчення взаємозв’язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу.

За кількістю ознак, покладених в основу групування розрізняють – просте і складне (комбінаційне).

Простегрупування – це групування за будь-якою однією ознакою. Комбінаційне –за двома і більше ознаками. Застосування комбінаційних групувань дозволяє провести більш ґрунтовний аналіз розвитку явищ, виявити взаємозв’язки і залежності між ними.

Групування статистичної сукупності починають з вибору групувальних ознак. Далі визначають кількість груп, на які буде розподілена досліджувана сукупність та межі груп. Групування здійснюється за кількісною (варіаційною ознакою) чи за атрибутивною ознакою. У разі групування за варіаційною ознакою постає питання про кількість груп і ступеня варіативності групувальної ознаки.

У сукупностях з близьким до нормального розподілом кількість груп орієнтовано можна визначити за формулою Стерджесса:

, (2.1)

де n –обсяг сукупності; m- кількість груп (інтервалів).

Інтервали можуть бути рівними або нерівними, відкритими або закритими.

У закритому ін­тервалі є нижня і верхня межі, наприклад: 1000 — 2500; у відкритому інтервалі є лише одна межа, наприклад: до 300 або понад 50000. При гру­пуванні за кількісною ознакою слід правильно зазначити межі сумісних інтервалів.

Для побудови інтервальногоряду з рівними інтервалами треба визначити величину рівновеликого інтервалу ознаки, яка нас цікавить. Для цього пропонується така формула:

,(2.2)

де h- величина рівновеликого інтервалу, x_max – максимальне значення ознаки у досліджуваній сукупності, x_min – мінімальне значення ознаки, n- число груп.

Типова задача:

У таблиці 2.1 наведено дані про суму капіталу і прибуток 26 комерційних банків.

Таблиця 2.1

Сума капіталу та прибуток комерційних банків.

Складіть :

1) комбінаційний розподіл банків за цими ознаками, утворивши по три групи з рівними інтервалами, та зробіть висновок про напрям зв’язку між ознаками;

2) аналітичне групування, що відображає залежність прибутку від суми капіталу.

Розв’язання:

1) Групування банків одночасно за двома ознаками дає комбінаційний ряд розподілу. Розміри капіталу і прибутку – ознаки неперервні, межі їх варіації незначні. Застосувавши рівні інтервали, визначимо їх ширину і сформуємо інтервали.

Для капіталу: млн. грн.; інтервали: 3 – 6; 6 – 9; 9 – 12.

Для прибутку: млн. грн.; інтервали: до 5; 5 – 7; 7 і більше.

Комбінаційний ряд розподілу подано в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Комбінаційний ряд розподілу банків за сумою капіталу та прибутку

Розміщення частот таблиці в напрямі з верхнього лівого кута у нижній правий вказує про наявність прямого зв’язку між сумою капіталу банків і прибутком.

2) Для підтвердження наявності зв’язку між цими ознаками використаємо аналітичне групування, яке відображене в таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Залежність прибутку комерційних банків від суми капіталу

Паралельне зіставлення групових значень факторної і результативної ознак показує, що існує прямий зв'язок між ознаками, і дає змогу визначити інтенсивність змін результативної ознаки. За умови рівномірного збільшення суми капіталу (факторна ознака) різниця між груповими середніми прибутку (результативна ознака) зростає, що характеризує збільшення інтенсивності впливу фактора на результат (для другої групи: 5,6-3,4=2,2 млн грн., для третьої групи: 8,4-5,6=2,8 млн грн.)

Завдання для самостійної роботи:

1.Дано пропуски занять студентів однієї з груп за 1 семестр (табл. 2.4).

Побудувати:

1) дискретний ряд розподілу за порядком зростан­ня;

2) інтервальний ряд розподілу, утворивши 5 груп з рівними ін­тервалами.:

Таблиця 2.4

Пропуски занять студентами групи за перший семестр

2.За наведеними даними про розміри активів, капіталу і прибутку 26 комерційних банків проаналізуйте, чи залежить прибутковість капіталу від розміру активів. З цією метою здійсніть групування банків за розміром активів, відолкремивши три групи з рівними інтервалами.

Для кожної групи визначте:

1) кількість банків;

2) розмір капіталу;

3) розмір прибутку;

прибутковість капіталу як відношення прибутку до капіталу.

Таблиця 2.5

Активи комерційних банків, млн. грн.

Результати групування викладіть у формі статистичних таблиць, проаналізуйте їх, зробіть висновок.

3. Дано окремі показники 20 заводів однієї галузі промис­ловості (табл. 2. 6).

Таблиця 2.6

Показники для групування заводів галузі

З метою вивчення ступеня використання основних фондів (фондовіддачі) проведіть групування заводів за величиною основних фондів, утворивши 4 групи заводів з рівними інтер­валами.

Кожну групу заводів охарактеризуйте такими ознаками:

1) кількість заводів;

2) величина основних фондів (усього та у середньому на один завод);

3) обсяг реалізованої продукції (усього та у середньому на один завод);

4) чисельність робітників і випуск продукції у середньому на одного робітника;

5) випуск продукції у розрахунку на 1 грн. основних фондів.

Результати розрахунків подайте у статистичній таблиці і про­аналізуйте її.

4. На підставі наведених у табл. 2.6. даних проведіть гру­пування заводів за чисельністю робітників, утворивши при цьо­му 4 групи з рівними інтервалами.

Кожну групу заводів охарактеризуйте за такими показниками:

1) кількість заводів;

2) чисельність робітників (усього та у середньому на один завод);

3) величина основних фондів (усього та у середньому на один завод);

4) обсяг реалізованої продукції (усього та у середньому на одного робітника, на 1 грн. основних фондів).

Результати розрахунків подайте у статистичній таблиці.

5. За даними табл. 2.6 провести групування заводів за обсягом реалізованої продукції, утворивши при цьому 5 груп з рівни­ми інтервалами.

Кожну групу заводів охарактеризуйте за такими показни­ками:

1) кількість заводів;

2) обсяг реалізованої продукції (усього та у середньому на одне підприємство);

3) чисельність робітників;

4) величина основних фондів (усього та у середньому на од­не підприємство);

5) випуск продукції у розрахунку на одного робітника.

Результати подайте у статистичній таблиці і проаналізуйте їх.

Література:основна [1-6]

додаткова [ 1-3, 8, 9]

Практична робота №3

Тема: Узагальнюючі статистичні показники

Мета практичної роботи:Закріпити на навчальних ситуаціях теоретичний матеріал за темою лекції “Узагальнюючі статистичні показники”.

Контрольні запитання:

1. Суть і види статистичних показників.

2. Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру.

3. Відносні величини і умови їх використання в соціально-економічному аналізі.

4. Суть і умови використання середніх величин. Види середніх величин.

Практичні заняття з теми передбачають:

1. Визначити вид середньої величини.

2. Розрахувати всі можливі види відносних величин.

3. Розрахувати середні величини. Обґрунтувати вибір середньої.

Методичні вказівки до теми:

Статистичний показник – це узагальнююча характеристика явищ і процесів, в якій поєднується їх якісна та кількісна визначеність. Якісний бік показника визначається сутністю явища (що відбивається в його назві), а кількісний бік – числовим значенням та відповідною одиницею виміру.

Абсолютні величини – показники, які відображують розмір (обсяг, рівень) кількісних ознак досліджуваних явищ. Це не абстрактні, а іменовані числа, які виражають розміри суспільних явищ у певних одиницях виміру.

Відносними статистичними величинаминазивають показники, які виражають кількісні співвідношення мі ж явищами суспільного життя. Будь-який відносний показник одержують в результаті співставлення двох величин.

Кожна відносна величина являє собою частку від ділення двох величин, чисельником якої є величина, яку порівнюють (звітна величина), а знаменником – величина, з якою порівнюють (база порівняння). Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порівняння, частку від ділення однойменних величин можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка або як проміле чи продециміле.

Відносні величини поділяються на такі види: відносні величини динаміки, відносні величини планового завдання, відносні величини виконання плану, відносні величини структури, відносні величини інтенсивності, відносні величини координації.

Відносні величини динамікихарактеризують ступінь зміни абсолютного або середнього рівня явища у звітному періоді порівняно з базисним. Вони обчислюються як відношення рівня звітного періоду до рівня будь-якого іншого, прийнятого за базу порівняння.

Відносна величина планового завданняпоказує у скільки разів планова величина того чи іншого показника повинна перевищувати фактичну його величину в базисному періоді.

(3.1)

де К_пз – коефіцієнт планового завдання;

у_пл – рівень плановий;

у_о - рівень базисного періоду.

Відносна величина виконання плану – це результат відношення фактичного рівня до планового.

,(3.2)

де К_вп – відносна величина виконання плану;

у_п - рівень звітного періоду;

у_пл - плановий рівень.

Відносні величини структурихарактеризують склад сукупності, питому вагу складових частин цілого в їх загальному підсумку. Обчислюються переважно в % до підсумку.

Відносні величини координації характеризують співвідношення частин досліджуваної сукупності, які показують у скільки разів порівнювана частина сукупності більша або менша частини, що приймається за базу порівняння.

Відносна величина інтенсивностіхарактеризує ступінь насиченості досліджуваним явищем певного середовища. Вони обчислюються як відношення величини досліджуваного явища до обсягу того середовища, у якому розвивається явище (коефіцієнти народжуваності, смертності, одружуваності).

Середня – це узагальнюючий показник, який виражає типовий розмір ознаки в даних умовах місця і часу.

Види середніх величин:

Середня арифметична проста - , (3.3)

де - - середнє значення ознаки;

- варіанта (конкретне значення) ознаки;

п – число варіант (ознак);

S - знак додавання.

Використовується тоді, коли кожна варіанта (ознака) зустрічається в сукупності один або однакове число разів.

Середня арифметична зважена - ,(3.4)

де - середнє значення ознаки;

x –варіанта;

f – частота.

Застосовується в тих випадках, коли кожна варіанта зустрічається не однакове число разів у сукупності.

Середня гармонічна – це величина, обернена середній арифметичній з обернених значень ознаки. Застосовується у тих випадках, коли відсутні частоти, а є дані про варіанти та добуток варіант на частоти ( xf ), який для зручності позначимо (w).

ПростаЗважена

(3.5) ,(3.6)

де п – число варіант; w – добуток варіант на частоти ( xf ); - обернене значення варіанти.

Середня квадратична застосовується для визначення середніх сторін квадратів, середніх діаметрів циліндричних тіл тощо.

ПростаЗважена

(3.7) (3.8)

Позначення ті самі, що і в попередніх формулах середніх величин.

Типові задачі:

1.За даними таблиці 3.1. про заощадження населення та його чисельність визначіть відносні величини, які характеризують:

1) структуру заощаджень населення за видами та структурні зрушення;

2) динаміку заощаджень в цілому та окремо за кожним видом;

3) співвідношення я (збалансованість) між окремими видами заощаджень;

Зробіть висновки.

Таблиця 3.1

Заощадження населення за видами

Розв’язання:

Визначимо структуру заощаджень населення за кожний рік. Частка першої групи заощаджень у попередньому році становить: , а в наступному році: . Результати розрахунків наведені в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахункова таблиця

Отже, за рік частка заощаджень населення у вигляді цінних паперів скоротилась на 12%, а в іноземній валюті зросла на 27%, у готівкових грошах – скоротилась на 15%.

Протягом року змінилась не тільки структура, а й обсяг заощаджень, про що свідчать відносні величини динаміки. За першим видом заощаджень обсяг скоротився на 8,7% . Одночасно зросли заощадження в іноземній валюті у 2,713 раза, або на 171,3%.В останньому році цей вид заощаджень перевищував решту.

Відносні величини координації показують збалансованість у заощадженнях за їх видами. Так, заощадження в іноземній валюті перевищували готівкові заощадження у 2,6 раза (2116,4:814,0), або на кожну гривню у готівці припадало 2,6 грн. заощаджень в іноземній валюті, а також 1,86 грн. на гривню – у вигляді цінних паперів (2116,4:1139,6).

2.Продаж іноземної валюти на початок кожного місяця становила, млрд. грн.: 1.01. -2,8; 1.02. -3,1; 1.03. – 5,9; 1.04. -3,2. Визначіть середньомісячний продаж іноземної валюти.

Розв’язання:

Середню в моментному ряду визначають за формулою середньої хронологічної:

(млрд. грн.).

3.Дисципліна підприємців різних видів діяльності щодо сплати податків характеризується даними:

Таблиця 3.3

Дисципліна підприємців щодо сплати податків

Визначіть у середньому за всіма видами діяльності частку підприємців, які сплачують податки, та середній розмір податку, сплаченого одним підприємцем.

Розв’язання:

Середня частка підприємців, які сплачують податки, визначається за логічною формулою:

.

Оскільки за ваги тут узято кількість усіх зареєстрованих підприємців, якої в таблиці не має, то застосовується середня гармонічна зважена:

Середній розмір податку, сплаченого одним підприємцем, подається логічною формулою:

.

В даному випадку вагами є кількість підприємців, які сплачують податки. Тому скористаємось формулою середньої арифметичної зваженої:

(тис. грн.).

4. Обсяги реалізації продукціїу базисному періоді становили 20 млн. грн. План за звітний період визначено в обсязі 24 млн. грн., а фактичне виконання плану складало 30 млн. грн. Визначити відносні величини планового завдання, динаміки та виконання плану.

Запишемо умову задачі за допомогою символів.

Відомо:Визначити:

у₀ – 20 К_пз -?

у_пл – 24 К_р - ?

у_п – 30 К_вп - ?

1. К_пз = у_пл / у_о = 24 : 20 = 1,20 = 120 % = + 20 %;

2. К_р = у_п / у_о = 30 : 20 = 1,50 = 150 % = + 50 %;

3. К_вп = у_п / у_пл = 30 : 24 = 1, 25 = 125 % = +25 %.

Звідси висновки: планом передбачалося (К_пз ) обсяги реалізації продукції порівняно з минулим роком збільшити 1,2 рази, або на 120 %, а вони збільшилися в 1,5 рази (К_р), або на 50 %. Таким чином, план перевиконано (К_вп) в 1,25 рази, або на 25 %, а не на 30 % як здається з першого погляду.

Між цими відносними величинами існує зв’язок: К_р = К_пз * К_вп

або 1,50 = 1,20 * 1,25 = 1,50.

5. За наведеними даними визначити середній стаж роботи працівників.

Таблиця 3.4

Групування працівників за стажем роботи

Розв’язання задачі відобразимо в розрахунковій таблиці.

Таблиця 3.5

Розрахункова таблиця

Вихідні дані	Розрахункові дані
Групи за стажем ( )	Кількість працівників ( )	Середній стаж у групах, x1	Зважені варіанти Хі*fi
До 1
1—3
3—5
5—10
10—20
Понад 20
Усього		x

Середній стаж роботи працівників 7,9 років ( ).

6.Маємо два квадрати зі сторонами 20 і 30 см. Треба визначити середню сторону квадрата. Середня арифметична цих величин 25 см не відповідає дійсності. Площа квадратів з такою стороною дорівнює 1250 см² (25² * 2), а дійсна площа 1300 см² (20² + 30²). Знаючи площу двох квадратів (1300 см²), можна визначити сторону рівновеликого квадрата. Вона буде дорівнювати кореню квадратному із половини загальної площі.

см.

Цей же результат дає і середня квадратична.

см.

Завдання для самостійної роботи:

1.За даними таблиці визначити по окремих товарних групах і в цілому по магазину відносні величини:

1)планового завдання;

2)динаміки;

3)виконання плану;

4)структури .

Таблиця 3.6

Розподіл товарообігу за товарними групами

Розрахунки оформити у вигляді таблиці.

2.За наведеними даними обчисліть відносні величини, які б характеризували:

1) структуру грошової маси;

2) рівень насиченості економіки грошима (рівень монетизації).

Таблиця 3.7

Показник	Млрд. .грн.
Готівка для обігу ( )	31,5
Грошова маса ( )	88,2
Валовий внутрішній продукт	263,2

Вкажіть види обчислених відносних величин.

3.Діяльність страхової компанії з майнового страхування характеризується такими даними:

Таблиця 3.8

Показники діяльності страхової компанії

За наведеними даними обчисліть відносні та середні величини:

1) середню суму застрахованого майна;

2) питому вагу об’єктів, які зазнали ушкодження;

3) середню суму виплат страхового відшкодування;

4) рівень страхового відшкодування (на 100 грн страхової суми)

Поясніть зміст кожного показника та його роль в аналізі результатів діяльності страхової компанії.

4.За фінансовими показниками трьох комерційних банків обчисліть середню частку ліквідних активів та середню прибутковість активів.

Таблиця 3.9

Фінансові показники комерційних банків

5. Рух грошової готівки у місячних звітах касира характеризується такими даними, тис. грн..: залишок готівки на початок місяця – 22, надійшло готівки – 630, інкасовано в банк – 626. Визначте залишок готівки на кінець місяця і середньомісячний залишок.

6.За даними про кредитні операції філій комерційного банку визначте середню процентну ставку по кожному виду кредитів:

Таблиця 3.10

Кредитні операції філій комерційного банку

Обґрунтуйте вибір форми середньої.

7.Планом передбачалося збільшити обсяг товарообігу у порівнянні з минулим роком на 7 %. Фактично він збільшився на 11 %.

Як виконано план товарообігу?

Література:основна [2, 3, 7]

додаткова [ 3 -9]

Практична робота №4

Тема: Аналіз рядів розподілу

Мета практичної роботи:Закріпити на навчальних ситуаціях теоретичний мате

Переглядів: 3828