Періодичний ряд динаміки Моментний ряд

(9.12) (8.13)

Середній абсолютний приріст обчислюється як середня арифметична проста із ланцюгових абсолютних приростів.

, (8.14)

де А – величини ланцюгових приростів;

п – число ланцюгових приростів.

При відсутності ланцюгових приростів середній абсолютний приріст можна обчислити за формулою:

(8.15)

де п – число календарних дат.

Середні темпи (коефіцієнти) зростання обчислюються за формулами середньої геометричної:

(8.16)

де – середній коефіцієнт зростання,

К – ланцюгові коефіцієнти зростання,

п – число ланцюгових коефіцієнтів,

П – знак добутку, який показує, що величини, які стоять після нього, потрібно перемножити і знайти їх добуток.

Якщо відсутні ланцюгові коефіцієнти, то можна скористатися іншою формулою:

, (8.17)

де п – число календарних дат, Y_n i Y₀ – рівні відповідно звітного і базисного періодів. Одержані коефіцієнти перетворюють в темпи зростання за формулою Т_пр=К_р*100 (9.18) і в темпи приросту за формулою Т_пр=К_р*100 – 100. (9.19)

Для встановлення загальних закономірностей розвитку суспільних явищ за даними динамічних рядів їх обробляють за допомогою методів, які можна розділити на механічні та аналітичні.

Механічневирівнювання рядів динаміки здійснюють за допомогою таких прийомів: укрупнення періодів і обчислення за ними середніх показників з наступним їх аналізом; переведення абсолютних показників динамічних рядів у відносні, за рахунок чого досягається порівнянність багатомірних динамічних рядів.

Найпростішим способом виявлення загальної тенденції розвитку явища є укрупнення інтервалів часу динамічного ряду. Суть цього прийому полягає в тому, що первинний ряд динаміки перетворюється ї змінюється іншим, показники якого відносяться до більш триваліших періодів часу. Новостворений ряд може складатися із абсолютних величин за укрупнені періоди часу (ці величини утворюють шляхом додавання рівнів первинного ряду абсолютних величин), або із середніх величин по інтервалах.

Для визначення плинної середньої формують укрупнені інтервали, які складаються з однакової кількості рівнів. Кожний наступний інтервал одержують, поступово зсуваючись від початкового рівня динамічного ряду на один рівень. У сформованих укрупнених інтервалах визначають суми значень рівнів, на основі яких обчислюють плинні середні.

Для того, щоб мати кількісну модель, яка виражає загальну тенденцію зміни рівнів динамічного ряду у часі використовується аналітичне вирівнювання ряду.

При аналітичному вирівнюванні ряду фактичні значення замінюються обчисленими на основі певної функції , яку називають трендовим рівнянням.

Іноді виникає необхідність у знаходженні відсутніх проміжних рівнів ряду. Ця процедура має назву інтерполяції і проводиться з огляду загальної тенденції розвитку за період, що досліджується.

Інтерполяція – це знаходження невідомого рівня динамічного ряду.

При прогнозуванні економічних показників використовують інший статистичний засіб —екстраполяцію. При цьому обчислюють значення рівнів за межами наявних фактичних даних. При екстраполяції виходять із припущення, що виявлена тенденція буде зберігатися і надалі. Для проведення цієї операції треба лише у рівняння тренду підставити необхідне значення згідно з продовженням вихідного ряду та розрахувати У.

Іноді виникає потреба порівняти між собою рівнів динамічних рядів кількох споріднених або взаємопов’язаних явищ. Для цього переводять абсолютні показники рядів динаміки у відносні, прийнявши рівні будь – якого періоду за одиницю або сто. Таке перетворення динамічних рядів називають зведенням до однієї основи.

Типові задачі:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Базисний Ланцюговий	\|	Тема № 1.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.